4. Інвестиційний ринок та механізм його функціонування

У сучасній економічній літературі можна зустріти різні підходи до тлумачення поняття „інвестиційний ринок”. У зарубіжній літературі інвестиційний ринок ототожнюється із фондовим, на якому основними формами інвестицій є інвестиції в цінні папери.

У праці професора Бланка І.О. „Інвестиційний менеджмент”: „Інвестиційний ринок – це сукупність економічних відносин, які виникають між продавцями та покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об’єктів інвестування в усіх його формах”.

Інвестиційний ринок розглядається як сукупність окремих ринків (об’єктів реального та фінансового інвестування), у складі якого виділяються: ринок прямих капітальних вкладень, ринок об’єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об’єктів реального інвестування, фондовий та грошовий ринки

На інвестиційних ринках здійснюються процес обміну інвестиціями та специфічними інвестиційними товарами. З огляду на це можна виділити дві групи інвестиційних ринків: ринок інвестицій і ринок інвестиційних товарів.

Ринок інвестицій (обмін інвестиціями) характеризується пропозицією інвестицій (капіталу) з боку інвесторів, та попитом на інвестиції з боку потенційних учасників інвестиційної діяльності. Купівля-продаж інвестицій на ринках інвестицій здійснюється виходячи з розрахунку одержання доходів у майбутньому, які перевищують рівень доходу в даний момент.

Інвестиційні товари можуть існувати як у натуральній, так і в грошовій формах. Деякі види інвестиційних товарів можуть бути тільки у вартісній формі. До них належать гроші, вклади, паї, цінні папери. Інші різновиди інвестиційних товарів можуть бути втілені як у натуральній (матеріальній), так і в грошовій формах, наприклад, основний та оборотний капітали, наукоємна продукція, майнові права тощо.

Продавцями на ринках інвестиційних товарів виступають або виробники цих товарів (виробники науково-технічної продукції, елементів основного чи оборотного капіталів), або інші учасники інвестиційної угоди (продавці паїв, цінних паперів, інтелектуальної власності тощо), тоді як покупцями - інвестори.

Основним фактором, що визначає масштаби функціонування ринку інвестиційних товарів, є сукупна пропозиція цих товарів. Пропозиція породжує інвестиційний попит, тобто виробництво інвестиційних товарів дає доходи, що створюють попит, який відповідає виробленій вартості. Однак тотожність інвестиційних попиту і пропозиції витримується тільки в масштабах ринку в цілому.

Обіг інвестицій у сфері фізичного капіталу, результатом якого є приріст фізичного капіталу, являє собою первинний ринок інвестицій.

Обіг інвестицій у сфері фінансового капіталу є, відповідно, вторинним ринком інвестицій, оскільки фінансовий капітал опосередковує рух грошових елементів фізичного капіталу, надаючи йому необхідної мобільності, збільшуючи швидкість переливу капіталів.

Суб’єкт інвестиційного ринку - інвестор, стимулом для якого є отримання майбутніх доходів, направляється на інвестиційний ринок, де запозичує інвестиційний капітал та придбаває інвестиційні товари, забезпечуючи тим самим реалізацію власного інвестиційного товару.