
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •1. Об'єкт, предмет і головні завдання геополітики.
- •2. Функції геополітики.
- •3. Методи геополітичної науки.
- •4. Структура та рівні геополітики.
- •5. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок з іншими науками.
- •6. Географічний детермінізм у геополітиці.
- •7. Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітики.
- •8. Поняття про геополітичні атрибути, геополітичний потенціал та геополітичний статус держави.
- •9. Дефініція геополітики та основні підходи до її визначення.
- •10. Геополітика та політична географія: спільне і відмінне.
- •11. Сутність і значення геополітичного прогнозування.
- •12. Сила і могутність держави як категорії геополітики.
- •13. Баланс сил як поняття геополітики. Зміст та різновиди балансу сил.
- •15. Глобалістські концепції світового порядку Римського клубу.
- •17. Геополітичні погляди с.Коена.
- •19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
- •1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
- •20. Поняття гегемонії та основні етапи становлення гегемона.
- •21. Контроль над простором як категорія геополітики: зміст та різновиди.
- •22. Геополітична та геоекономічна роль рф у регіоні та світі.
- •23. Геополітичні та геоекономічні інтереси Китаю.
- •24. Геополітичні та геоекономічні інтереси Японії.
- •25. Геополітичні та геоекономічні інтереси Індії.
- •26. Геополітичні та геоекономічні інтереси Туреччини
- •29. Національний інтерес як категорія геополітики: зміст та основні класифікації.
- •30. Особливості та представники англійської школи геополітики.
- •31. Суб'єкти геоекономіки та особливості геоекономічної стратегії держав.
- •32. Локальні і регіональні війни в сучасному світі та їх геополітичне значення.
- •33. Теорія морської могутності а.Мехена та її вплив на зовнішню політику сша.
- •34. Французька школа геополітики: еволюція та представники.
- •II. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
- •III. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт, „Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря”, „Земля і море”).
- •36. Ідеологічна природа геополітики.
- •37. Американська геополітика: основні ідеї і представники.
- •38. Геополітичні погляди к.Гаусгофера.
- •39. Євразійство і неоєвразійство: передумови виникнення та основні положення.
- •Організація євразійців
- •Культурологічна доктрина
- •Сучасне неоєвразійство в Росії
- •40. Основні етапи розвитку геополітики.
- •Становление геополитической науки
- •Эпоха классической геополітики
- •Развитие геополитики в 1930-1990 гг.
- •4. Современная геополитика
- •41. Японська геополітика: основні ідеї та практична реалізація.
- •42. Особливості формування та загрози для сучасного світового порядку.
- •45. Поняття, складові та рівні організації світового порядку. Світовий та міжнародний порядок.
- •46. Особливості геополітичних поглядів ж.Атталі.
- •47. Геополітичне положення держави і його характеристики.
- •49. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •50. Державний кордон як поняття геополітики: дефініція, різновиди, значення.
- •51. Національна безпека держави та її геополітичні чинники. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники
- •52. Геополітичні погляди р.Челлена.
- •53. Зміст, різновиди і типи реалізації геостратегії.
- •54. Геополітична ситуація на пострадянському просторі.
- •55. Роль Європи у світових політичних й економічних процесах та основні сценарії її майбутнього.
- •56. Основні чинники трансформації світового порядку за ж.Бодуеном і о.Тоффлером.
- •57. Геополітичні інтереси держави та механізми їх реалізації.
- •58. Геополітична схема світу у концепції г.Маккіндера. Зміст другої концепції г.Маккіндера.
- •59. Сучасні російські геополітичні доктрини.
- •60. Геоекономічна система світового устрою о.Неклесси.
- •61. Держава як суб'єкт геоекономіки та особливості її геоекономічної стратегії.
- •64. Геополітична схема світу у концепції н.Спайкмена.
- •66. Геополітичні та геоекономічні інтереси Німеччини.
- •67. Геополітичні та геоекономічні інтереси Франції.
- •68. Поняття та різновиди геополітичного поля.
- •69. Циклічність розвитку владних відносин на світовій арені.
- •70. Геополітичні погляди п.Відаля де ля Блаша.
- •71. Основні положення та представники атлантизму.
- •72. Зміст геоекономіки і становлення її як окремого теоретичного напряму.
- •73. Основні методи геоекономіки.
- •76. Геополітична концепція мондіалізму та її варіанти.
- •78. Поняття про геополітичний простір та його учасників.
- •79. Сучасна геополітична ситуація на Близькому і Середньому Сході.
- •80. Геополітична модель світового порядку з.Бжезінського.
- •81. Геоекономіка-геополітика-геостратегія: співвідношення та взаємозв'язок.
- •82. Концепція світового порядку г. Кіссінджера.
- •83. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж.Модельского і в.Томпсона.
- •84. Цивілізаційна модель світового порядку с.Гантінгтона.
- •88. Особливості становлення та розвитку української геополітичної думки.
- •89. Геополітичні та геоекономічні інтереси сша в сучасному світі.
- •90. Геополітична ідея - геополітична концепція - геополітична доктрина: співвідношення та взаємозв'язок.
- •91. Сучасна геополітична ситуація в Східній та Південно-Східній Азії.
- •94. "Органічна школа" ф. Ратцеля. Поняття життєвого простору та закони розширення життєвого простору.
- •96. Основні моделі світового порядку.
- •97. Проблема озброєння і роззброєння: глобальний та регіональний аспекти.
- •98. Геополітичні погляди п.Кеннеді та п.Тейлора.
