2. Класифікація інвестиційних проектів

До основних ознак класифікації проектів, які впливають на трудомісткість проведення передінвестиційних досліджень, розробки проекту та оцінки доцільності його реалізації можна віднести: масштаб, складність, обсяг початкового бюджету, тривалість. Саме співвідношення цих ознак між собою дає чітке уявлення про надвеликі, великі, середні та малі проекти.

До надвеликих проектів відносять проекти з великим початковим бюджетом інвестицій, значною кількістю учасників, що беруть участь у його реалізації, потребують тривалого періоду для освоєння інвестицій й розраховані на довготривалу перспективу і, відповідно, основні результати його реалізації мають суттєве значення і вплив на подальшу діяльність учасників проекту.

Проекти класифікуються за такими ознаками:

1) За складністю:

• моно-проект – це окремий проект певного виду і масштабу;

• мультипроект – це комплексний проект, який складається з декількох монопроектів, що вимагає багатопроектного управління;

• мегапроект - це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки тощо, який складається з декількох монопроектів та мультипроектів, об’єднаних однією метою.

2) за якістю: звичайної якості та бездефектні (на відміну від звичайних до бездефектних проектів висуваються особливі вимоги щодо якості).

3) за тривалістю: короткострокові, середньострокові та довгострокові.

4) За наслідками прийняття рішень:

• взаємовиключні (якщо реалізація одного проекту одночасно позбавляє необхідності реалізації інших). Прикладом може слугувати рішення щодо створення на конкретній земельній ділянці чи зони відпочинку чи спорудження металургійного комбінату;

• заміщувальні (якщо один і той же проект може бути використаний і для іншого виду діяльності, економлячи при цьому кошти на реалізацію останнього – побудова греблі для отримання електроенергії і побудова греблі для зрошення земель);

• синергійні (один проект викликає необхідність реалізації іншого або підвищує ефективність від реалізації іншого). До синергійних належать рішення, прийняття одного з котрих збільшує ефективність прийняття іншого. Наприклад, модернізація залізничного вокзалу та морського порту міста.

5) За відношенням до вже діючого підприємства чи виробництва:

• проект, що впроваджується в уже діюче підприємство;

• проект, що реалізується на „рівному місці”, тобто підприємство-формуючий проект).

6) за відношенням до діючих основних фондів: проект розширення виробництва; проект модернізації устаткування; проект технічного переоснащення; проект повної реконструкції.

7) за масштабом проекту: тактичні та стратегічні проекти, тобто такі, що пов’язані зі значною зміною активів чи сфери, обсягу діяльності, форми власності.

8) за формою реальних активів: проекти інвестицій в основні фонди; проекти інвестицій в оборотні фонди.

3. Етапи експертизи інвестиційного проекту

Інвестиційний проект як документований план інвестування складається з таких документів:

1. Економічний опис - бізнес-план і матеріали для його обґрунтування.

2. Технічна документація.

3. Технологічна документація.

4. Контрактне супроводження, тобто набір уже укладених або підготовлених контрактів (договорів).

5. Експертне супроводження як набір експертних висновків, оцінок або інших форм представлення висновків фахівців, компетентних в оцінці процесів та явищ, з якими буде пов’язана реалізація проекту.

6. Інші документи, їх копії або аналітичні матеріали, що характеризують: учасників проекту, ситуацію на ринку, установчі документи підприємств, копії звітів підприємств про фінансово-господарську діяльність, прогнози, свідоцтва про права власності, нормативно-законодавчі акти, які впливають на проект.

Серед основних аспектів, які можуть мати місце у проведенні процедури відбору проектів в інноваційній сфері є: технічний аналіз, аналіз ринку (комерційна експертиза), інституційний аналіз, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналізи.

Технічний аналіз містить оцінку масштабу проекту, процесів, матеріалів, обладнання та надійності технічних систем; придатності технічного плану для місця розташування проекту; доступності та якості потрібних для проекту ресурсів; рівня сервісу й надійності існуючої інфраструктури, яку використовуватиме проект; строків та графіку виконання робіт для реалізації проекту.

