23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.

ГП положення– це її геопросторове положення відносно політичних даностей світо системи, які справляють на неї суттєвий вплив. Складові оцінки ГП положення держави:

1. Фізико-географічна складова. Китай розташований у Сх Аз. За показником розміру територ КНР посідає 3 місце в світі, поступаючись Росії та Канаді.

На сході КНР межує з КНДР, на півночі - з Монголією, на пн сході з Росією, на пн заході з Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном, на заході та південному заході з Афганістаном, Пакистаном, Індією, Непалом і Бутаном, а на півдні - з М'янмою, Лаосом і В'єтнамом. На схід і південний схід від узбережжя Китаю розташовані відокремлені від нього морями Республіка Корея, Японія, Філіппіни, Бруней, Малайзія та Індонезія. КНР на сході та півдні омивається водами морів. КНР розташована в межах 3-х кліматичних поясів (помірного, субтропічного і тропічного), територією країни протікають одні з найбільших річок світу.

2. Ресурсна та агро-географічна складова. Китай має величезний природно-ресурсний потенціал, є однією з «комор світу». Найбільше значення для КНР мають земельні та мінеральні ресурси. За площею орних земель, пасовищ і лісів країна посідає одне з провідних місць у світі.

Китай має промислові запаси 158 відомих у світі мінералів (за їхніми сумарними обсягами країна посідає перше місце у світі). КНР належить до світових лідерів за покладами головних корисних копалин – вугілля (2-е місце в світі), заліза, міді, алюмінію, сурми, тощо.

3. Ринки збуту товарів. Китай останнім часом займає все більш помітне місце на світовому ринку товарів і послуг. У 2009 р. Китай посів 1 місце в світі за загальним товарообігом, за експортом товарів КНР посів 2 місце в світі, за імпортом – 4. КНР експортує вугілля, вольфрам, зерно, чай, рибу, текстиль, продукцію електронного та автомобільного машинобудування. Імпортує – машини та обладнання, нафту і продукцію нафтопереробки, вироби з пластмаси, оптичне і медичне обладнання, хімічну продукцію, метал.

4. Транспортно-географічна та політична ситуація. Китай має вигідне транспортно-географічне положення. Вихід до 4 морів, наявність судноплавних річок створюють сприятливі передумови для розвитку транспорту в Китаї.

Політична ситуація в країні є досить стабільною.

Членство Китаю у мо - постійний член Ради безпеки ООН, член МБРР, МВФ, ООН, АТЕС, МФЧХ, Шанхайської організації співробітництва та ін.

Отже, ГП положення Китаю можна визначити як сприятливе через низку причин: сприятливе географічне положення, різноманітність фізико-географічних умов, великі запаси корисних копалин, великий людський потенціал, розвинена транспортна мережа, політична стабільність в країні.

Національні інтереси Китаю

Називаючи національні інтереси Китаю, необхідно розкрити суть китайської зовнішньої пол через призму світогляду цієї країни, який сформувався під впливом культури, традицій, філософії, історії китайського народу.

Китай вважав, що величезна територія разом з культурними цінностями, економічними основами функціонування держави, системою управління, забезпеченням соціальної стабільності і процвітання роблять його самодостатнім цивілізаційним утворенням.

Другим важливим аспектом є той факт, що при розширенні в минулому своєї території і зони впливу Китай тільки в виключних випадках робив ставку на війну. Великий стратег минулого Сунь Цзи підкреслював, що війна – це спосіб існування та загибелі держави, тому це не інструмент для вирішення важливих задач. Тому Китай робили ставку на «цюань», концепцію непрямих дій, іншими словами – упор робився на комплекс дипломатичних, культ, ек підходів. На думку стародавніх китайців, могутня цивілізація є своєрідним магнітом для менш розвинених периферійних держав, що захочуть приєднатися до Китаю і користуватися його благами.

Третій аспект – в умовах появи супротивника, що проявляв агресивне відношення до Китаю, Піднебесна користувалася принципом «економії сил». На думку Сунь Цзи, найкраща війна – розбити задуми супротивника, змусити його програти без бою.

Розібравшись з світоглядом Китаю, можна виявити національні інтереси цієї країни.

В 1994 р. Ден Сяопін заявив, що першим пріоритетом для Китаю є протистояння гегемонії та політиці сил, а також захист миру. На суч етапі при вирішенні міжн проблем сильними державами в більшій мірі використовується військовий підхід. Виходячи з того, що армія Китаю за багатьма параметрами не дотягує до армії США, найбільш серйозного свого потенційного супротивника, Пекіну дуже важливо перевести правила і формат міжн відносин в ту сферу, в якій він відчуває себе більш стійко – в сферу ек і мирного врегул спорів. Тобто тут проявляються зазначені вище концепція економії сил та принцип непрямої дії.

Інший інтерес Китаю – створити новий міжн та ек порядок . Іншими словами, якщо Китаю вдасться перевести міжн життя в указаний вище формат і зробити з часом свою економіку локомотивом міжн процесів, він зможе повернути собі втрачений статус Серединного царства, серця світу. Дійсно, реалізація в життя цих інтересів будується на тому, в чому Китай зараз демонструє найбільшу динаміку – економіці і регіональній співпраці.

В останні роки зростаюча могутність Китаю почала активно підкріплюватися достатнім рівнем його претензій на забезпечення стабільності в Азійсько-Тихоок рег (АТР), а потім і в всьому світі, вплив на світову ек систему та глобальні пол процеси. Концептуально такі амбіції підкріплені ідеєю побудови «Великого Китаю» - ГП конструкта, в який мають ввійти Китай, Тайвань, Гонгконг, Сінгапур, Макао, а також китайські діаспори в Пд-Сх Азії. При чому мова йде про використання «м’якої сили», що базується на розповсюдженні ек і культ впливу. Більш широкий погляд на концепцію «Великого Китаю» передбачає 3 вектори ГС КНР:

- Стратегія входу на південь – включає встановлення контролю над державами Пд-Сх Азії, покращення стосунків з Лаосом і В’єтнамом, встановлення ек союзу з Тайванем, вступ в АСЕАН, досягнення рег стратегічного паритету з США і забезпечення контролю над морськими шляхами сполучення, що опосередковано ізолювати Яп.

- Стратегія виходу на захід – включає залучення країн Центр Азії у великий «китайський простір», в тому числі і через Шанхайську орг-ю співроб; підвищення їх імпортної залежності від Китаю, а також відновлення Великого Шовкового Шляху. - Стратегія виходу на північ – передбачає включення Монголії в простір «Великого Китаю», а також поступове встановлення контролю над далекосх районами Росії.

Отже, можна зробити висновок, що на сьогодні Китай виступає як один з двох рег лідерів АТР, є одним з найбільших ГП акторів цього рег. Динамічний розвиток КНР наприкінці 20 – поч 21 ст. дає підстави стверджувати, що вже в першій чверті 21 ст за нагромадженим силовим потенціалом країна зможе зрівнятися із США і стати для них осн стратег конкурентом не лише у Сх Азії, а й у світі в цілому. Аналіз сформованих у регіоні балансу сил свідчить про те, що КНР не матиме собі рівних за військовою могутністю супротивників у рег, оскільки провідні з них – Яп та Респ Корея не змогли і навряд чи зможуть об’єднатися з метою стратегічної рівноваги. Країни АСЕАН та Росія теж найближчим часом не будуть здатні врівноважити ек і військову могутність США.