Тема 1: Теоретичні засади здійснення інвестиційної діяльності План лекції

1. Економічна сутність інвестицій та їх значення в розвитку сучасної економіки

2. Ознаки класифікації інвестицій

3. Інвестиційна діяльність та суб’єкти її здійснення.

4. Інвестиційний ринок та механізм його функціонування.

5. Інвестиційний клімат та фактори, що його формують.

1. Економічна сутність інвестицій та їх значення в розвитку сучасної економіки

Термін „інвестиції” походить від лат. invest, що означає „вкладати”. Інвестиції – це вкладення з метою його подальшого збільшення.

Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року зі змінами і доповненнями визначає інвестиції як усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької й інші види діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (доход), чи досягається соціальний ефект.

Під інвестиціями розуміють економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, а саме:

• розширення та модернізацію виробництва;

• створення виробничої інфраструктури;

• створення товарно-матеріальних запасів та резервів;

• створення соціальної інфраструктури;

• підготовку та перепідготовку персоналу;

• науку та наукове обслуговування тощо.

Інвестиції відповідно до українського законодавства можуть існувати в грошовій або матеріальній формах, у формі майнових прав та інших цінностей.

Аналіз трактування терміна „інвестиції” у зарубіжній економічній літературі свідчить, що в різних школах і напрямах економічної думки визначення поняття „інвестиції” містить загальну суттєву рису – зв’язок інвестицій з одержанням доходу як цільової установки інвестора.

Тому в широкому розумінні інвестиції є вкладенням капіталу з метою його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання коштів на споживання в теперішньому періоді, винагородити його за ризик та відшкодувати збитки від інфляції в майбутньому періоді.

Всі основні визначення економічної суті поняття „інвестиції” доцільно згрупувати залежно від галузі знань, в якій воно використовується і всі їх в цілому доцільно зводити до таких основних підходів:

• макроекономічний підхід, згідно з яким інвестиції визначаються як частина сукупних витрат на рівні економіки, що є основою оновлення і накопичення основного капіталу, визначає структуру економіки, темпи її зростання і рівень конкурентоспроможності країни на світовому ринку;

• мікроекономічний підхід обумовлює розгляд інвестицій як процес створення засобів виробництва і людського капіталу з метою отримання прибутку від виробничої діяльності;

• фінансовий підхід означає розуміння суті інвестицій з позиції обміну вартостями між сьогоднішніми поточними витратами та майбутніми вигодами в ході придбання реальних або фінансових активів.

В економічному аналізі розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг інвестиційних коштів у певному періоді, спрямованих на відтворення (нове будівництво, реконструкція, розширення, придбання засобів виробництва), приріст товарно-матеріальних запасів, а також на підтримання діючих потужностей.

Чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі засоби, що заново створюються, та виробничий апарат, що відновлюється. Вони дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшеній на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Фактори, що впливають на обсяг інвестицій:

• рівень заощаджень у доходах населення. В умовах низьких доходів на душу населення основна їх частина використовується на споживання. Із зростанням доходів збільшується їх частка, що спрямовується на заощадження, які є джерелом інвестиційних ресурсів;

• норма дохідності інвестицій. Прибуток є основним мотивом інвестування, тому чим вища норма дохідності очікується, тим більш привабливими будуть вкладення;

• темп інфляції. Чим вищий цей показник, тим більше буде знецінюватись майбутній прибуток від інвестицій і, відповідно, буде менше стимулів для нарощування обсягів інвестицій;

• ставка банківського процента. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку банківського процента, то за подібних умов інвестування буде ефективним, і навпаки;

• ставка оподаткування. При збільшенні рівня податкового тиску зменшується попит на інвестиції. Залежність економічної ефективності діяльності суб’єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини прибутку суб’єкта господарювання. Якщо рівень оподаткування в країні прямує до 100%, то величина чистого доходу по гіперболічній кривій прямує до 0.

У процесі інвестиційної діяльності важливим є фактор часу. Інвестору необхідно співставляти час вкладення (освоєння) інвестицій та час отримання вигод від його експлуатації (використання об’єкту інвестицій). Ці два процеси можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При їх послідовному протіканні вигоди отримуються одразу після освоєння інвестицій у повному обсязі. При паралельному протіканні отримання вигод можливе ще до повного освоєння інвестицій та завершення процесу інвестування (на певному етапі інвестування можливий випуск продукції, що забезпечить отримання вигод). При інтервальному протіканні отримання вигід буде здійснюватися через певний проміжок часу після повного освоєння інвестицій та завершення створення об’єкту, тобто між періодом завершення інвестування та отриманням вигод проходить певний час.

Функції, які виконують інвестиції у економічному розвитку:

• забезпечення приросту функціонуючого капіталу;

• створення умов для одержання додаткового доходу;

• створення передумов для очікуваного розширення споживання у майбутньому шляхом відмови від частини поточного споживання.

Функції інвестицій у виробничій сфері:

• формування факторів-ресурсів для виробничої стадії відтворення;

• реструктуризація основних інститутів сучасного відтворення;

• утворення нової комплексної структури капіталу у виробничій стадії;

• структурна перебудова економічних систем;

• ресурсне забезпечення переведення економічних систем на інноваційний шлях розвитку;

• функції, пов’язані з вирішенням проблем зайнятості, розвитком соціальної сфери й інших ефектів інвестування;

• регулювання пріоритетних напрямів розвитку економіки.

За фінансовим визначенням, інвестиції - це система економічних та інших відносин з приводу кругообігу капіталу, який авансований у вигляді грошових, майнових, інноваційних та інтелектуальних цінностей в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання вигід від забезпечення процесу розширеного відтворення.

За економічним визначенням, інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.