Комерційний аналіз вимагає оцінки доступності і якості ресурсів та їх вартості; попиту на продукцію, маркетингових заходів та ймовірних цін; прогнозу витрат і прибутків для визначення комерційної життєздатності проекту.

Екологічна оцінка дозволяє визначити вплив проекту на довколишнє середовище.

Соціальна експертиза орієнтована на знаходження відповідей на питання: якою мірою люди, які повинні дістати вигоду від проекту, мають доступ або контролюють виробничі ресурси району його реалізації; чи мають дрібні виробники доступ до інформації про ширші ринки збуту та регіональну економіку і т.д.

Інституційні аспекти експертизи містять обґрунтування можливостей реалізації проекту в існуючому політичному, економічному та правовому середовищі; мотивацію формування команди проекту; оцінку потенціалу та структури організації, що здійснює проект; визначення організаційних змін, необхідних для успішної реалізації проекту.

Фінансовий аналіз може розглядатися як складова частина проектного аналізу, так і фінансового менеджменту. Аналіз проекту вимагає обґрунтування вкладень з найкращими результатами.

З позицій проектного аналізу метою фінансового аналізу є визначення рентабельності й ефективності проекту з погляду інвесторів та організації, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.

Проведення економічної оцінки проекту дозволяє проаналізувати виправданість використання проектом національних ресурсів з огляду на наявність конкурентного попиту на ці ресурси; вигоди, які буде одержано в результаті реалізації проекту, для суспільства в цілому.

Експертиза забезпечує детальний аналіз усіх аспектів проекту та його наслідків. На цьому етапі закладається основа для реалізації проекту та визначення його ефективності. Завданням експертизи проекту є визначення того, наскільки позитивні результати проекту перевищать його негативні наслідки.

Результатом проведеної експертизи окремих аспектів є зведена таблиця грошових потоків, яка дає можливість розрахувати ефективність реалізації проекту. В такій таблиці містяться витрати, необхідні на проведення всіх робіт з підготовки проекту та надходження від реалізації продукції проекту.

Послідовність дій під час експертизи проекту:

• перевірка повноти наявної документації, що становить проект, у тому числі повноцінності (відповідно до типового складу) змісту кожного документа;

• оцінка загального рівня розробленості проекту (комплексність, детальність, глибина, використані методики, кількісні та якісні обґрунтування);

• якість інформації, яка використовується в проекті: зовнішня інформація (макроекономічне середовище, стан ринку продукції проекту, стан фінансового ринку, ціни, техніко-економічні параметри устаткування, стосунки з місцевою владою, наявність трудових ресурсів для проекту), якість застосованих у проекті методик, зокрема методів прогнозування;

• оцінка організаційних умов проекту: можливості для організації виробництва товарів чи послуг, організаційний план виробництва, матеріально-технічного постачання, складські умови, можливості зберігання товарно-матеріальних цінностей, обслуговування технічної бази проекту, охорона, юридичні аспекти проекту, вибір базового підприємства для проекту і т.д.;

• оцінка плану керування реалізацією проекту;

• перевірка комерційної можливості виконання проекту (реалістичність маркетингового плану, збалансованість фінансових аспектів проекту, достатність наявних ресурсів, потенційна достатність прибутку, наявність резервів часу і т.д.);

• оцінка спроможності учасників проекту – їхня реальна зацікавленість у проекті, перспективи їхньої конкурентоспроможності протягом життя проекту;

• аналіз інвестиційного ризику щодо проекту: рівень реального ризику, якість відображення ризику в планах реалізації та документації проекту, достатність передбачених у проекті заходів для зниження впливу слабких сторін проекту;

• аналіз очікуваної ефективності проекту: прогнозоване макроекономічне середовище, критерії оцінки ефективності, методика розрахунку показників, внутрішня узгодженість розділів проекту між собою, урахування загальної інфляції та цінових змін на ринку, урахування зміни вартості грошей у часі, вибір кількісних орієнтирів щодо порівняльної середньоринкової прибутковості на прогнозний період.