- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
Структурна гегемонія визначається як … панування в одних державах над іншими, які дають їм змогу встановлювати принципи, процидцри, правила поведінки загальні для всієї міжн системи, тобто визначати правила гри і стежити за їх виконанням всіма учасниками.
Гегемон окремої держави – випередження цією державою інших держав за рівнем екон розвитку і військовим потенц з одночасним отриманням повного або часткового контролю над зв’язками між всіма країнами на які пошир-ся вплив гегемона.
У процесі становлення гегемона 4 етапи: 1) кондомініум – спільна влада; 2) конфлікт; 3) верховенство; 4) спад.
Ці етапи відображають процес становлення гегемона, його домінування і падіння впливу на світовій арені. Гегемон – досить рідкісне явище в світ історії, і було 3 рази: 1)Нідерланди – 17 ст. 2)В.Б. – 19 ст. 3)США – 20 стліття.
1)кондомініум – союз найбільшого гегемона з іншою впливовою державою. Щоразу було 2 повних претенденти: Нід-Австрія; В.Б.-Фр; США-Німеччина.
2) конфлікт – призводить до остаточного визначення 1 св гегемона, відбувається шляхом конфлікту у формі так званих 30-річних воєн, при цьому перевагу здобувають держави, які пропагують ліберальні ідеї, перемаг держ з авторитарним режимом.
1618-1648рр – Нідерланди, з 1792-1815 – В.Б., з 1914-1945 - США.
3) верховенство гегемона утверджується шляхом його перемоги у 30-річній війні. Після закінчення війни щоразу встановлюється нову конфігурація міждерж сит відносин. 1648р – Вестфальський мир; 1845р – Віденьський конгрес.
Держава гегемон є лідером у виробництві, торгівлі і фінансах на які опирається потужний військовий апарат. Вона несе відповідальність за підтримку балансу сил у світі і за ведення вільної торгівлі. Це відбувається доти, доки держави бачать в цьому вигоду. Однак сам розвиток вільної торгівлі призводить до спаду гегемона, оскільки на св. ринку зявляються більш конкурентні в екон плані держави, які випереджають попереднього лідера.
4) спад.
21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
Категорії геополітики можна умовно поділити на спеціальні, тобто ті, якими оперують виключно геополітики, та категорії, які використовуються й іншими науками — міжнародним правом, конфліктологією тощо. Серед багатьох категорій ГП основною вважається контроль над простором. Територія, яку контролює чи намагається контролювати держава, характеризується насамперед ступенем освоєності центром та рівнем розвитку їх зв'язків. Часто вживають поняття ГП простір — світовий простір, який включає поверхню земної кулі та прилягаючий до неї повітряно-космічний простір, де можуть виділятися райони (регіони, зони) життєво важливих нац інтересів тієї чи іншої держави, а також розміщуватися і функціонувати угруповання військ (сил) по їх захисту і вирішенню інших зовнішньопол завдань.
Простір, який контролюється державою чи союзом держав, найчастіше називають ГП полем. Сучасні дослідники розрізняють ендемічне поле — простір, який контр-ся державою тривалий час, і який визнається сусідами; прикордонне — територія, яка перебуває під контролем даної держави, але недостатньо освоєна в демографічному, ек та політ плані; перехресне — простір, на який претендують кілька суміжних держав; тотальне — безперервний простір; геополітична опорна точка — місце (територія), яке перебуває поза тотальним полем, контролюється якою-не-будь державою, але комунікації до цієї території належать іншій чи іншим державам; метаполе — простір, який одночасно освоюють декілька держав.
Основні види контролю над геопростором: політичний, військовий, ек, ідеологічний, цивілізаційний, культурний, комунікаційний, демографічний, інформаційний.
Геополітика встановлює певні закономірності контролю простору:
• контроль над простором втрачають ті ГП суб'єкти, які не володіють необхідними і достатніми можливостями для завоювання і утримання території, не володіють потрібними якостями самодостатності;
• втрата контролю над простором одним ГП суб'єктом завжди означає його придбання іншим;
• стабільність, стійкість і безпеку ГП суб'єкта досягається деяким оптимумом підконтрольного простору, тому що чим ширший простір, тим важче воно піддається керуванню з боку суб'єкта;
• іноді переваги отримує той суб'єкт, який контролює ключові (ГС) точки простору, а сила або слабість ГП простору суб'єктів виробляти від ступеня його самодостатності та контролю над ключовими точками;
• важливий контроль над космічним простором і комунікаційної сферою;
