Тема 5: Інновації як об’єкт інвестиційної діяльності План лекції

1. Зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності.

2. Об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності.

3. Джерела фінансування інноваційних інвестицій.

4. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні.

1. Зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності

Різні вчені трактують поняття „інновації” в залежності від предмету та об’єкту свого дослідження. Наприклад, Б. Твісс у своїй праці визначає інновацію як процес, в якому винахід або ідея набувають економічного змісту. Ф. Ніксон вважає, що інновація - це сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, що призводять до появи на ринку нових товарів та поліпшених промислових процесів та устаткування.

У відповідності із міжнародними стандартами, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.

Існує два підходи до визначення поняття „інновація”: широкий та вузький. Класичною позицією широкого підходу вважають викладене австрійським економістом І. Шумпетером ще у 1913 р. в роботі „Теорія економічного розвитку” розуміння цього процесу як такого, що складається з п’яти основних варіантів:

1) введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або товару нового виду);

2) впровадження нового методу виробництва продукції (методу, який раніше не використовувався в даній галузі промисловості);

3) відкриття нового ринку, на якому дана галузь промисловості даної країни не була представлена;

4) завоювання нового джерела сировини та напівфабрикатів;

5) впровадження нової організаційної структури в будь-якій галузі.

Більша ж частина економістів стоїть на позиціях більш вузького підходу. Вони вважають, що інновація - це процес застосування нових технологій, виробів.

В умовах ринкової економіки основною складовою інноваційної діяльності є нововведення, новітності та інвестиції.

Проміжок часу, починаючи від появи ідеї до закінчення періоду використання нововведення, має назву життєвого циклу інновації.

Життєвий цикл інновації у послідовності проведення робіт складають собою інноваційний процес, який включає такі етапи:

• передвиробничий (етап НДР та ДКР);

• виробництво;

• експлуатація.

У міжнародному стандарті з управління якістю ISO-9004 викладається більш докладна розбивка життєвого циклу продукції на окремі етапи:

• маркетинг, пошуки та дослідження ринку;

• проектування та розробка технічних вимог, розробка продукції;

• матеріально-технічне постачання;

• підготовка та розробка виробничих процесів;

• виробництво;

• контроль, проведення випробувань та досліджень;

• пакування, зберігання;

• реалізація та розподіл продукції;

• монтаж та експлуатація;

• технічна допомога, обслуговування, сервіс;

• утилізація після використання.

Ознаки, за якими класифікуються інновації:

1) за сферою застосування: економічні, організаційні, технологічні, товарні, суспільні інновації.

2) в залежності від глибини змін: радикальні (базові), поліпшуючі, модифікаційні (окремі).

3) з урахуванням сфер діяльності: технологічними, виробничими, економічними, торгівельними, соціальними, організаційними тощо.

4) за причинами виникнення:

• реактивні - це інновації, які забезпечують виживання фірми в умовах конкуренції; вони з’являються як реакція на нові перетворення з боку конкурентів, щоб бути в змозі продовжувати існування на ринку;

• стратегічні інновації - це новітності, впровадження яких носить упереджувальний характер з метою отримання визначальних конкурентних переваг в перспективі.

Участь суб’єктів на ринку нововведень проявляється шляхом:

• проведення власних НДР та ДКР;

• замовлень на проведення НДР та ДКР в інших організаціях;

• проведення спільно з іншими організаціями НДР та ДКР;

• придбання патенту, ліцензії, ноу-хау на право виробництва виробів;

• купівлі готового виробу, програмного забезпечення і т. ін.;

• створення спільних підприємств по випуску нової продукції із залученням у якості внеску іноземних технологій, ноу-хау та ін;

• придбання результатів інтелектуальної діяльності тощо.

Інноваційна сфера уявляє собою систему взаємодії виробників інноваційної продукції, інвесторів і споживачів.

Інноваційна діяльність - це комплекс практичних дій, спрямованих на використання науково-технічних результатів для отримання нових, або поліпшення існуючих виробів, технологій, методів управління та ін.

Інноваційний процес – це сукупність етапів, стадій, дій, пов’язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що мають нові властивості, які більш ефективно задовольняють існуючі потреби та такі, що з’являються чи можуть з’явитися.

Важливим моментом у здійсненні інноваційних процесів є забезпечення захисту права автора на винахід, наукову ідею, чи розробку.

В сучасному світі застосовуються декілька способів захисту інтелектуальної власності: патенти, авторське право, товарний знак, різноманітні ліцензії.