Тема 6: інвестиційне проектування План лекції

1. Склад і характеристика інвестиційного проекту. Життєвий цикл проекту.

2. Класифікація інвестиційних проектів.

3. Етапи експертизи інвестиційного проекту.

4. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів.

1. Склад і характеристика інвестиційного проекту. Життєвий цикл проекту

Інвестиційний проект – це викладення цілей та особливостей конкретного інвестування й обґрунтування його доцільності.

Ще одне визначення проекту запропонував Всесвітній банк: проект - це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях.

Основні особливості інвестиційного проекту:

• порівняно тривалий період освоєння початкової суми вкладень;

• поетапний поступовий вихід на проектну потужність в ході експлуатації створеного об’єкта інвестування;

• необхідність додаткових вкладень у проект протягом його реалізації для виконання поставлених цілей, які використовуються на забезпечення об’єкту обіговим капіталом, витратами на поточний та капітальний ремонт тощо;

• необхідність здійснення значних початкових вкладень.

Визначають інвестиційний проект у двох аспектах: як документ і як конкретні дії інвестора щодо реалізації своїх інвестиційних намірів.

Інвестиційний проект - це спеціальним способом підготовлена документація, що містить максимально повний опис і обґрунтування всіх особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом.

Інвестиційний проект - це комплекс заходів, що здійснюються інвестором з метою реалізації свого плану нарощування капіталу. Дії інвестора мають бути оптимальними для досягнення поставлених цілей при обмежених часових, фінансових та матеріальних ресурсах.

Розробка інвестиційних проектів здійснюється з урахуванням кількох важливих моментів, що становлять методичну основу проекту:

• комплексність представлення процесу інвестування (маркетингові, організаційні, фінансові, виробничі, трудові, часові параметри, які становлять єдину систему);

• урахування зв’язку проекту із умовами зовнішнього середовища;

• інтегрована оцінка ефективності проекту на основі співвідношення результатів та інвестиційних витрат проекту, соціального ефекту, наслідків для економіки країни в цілому (останнє стосується великих проектів);

• урахування майбутньої невизначеності проекту та потенційних ризиків (адже проект на етапі прийняття рішення є лише прогнозом);

• урахування альтернативних варіантів використання капіталу інвестора та відповідної зміни вартості грошових потоків у часі, застосування методики приведення грошових потоків до єдиних умов обліку;

• прагнення представити прогнозну модель проекту з максимальною деталізацією і конкретизацією (у часі й у розрізі кожного етапу реалізації проекту);

• урахування соціальних умов і наслідків реалізації проекту як для власного персоналу, так і для зовнішнього соціального середовища;

• урахування важливості управлінських аспектів проекту для майбутньої успішності проекту.

Основні риси інвестиційного проекту:

• виникнення, існування та закінчення проекту у певному оточенні;

• зміна структури проекту з триванням його життєвого циклу;

• наявність певних зв’язків між елементами проекту як системи. Реалізація будь-якого проекту спричиняє зміни та потребує узгоджених дій між різними структурними підрозділами всередині організації;

• можливість відміни вхідних ресурсів проекту.

Для досягнення мети проекту та отримання запланованих результатів у навколишньому середовищі можна скористатися трьома підходами, які передбачають:

1) адаптацію до існуючих елементів навколишнього середовища;

2) спробу сприятливо впливати на навколишнє середовище;

3) прагнення змінити сферу діяльності, щоб позбутись загрозливих елементів навколишнього середовища у більш сприятливому напрямі.

Виходячи з визначення суті проекту, виділяють такі його головні ознаки:

• наявність чітко сформованої мети проекту, що являє собою бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

  • структуризація проекту за цілями. Будь-яка мета проекту має свою структуру, яка може бути представлена ієрархією цілей проекту, починаючи від стратегічних і закінчуючи конкретизованими завданнями, в межах яких чітко визначаються засоби досягнення мети проекту;

  • обов’язкова зміна стану проекту для досягнення його мети. Зміна стану проекту означає, що реалізація будь-якого інвестиційного проекту завжди пов’язана зі змінами у відповідній системі і є цілеспрямованим її перетворенням з існуючого стану на бажаний, що і визначено в меті проекту;

  • обмежений бюджет, тобто обмеженість ресурсів. Обмеженість ресурсів означає, що будь-який проект має свій обсяг матеріальних, людських та фінансових ресурсів, які використовуються за встановленим та лімітованим бюджетом;

  • наявність часових рамок, тобто обмеженість проекту у часі. Часові рамки є необхідною ознакою будь-якого проекту і означають, що проект має чітко визначені термін початку і термін завершення;

  • неповторність, яка означає, що заходи, які необхідно здійснити для реалізації проекту, мають такий рівень інновацій, комплексності і структурованості, який дозволяє відрізнити як один проект від іншого, так і проект від програми і плану.

Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвестиційні наміри інвестора, становить життєвий цикл проекту.

Він розбивається на кілька типових етапів інвестування:

• формування інвестиційних намірів;

• розробка концепції інвестування (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, попереднє опрацювання маркетингового і фінансового плану);

• розробка проекту як документованого плану (деталізованого інвестиційного обґрунтування і плану дій на всю глибину життєвого циклу проекту;

• передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних можливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої й внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної реалістичності та доцільності);

• створення чи придбання інвестиційного об’єкта „під ключ” і підготовка до початку його експлуатації;

• експлуатація інвестиційного об’єкта і повернення через накопичення поточного прибутку інвестованих у проект коштів;

• отримання чистого прибутку за проектом (понад вкладені в проект кошти);

• ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних засобів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і юридичних питань припинення фінансово-господарської діяльності з використанням активів проекту).

Дані етапи можна об’єднати в три основні етапи:

• передінвестиційний (розробка проекту як документованого плану);

• інвестиційний (формування активів проекту „під ключ”);

• експлуатаційний (запуск і фінансово-господарська експлуатація активів і регулярне отримання прибутку, поступове повернення вкладених коштів).

Життєвий цикл проекту – це час від першої затрати на проект до останньої вигоди від проекту.

Реалізація проекту вимагає виконання певної кількості різноманітних заходів і робіт, які для зручності розгляду можна поділити на дві групи: основна діяльність та діяльність із забезпечення проекту.

До основної діяльності звичайно відносять аналіз проблеми, формування цілей проекту, базове та детальне проектування, виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здавання проекту, експлуатацію проекту, ремонт, обслуговування та демонтаж обладнання тощо.

Діяльність із забезпечення проекту, в свою чергу, може бути поділена на організаційну, правову, кадрову, фінансову, матеріально-технічну, комерційну та інформаційну.

Універсальним підходом до визначення робіт, які відносяться до різних фаз і стадій циклу проекту, є підхід Всесвітнього банку.

Він виділяє шість стадій, які відіграють важливу роль у більшості проектів: ідентифікація, розробка, експертиза, переговори, реалізація, завершальна оцінка.

Ці стадії об’єднані в дві фази: фаза проектування - перші три стадії; фаза впровадження - останні три стадії.