6. Основні пріорітети зп Словенії.

З сусідніми країнами. США і Європейський союз визнали Словенію в 1992 р. Республіка вступила в ООН в травні 1992 р. і стала членом Ради Європи з травня 1993 р. У цілому в зовнішній політиці курс узятий на інтеграцію в Європу, зокрема до Європейського союзу. У 1996 р. підписано угоду про асоційоване членство в Європейському союзі. З початку 1998 р. ведуться консультації про повноцінний вступ до ЄС. На цьому напрямі Словенія просунулася далеко вперед і випереджає навіть країни Вишеградської групи - Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Вона є членом Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі (Central European Free Trade Agreement), учасником всіх великих міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку та ЄБРР), а також 40 інших міжнародних організацій, включаючи СОТ.

Як частина колишньої СФРЮ, дотримується політики неприєднання, Словенія ніколи не була членом жодного з провідних військово-політичних союзів. Після здобуття ж незалежності вона взяла курс на вступ до Північноатлантичного союзу, який відводить їй місце в перших рядах другого етапу свого розширення. Орієнтація на вступ до цього альянсу спонукає Словенію до реорганізації оборонних структур. Після того як в 1996 р. ембарго на постачання озброєнь до Словенії було знято, країна почала реалізацію військової програми для зміцнення свого статусу як кандидата в члени НАТО. Програма спрямована на трансформацію власних збройних сил, підвищення їх мобільності. Словенія активно бере участь у розміщенні багатонаціональних сил SFOR в Боснії, підписала в березні 1994 р. угоду про членство в організації «Партнерство заради миру», є постійним учасником навчань в рамках цього документа.

Відносини Словенії з сусідами добросусідські. Тим не менш зберігається декілька спірних питань, що вкорінені в загальному історичному минулому знаходження республік у СФРЮ. У відносинах з Хорватією, наприклад, справа ускладнюється відсутністю демаркації окремих ділянок кордонів. Розбіжності з СРЮ обумовлені нерозв'язаністю питання щодо спадщини СФРЮ (передусім її авуарів і власності за кордоном). Після виборів в СРЮ, у результаті яких президентом там став В. Коштуніца, і вступу СРЮ в ООН у Словенії висловлюють надії на вирішення накопичених двосторонніх проблем. Основні торгові партнери Словенії - Німеччина, Італія, Хорватія, Франція та Австрія.

З Росією. Російські власті визнали незалежність Словенії одними з перших 14 лютого 1992 і встановили з нею дипломатичні відносини 25 травня 1992 Посольство РФ в Любляні було відкрито 14 жовтня 1992 р., а торгпредство - у березні 1993 р. Правову основу економічних зв'язків між Словенією та Росією становить підписану в 1993 р. урядове Угода про торговельно-економічне співробітництво. З 1993 р. діє Угода про заснування торгових представництв Росії в Словенії та Словенії в Росії, з 1994 р. - Угода про поставки природного газу з РФ до Республіки Словенія і Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (набула чинності з січня 1998 р .). У 2000 р. було підписано також Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій. Розвитку економічних зв'язків покликана сприяти Міжурядова словенсько-російська комісія з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (створена в 1993 р.), останнє засідання якої відбулася в березні 2001 р. в Москві.

З 2001 р. відзначається активізація політичних контактів. У січні відбувся офіційний візит спікера Державної Думи РФ Г. Селезньова, в лютому в австрійському місті Сент-Ан-Туан була проведена зустріч прем'єра Словенії Я. Дрновшека і Президента РФ В. Путіна. У березні Я. Дрновшек побував у Москві з робочим візитом, під час якого знову зустрічався з В. Путіним і головою уряду РФ М. Касьяновим. У травні 2001 р. з офіційним візитом в Росії перебував міністр внутрішніх справ Словенії Р. Бохінц. Нарешті, можна вказати на рухи на регіональному рівні. У травні 2000 р. приїжджав до Москви мер міста Любляна В. Поточнік, який підписав Протокол про дружбу і співробітництво між Москвою і Любляною. У лютому 2001 р. до Словенії наніс візит губернатор Московської області Б. Громов, і з'явився також Протокол про співробітництво між Любляною і Московською областю. У березні 2001 р. в Москві відбулася найбільша в історії економічних відносин двох країн бізнес-конференція, організаторами якої з російської сторони були Торгово-промислова палата РФ, адміністрації Московської області і Рязані.

У листопаді 2002 року в Словенії пройшли нові президентські вибори. До другого кола вийшли Я. Дрновшек (44% голосів) і прокурор Словенії, єдина жінка з дев'яти кандидатів Б. Брезігар (31%). 1 грудня друге коло виборів приніс перемогу прем'єр-міністру, за якого проголосувало 55% виборців. Президентом Словенії на наступні п'ять років став Янез Дрновшек. Новим прем'єр-міністром словенський парламент обрав 42-річного члена Ліберально-демократичної партії Антона Ропа.

Зовнішня політика. Незалежність Словенії була визнана провідними зарубіжними державами в 1993. Словенія - член ООН і її спеціалізованих організацій. 1 травня 2004 країна стала членом ЄС. Вона має намір вступити до блоку НАТО. Дипломатичні відносини з Росією встановлені в 1992. З 1993 обидві держави підписали низку угод про співробітництво у торговельній і економічній галузі. Торговий оборот між двома країнами розширюється. У 2001 відбулися дві зустрічі між прем'єр - міністром Словенії та президентом Росії.