25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.

Геополітику Індії потрібно розглядати в географічному контексті індійського субконтиненту – це автономний регіон, який включає в себе Індію, Пакистан, Бангладеш і, в залежності від того, його визначати, Непал та Бутан. Субконтинент "автономний", тому що це регіон, який ізольований з усіх сторін недоступною місцевістю або океаном. В геополітичному розумінні це, по суті, острів.

Цей "острів" оточений на південному сході, півдні та південному заході Бенгальською затокою, Індійським океаном та Аравійським морем. На заході він ізольований горами, які піднімаються з Аравійського моря та пролягають через пакистанську провінцію Белуджистан, розтягуються на північ, піднімаючись в північно-західний кут Пакистану. Ракхайн вважають також недоступною місцевістю не тому, що вони високі, а тому, що зокрема на півдні, вони вкриті густими джунглями.

Субконтинент ізольований, як населений пункт, в оточенні порівняно порожніх регіонів. Місцевість за горами в будь – якому напрямку є малозаселена, і багато в чому її ресурси недостатні для підтримки значного, цивілізаційного способу життя. У результаті, в Індії рідко демонструвалося бажання до авантюризму за межами субконтиненту. Якщо Індія зможе знайти шлях до керування Пакистаном і Бангладешем, тоді залишається невеликий тиск, щоб зробити що – небудь більше.

З 9 по 18 століття, Індія перебувала під владою мусульман.

Крім цього сучасна Індія зіштовхнулася з екзистенціальною загрозою. дві держави Непал та Бутан не представляють загрози для Індії. З іншого боку знаходиться Китай розглядається як загроза для Індії, і спрощені моделі показують їх потенційними суперницями. Повністю всі їхні кордони проходять через найвищі висоти Гімалаїв. Це було б неможливо для істотної армії пройти через кілька проходів, які знаходяться там, і було б абсолютно неможливо для будь –якої іншої країни для підтримки армії там, в довгостроковій перспективі. Дві країни безповоротно "прикріплені" стіною одна до одної. Тільки основні прямі зіткнення між індійськими і китайськими військами, які відбулися в 1962 році, були безрезультатними, за межі територій високо в горах.

Потенційний ГП зсув настане, лише якщо статус Тибету зміниться.

За відсутності прямих та зовнішніх загроз, стратегічні перспективи сучасної Індії були сформовані внаслідок динаміки "холодної війни". Найбільш важливі стратегічні відносини, які Індія отримала після здобуття незалежності від Великобританії в 1947 році були з Радянським Союзом.

У 1992 році, стратегічне середовище в Індії зрушене: Радянський Союз розпався, і Індія втратила противагу США. Некомфортно у світі, де не має балансу влади США,але Індія стала обережнішою. Зростання про – пакистанських талібів в Афганістані – заміна індійсько-радянських союзників – але Індії не вистачає потужності, щоб зробити щось значне. Байдужість США та продовження їх відносин з Пакистаном були наводили особливу тривогу на Індію.

26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини

Сьогодні Тур відіграє важливу роль в ГП, оскільки є потужним субрегіональним лідером із власною системою інтересів.

Експансійний характер прослідковується з самого початку формування території сучасної Туреччини, де раніше були володіння Османської імперії. Коли ж велика частина територій була відвойована іншими народами і була сформована Турецька Республіка, виникли багато проблем, пов’язаних з нац меншинами. Ці проблеми зустрічаються і сьогодні і одним з важливих ГП інтересів є врегулювання спірних питань із сусідами (з Кіпром, Вірменією) та налагодження тісних ек зв’язків із сусідами всіх порядків для виходу на їх ринки а також врегулювання проблеми курдів.

Тур уряд приділяє багато уваги партнерству з США. Після закінчення 2 Св Війни відношення Тур зі США стали активно розвиватися. Вашингтон надавав Анкарі військову та ек допомогу, закріпив за нею статус військового та пол спільника на Бл Сході. Протягом більше ніж 50 років США утримує за собою роль основного стратегічного та зовн-пол партнера, хоча часовий фактор грає свою роль у зміні пріоритетів у стосунках між цими державами. Так, наприклад, на фоні стійкого розвитку двосторонніх відс у кінці 80-х Тур негативно сприйняла спробу США подовжити угоду за її участю у санкціях проти Лівії. Хоча цю угоду було подовжено після врегулювання суперечностей обох сторін, і в цілому не дивлячись на те, що Тур продовжила керуватися інтересами США з особливо важливих питань, щодо відносин з третіми країнами або ж функціонування військових об’єктів на території Тур, Анкара рішуче виступає проти тиску з боку США.

Як осн стратегічний партнер, США зацікавлені в тому, щоб мати в Європі такого надійного члена НАТО, як Тур. Членство турецької республіки в ЄС має певні вигоди для «Білого Дому».

Задум Тур стати енергетичним вузлом міжн значення що допоможе їй забезпечити в процесі трансформації міжн пол-ек системи, що відбувається нині, належну присутність Анкари в глобальному механізмі ухвалення рішень. Такі прагнення є цілком реальними, оскільки сировинне забезпечення є досить високим, а також цьому сприяє вигідне ГП положення.

Також в інтересах Тур - стабільність (військова, пол, ек) на Бл Сході.

Що стосується американських інтересів в Середній Азії, то у цьому регіоні інтереси США переплітаються, вступають у протиріччя з інтересами рег країни Тур. Хоча вона і є сателітом американців, але, поступово набираючи ГП вагу, починає грати все більш помітну роль на півдні Євразії. У самій Тур активно протистоять один одному прихильники Заходу й Ісламу. Якщо переможе лінія співпраці з Іраном та іншими мусульманськими країнами, то Туреччина стане активніше опиратися інтеграції Середньої Азії у світове співтовариство. До цього її підштовхує Рада Європи, який гальмує вступ Туреччини до цієї спільноти. США прямо і опосередковано допомагають своєму сателіту пролізти в ЄС. Для вирішення цієї проблеми ведеться багатоходова геополітична гра в басейні Каспійського моря і в Середній Азії, де США підтримують прагнення свого стратегічного партнера прокласти нафтопровід з Баку в розташований на Середземноморському узбережжі порт Сейхан - основний термінал для енергетичних ресурсів басейну Каспійського моря. Від цього терміналу протягнеться нафтопровід до Європи. Як вважають американці і турки, він стане пуповиною, яка прив'яже країни Європи до Туреччини. І це в свою чергу дозволить Вашингтону зробити західні столиці більш слухняними.

27. Геополітичні та геоекономічні інтереси Білорусі і Молдови. 28. Геополітичне значення регіону Перської затоки.