Тема 3: Реальні інвестиції План лекції
Економічна сутність реальних інвестицій.
Об’єкти реальних інвестицій.
Оцінка об’єктів реальних інвестицій.
1. Економічна сутність реальних інвестицій
Реальні інвестиції - це довготермінові вкладення коштів у реальні активи як матеріальні (виробничі основні та оборотні засоби, будівлі, споруди, обладнання, приріст товарно-матеріальних запасів), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, права користування природними ресурсами, „ноу-хау”, технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація).
За матеріально-технічним змістом реальні інвестицій являють собою частину видатків інвестора, яка пов’язана з:
виконанням будівельно-монтажних робіт;
придбанням обладнання та його монтажем;
пусконалагоджувальними роботами.
За впливом на зростання продуктивності та розвиток технологій можна виділити реальні інвестиції, метою яких є:
збільшення обсягів виробництва;
оновлення технологій;
покращення якості продукції;
зниження витрат на виробництво продукції тощо.
За чинними на підприємствах системами планування та обліку до складу капітальних вкладень включають:
вартість будівельно-монтажних робіт,
вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних засобів інструментів та інвентарю;
інші капітальні роботи й витрати.
За складом та характером витрат у реальних інвестиціях можна виділити їхню технологічну структуру:
будівельні роботи;
монтажні роботи;
машини та обладнання;
проектні роботи.
Реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку і диверсифікації діяльності підприємств та організацій згідно з обраною ними економічною стратегією.
Розрізняють чисті реальні інвестиції - направляються на збільшення основного капіталу та утворення нових основних та частини оборотних фондів як виробничого, так і не виробничого призначення, та валові реальні інвестиції, які відрізняються від «чистих» на величину одноразових витрат, які забезпечують просте відтворення.
Реальні інвестиції поділяються також на:
інвестиції у „зовнішні умови”, тобто в найбільш вигідні вкладання вільних коштів у сторонні виробничі та інші структури;
інвестиції у власну діяльність, тобто найбільш вигідне вкладання капіталу в підвищення конкурентоспроможності власного підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування.
„Капітал" у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності), та частина інвестицій, яка спрямовується у капітальне будівництво на розширене відтворення основних виробничих засобів, матеріальних та нематеріальних активів є реальними інвестиціями, або капіталовкладеннями.
Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання вигоди (прибутку). Він витрачається на придбання засобів виробництва та наймання робочої сили.
Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва. Вона переносить свою вартість на готовий продукт частинами. Вартість основного капіталу відшкодовується виробнику при реалізації готових товарів (продукції, послуг).
Оборотний капітал - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів) та оплату праці робочої сили.
Реальні інвестиції бувають наступних видів:
інвестиції відновлення, що здійснюються за рахунок засобів фонду відновлення підприємства;
інвестиції розширення (чисті інвестиції), що здійснюються за рахунок частини національного доходу (НД) або за рахунок фонду чистого накопичення;
валові інвестиції – як інвестиції оновлення, так і інвестиції розширення.
Прямі інвестиції безпосередньо необхідні для реалізації інвестиційного проекту. До них належать інвестиції в основні (матеріальні та нематеріальні активи) та оборотні засоби.
Інвестиції в основні засоби включають:
придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі затрати на його доставку, установку та пуск;
модернізація діючого обладнання;
будівництво і реконструкція будівель та споруд;
технологічні установки, що забезпечують роботу обладнання;
нове технологічне оснащення та модернізацію наявного обладнання.
Інвестиції в оборотні засоби передбачають забезпечення:
нових та додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;
нових та додаткових запасів готової продукції;
збільшення рахунків дебіторів.
Інвестиції в нематеріальні активи найчастіше пов’язані з придбанням торгової технології (патенту чи ліцензії) та торгової марки.
Інвестиції в НДР забезпечують та супроводжують проект:
матеріальні засоби (обладнання, стенди, комп’ютери та різноманітні прибори), що необхідні для проведення передпроектних досліджень;
оборотні кошти, необхідні, наприклад, для забезпечення поточної діяльності науково-дослідного інституту чи вузу на замовлення підприємства;
ліцензії та технології;
навчання персоналу.
Капітальними вкладеннями називаються засоби, що вкладені в розширене відтворення основних фондів (ОФ). Звичайно на капітальні вкладення спрямовується близько 20 % НД. Вони відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку країни.
Серед основних результатів використання капітальних вкладень необхідно виділити:
реалізацію соціальних програм;
пропорційне розміщення продуктивних сил країни;
гармонійний розвиток галузей народного господарства;
прискорення темпів науково-технічного прогресу та розвитку базових галузей народного господарства;
реалізацію програм розвитку паливно-енергетичного комплексу, житла, оновлення виробничих фондів;
здійснення важливих будівництв.
За джерелами фінансування реальні інвестиції поділяються на:
централізовані – за рахунок коштів державного бюджету та державних кредитів;
нецентралізовані – за рахунок довгострокових банківських кредитів, власних коштів підприємств, іноземних інвестицій.
Обсяг залучених інвестицій у різні регіони залежить від:
стану інвестиційного клімату;
послідовності проведення ринкових реформ;
рівня розвитку економічного потенціалу;
динаміки перетворення виробничої та фінансової інфраструктури;
ефективності використання природних та трудових ресурсів.