17. Геополітичні погляди с.Коена.
С. Коен про геостратегічні та геополітичні типи регіонів.
Сол Коен – відомий американський географ,геополітик,розробив модель геостратегічних зон і відповідних їм геополітичних регіонів. Обґрунтував розпад біполярної системи і зростання ролі регіональних геополітичних структур. • всі регіони Землі можуть бути поділені на чотири геополітичні складові: 1. зовнішнє морське (водне середовище), що залежить від торгового флоту і портів; 2. континентальне ядро на означення регіонів тзв. внутрішніх регіонів. 3. дисконтинуальний пояс (берегові сектори, орієнтовані або вглибину континенту, або від нього). 4. регіони, геополітично незалежні від цього ансамблю.
Це, відповідно, Англо-Америка та Карибські острови, Європа та країни Магрибу, Південна Америка і Південна Африка, острівна Азія та Океанія.
Кожний геополітичний регіон характеризується спільними політично-економічними та соціокультурними особливостями й формується з однієї великої країни та декількох невеличких країн.
Модель Коена має ієрархічний зміст: • Перший рівень представлений «геостратегічними сферами»: Морською (залежний від торгівлі світ морських держав), Євразійською (Євразійський континентальний світ). • Другий рівень – геополітичні регіони, що входили до першого ієрархічного рівня. У Морську сферу входять чотири регіони: Англо-Америка і Кариби, Західна Європа і Магриб, Поза континентальна Азія і Океанія, Південна Америка і Африка південніше Сахари. У євроазійську сферу входить два геополітичних регіони – хартленд і Східна Азія. Також рівні поза геостратегічними сферами виділені ще три додаткові утворення:
Південна Азія – незалежний регіон із своїм геополітичним кодом;
Середній Схід – розділяючий або розділений пояс.
Центрально-Східна Європа, як регіон «ворота», що сприяє потенційно зв’язкам між Заходом і Континентальною (Євразійською) геостратегічною сферою. • Третій рівень представлений національними п’ятьма державами – США, Росія, Франція, Китай, Японія, а також групою держав – Європейським Союзом • Четвертий рівень – це декілька держав другого порядку, які домінували в рамках відповідних регіонів, але не мали глобального впливу через обмежену участь у позарегіональних економічних і політичних відносинах). • П’ятий рівень – це субнаціональні території – «ворота» (фокуси зв’язків), які стануть в майбутньому «зв’язковими» між державами.
Геостратегічні типи регіонів орієнтовані на торгівлю та відкриту економіку морські держави та євразійсько-континентальний світ на чолі з наддержавами США та СРСР.
На геополітичній карті світу розрізняє центри першого порядку США, Західна Європа, СРСР, Китай та Японія, і центри другого порядку Індія, Бразилія та Нігерія.
18. ЄС-США-Росія: протиріччя та перспективи співпраці.
19. Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення. '
1) Простір і територія як категорії геополітики: сутність та співвідношення
Категорія – це абстрактна форма систематизації та узагальнення окремих фактів (подій, явищ, предметів), які є важливими структурними елементами науки.
Категорії – це основним фундаментом політики, які відображають найбільш загальні та суттєві властивості, сторони, співвідношення явищ дійсності, або пізнання, які вивчає певна наука.
Основною категорією геополітики – це простір (форма існування). Простір і територія в геополітиці не є тотожними, крім державної території включають зовнішні зв’язки держави, тобто середовище, на яке держава поширює свій вплив.
Геополітичний простір – середовище, яке здійснює вплив на формування відносин між державами і простір поширення зовнішньо політичних інтересів окремих держав.
Сьогодні поняття простору не дорівнює території. Для сучасної геополітики, територія – не лише просторові межі функціонування суспільства, а пол, ек і культурний простір, межі здійснення влади всередині країни та межі, за якими держава постає як іноземна, зовнішня сила. Державна територія охоплює як простір здійснення верховної влади держави, так і природне середовище.
Територія – частина суші, прилеглих вод і повітряного простору над ними, відмежована від інших державним кордоном.
Геополітичний простір - географічна інтерпретація багатовимірного комунікаційного простору (військово-політичного, економічного, демографічного, соціокультурного, інформаційного і т.д.), що об'єднує політичну, соціальну, духовну і економічну сферу діяльності людей загальною панідеей. Визначається кордонами розповсюдження військово-політичної, економічної і технологічної могутності держави.
За роллю у геополітичному просторі, держави класифікуються:
Держави-учасниці:
Держави – статисти ( не відіграють великої ролі);
Держави «гральні карти» (функція розмінної монети: В’єтнам , Афганістан, Корея);
Держави-партнери (тимчасові і стратегічні союзники).
Держави регіональні центри:
Держави з власною політикою (Індія, Бразилія);
Держави –гравці в сильні команді (Японія, США) (Австралія та Канада - ВБ).
Держави-гравці:
Великі держави (Німеччина, Франція, Росія, ВБ);
Наддержави (Китай, США).
Геополітичне поле – простір, що контролюється державою або групою держав. Геополітичне поле буває:
Ендемічне поле – тривали час;
Пограничне поле – простір близько до кордонів і не достатньо освоєний державою, не претендують інші держави.
Перехресне поле – недостатньо освоєне державою, але може бути в інтересах іншої держави;
Тотальне поле – величезний простір під контролем однієї держави (в минулому СРСР);
Мета поле – простір, який декілька держав освоюють спільно (ЄС);
Геополітична опорна точка – простір , який знаходиться далеко від держави і контроль ослаблений великою віддаленістю.