Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 4 (МФ).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
110.08 Кб
Скачать

3. Ринок євровалют.

Євровалютний ринок – це ринок банківських вкладів найважливіших конвертованих валют світу (виникнувши в Європі, нині він поширюється на весь світ).

Євровалюта – це строковий депозит, що знаходиться в банках, розташованих за межами країни емісії даної валюти.

Уперше євровалюта виникла в 50-х рр. ХХ ст. у зв’язку з тим, що радянські банки перевели свої доларові кошти в британські та французькі банки для того, щоб захистити себе від ризику можливої конфіскації цих коштів владою США.

Функції євровалютного міжбанківського ринку:

  1. Розподільна. Банки в одній країні, які отримують кошти від депонентів, можуть переміщати їхню ліквідність іншим банкам для остаточного надання позик чи інвестицій.

2. Функція хеджування, з допомогою якого банки можуть продавати і купувати активи та зобов’язання в інвалюті з різними термінами дії. Ця функція дає їм змогу страхувати свої відкриті позиції від ризику несприятливих змін процентних ставок і курсів валют.

3. Функція забезпечення зручного механізму здійснення позики коштів для кредитування статей балансу.

4. Функція забезпечення руху коштів через міжбанківський ринок. Це дає змогу уникнути виконання резервних вимог, депозитних страхових зборів, мінімізуючи вартість коштів.

Хоча конкретних заходів щодо регулювання євровалют не вживається, банки повинні зважати на правила платоспроможності, і тому активи і зобов’язання з євровалют є складовою частиною загальних активів і зобов’язань банку, до яких застосовуються правила покриття капіталу (відношення капіталу до активів) (capital ratios) і наявності капіталу (capital provisions).

Ринок євровалют утворюється сукупністю взаємопов’язаних переміщень коштів ринків євродепозитів, єврокредитів та єврооблігацій.

І. Існує два основні види євровалютних депозитів: строкові депозити та євродепозитні сертифікати.

Строкові депозити. Депонент вкладає кошти на визначений час під встановлений відсоток і не може одержати кошти до обумовленого часу. Після закінчення терміну депозиту депонент одержує основну суму вкладу та відсоткові нарахування. Термін більшості євровалютних строкових депозитів не перевищує одного року. Строкові депозити не можуть бути передані іншим учасникам ринку.

Згідно зі статистикою Банку Англії, строкові депозити становлять до 90 % євродепозитного ринку, а депозитні сертифікати - лише 10 %.

Євродепозитні сертифікати (у доларах, фунтах стерлінгів чи єнах) відіграють важливу роль через свою ліквідність на вторинному ринку. Тобто такий сертифікат можна продати, подарувати, обміняти в будь-який момент до настання терміну погашення депозиту.

Існує три види євродепозитних сертифікатів:

  1. Теп ( tap) - має фіксований термін погашення, а його сума сягає одного мільйона доларів та більше. Тому, як правило, такі сертифікати використовують великі міжнародні депоненти.

  2. Транш (transh) - ділиться на декілька частин і використовується інвесторами, які оперують невеликими сумами.

  3. Ролловер (rollover) - є контрактним депозитом, а його умови узгоджуються між емітентом та депонентом.

Більшість євродепозитних сертифікатів випускають в американських доларах та японських ієнах на території Великої Британії.

ІІ. Єврокредити - міжнародні кредити, що надаються великий комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Будь-який кредит на термін більше року (2-10 рр.) називається єврокредитом (eurocredit). Сума єврокредиту залежить від фінансової репутації позичальника і може коливатися від 20-30 млн. до 1-2 млрд. дол.

Для надання кредитних послуг євробанки користуються великим спектром єврокредитних інструментів, таких як: синдиковані позики, програми випуску євронот, джерела поновлюваного кредиту, короткострокові та середньострокові векселі та ін. Єврокредити також можуть мати форму кредитних ліній (lines of credit), коли кілька банків об’єднують свої ресурси для надання кредиту позичальникові.

Синдиковані позики є найбільш популярним єврокредитним інструментом. Вони становлять до 50 % євровалютних позик. Банк надає синдиковану позику для того, щоб зменшити ризик, пов’язаний із наданням грошей у кредит. Синдикація дозволяє банкам брати участь у кредитуванні незалежно від свого розміру, усі банки-учасники такої угоди мають ризики та одержують прибутки в межах своєї долі в наданому кредиті. Синдикована позика надається, як правило; терміном на 3-8 років. Процентні ставки за синдикованими позиками розраховуються шляхом додавання спреду до будь-якої стандартної ставки (наприклад, до ЛІБОР, СІБОР, британської базисної ставки або американської “прайм-рейт”). Крім відсоткової ставки за синдикованою

Євроноти - це короткострокові векселі, що деноміновані в євровалюті та емітовані корпораціями й урядами.

Єврокомерційні папери - це ті євроноти, які не мають банківської підтримки у формі підтримуючої кредитної лінії та гарантованого розміщення за визначеною ціною.

Джерела поновлюваного кредиту - являють собою юридично формалізовані з банками контракти про лінії кредиту.

Середньострокові прості векселі - вперше були введені компанією “Дженерал Моторз” на внутрішньому ринку США у 1978 р. У Європі програму їх випуску було розпочато в 1986 р. Ці векселі Мають високий рівень ліквідності, вони прості у використанні. Їх терміни коливаються від 9 місяців до 30 років, але найчастіше використовують дво- та трирічні векселі. Вони внесені в курсові бюлетені Люксембурзької та Лондонської бірж.

ІІІ. Єврооблігації - боргові зобов’язання, що є одним із видів цінних паперів, які випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Єврооблігації мають усі ознаки облігацій, а також деякі особливості, а саме:

  • розміщаються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї;

  • валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною (за винятком банків США, для них - національною);

  • єврооблігації розміщуються переважно створеним банками кількох країн емісійним синдикатом, котрий виступає гарантом позиції.

Операції на євроринку проводяться з таких категорій:

1. “Денні гроші” (одноденні позики - оплата здійснюється протягом 24 годин без відстрочки повідомлення); “щоденні гроші” (позики до запитання, безстрокові позики - надаються без зазначення терміну і мають бути сплачені в день оприлюднення - до 11.00 год.); термінові вклади (міжбанківські короткострокові кредити - кредити, які надаються тільки на грошовому ринку; сплачуються в узгоджений термін, процентна ставка з цих вкладів вища, ніж з одноденної позиції й з безстрокової позиції).

2 . Узаконені права, наприклад гарантійні векселі уряду → комерційні папери → банківські акцепти та депозитні сертифікати.

3. Кредити з постійною (твердою) ставкою та роловерні кредити. На основі відмови від установлення гарантів у операціях з цими кредитами можуть брати участь лише учасники першої бонітетності (кредитоспроможності, платоспроможності), тобто великі комерційні банки, підприємства і страхові компанії, що діють на міжнародному ринку, емісійні банки, уряди та міжнародні інституції.