Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 3_ Маніпулятивні технології в міжнародних...doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
262.14 Кб
Скачать

Тема 3: Маніпулятивні технології в міжнародних відносинах (4 год.)

    1. Основні підходи до визначення поняття ”маніпуляція”.

    2. Основні методи та прийоми маніпулювання в ЗМІ.

    3. Основні методи протидії маніпулятивним технологіям

1.Основні підходи до визначення поняття ”маніпуляція”.

ЗМІ є основним інструментом розповсюдження повідомлень, що впливають на суспільну свідомість. На сьогодні виділяють такі основні галузі використання ЗМІ: _ своєчасне інформування аудиторії про події, які впливають на повсякденне життя людей, суспільства: оцінка, аналіз подій та їхнє прогнозування; сприяння суспільним відносинам. Той факт, що ЗМІ часто нехтують освітленням тих чи інших фактів, аж ніяк не сприяє їхній популярності, а невиконання функцій у політичній системі призводить до перекручення і спотворення інформації, її цілей та цінностей. Об’єктивна можливість впливу влади на політичну свідомість суспільства виникає завдяки створенню інформаційного, часто інтерактивного зв’язку між окремим ЗМІ та споживачем. Саме характер і спрямування інформації на різні верстви населення дає змогу ЗМІ виконувати своєрідні управлінські функції, мож_ ливість маніпулювання масовою суспільною свідомістю.

На сьогодні актуальною є, на превеликий жаль, всеохоплююча, загальна технологія державного маніпулювання, яка базується, за спостереженнями аналітиків, на систематичному впровадженні в масову свідомість соціально_політичних міфів — ілюзорних ідей, які затверджують визначені цінності і норми без їх раціонального критичного осмислення.

Середній споживач інформації, відповідно до статистики, проводить перед телевізором і слухає радіо приблизно 4 години щодня. Цього часу цілком достатньо, щоб за допомогою звуку й відеоряду кваліфіковані фахівці з нейро-лингвистическому програмування сформували у свідомості частини глядачів і слухачів подання, потрібні замовникам, навіть якщо ці подання суперечать реальності. Прямо протилежні подання про реальності формуються в споживачів інформації в так званих інформаційних війнах, які схиляють суспільна думка на ту або іншу сторону.

Ефективність інформаційного маніпулювання визначається відсотком суб'єктів, що піддалися вселянню. Сучасна техніка опитувань дозволяє приблизно оцінити цей відсоток.

Помилкою було б вважати явище маніпуляцій свідомістю характерним лише для тоталітарних держав чи держав з „керованою демократією”, як, скажімо, Україна. Маніпуляції присутні й у країнах з розвиненою і стабільною демократичною системою. Однак там незалежна судова влада, реальні, а не лише декларовані свобода слова, право на отримання правдивої інформації, а також впливові інституції громадянського суспільства є тими стримуючими факторами, що не дозволяють так безконтрольно, відкрито і брутально користатися чорними методами управління громадською думкою, втручаючись у свідомість кожного зокрема.

Складно дати стисле визначення маніпуляції, в якому було б враховано всі критерії та характеристики подібного соціально-психологічного феномена взаємодії та взаємовпливу членів суспільства.

  1. Manіpulus - латинський прабатько терміна "маніпуляція" - має два значення:

  2. а) пригорща, жменя (manus - рука + pіe - наповнювати), б) маленька група, купка, горсточка (manus + pі - слабка форма кореня). У другому значенні це слово, зокрема , позначало невеликий загін воїнів (близько 120 чоловік) у римському війську. В Оксфордском словнику англійської мови маніпуляція (manіpulatіon) у самому загальному значенні визначений як обіг з об'єктами зі спеціальним наміром, особливою метою, як ручне керування, як руху, вироблені руками, ручні дії. Наприклад, у медицині - це огляд, огляд якоїсь частини 44 тіла за допомогою рук або лікувальні процедури. Спеціально відзначається наявність спритності, вправності при виконанні дій-маніпуляцій.

У переносному значенні Оксфордский словник визначає маніпуляцію як "акт впливу на людей або керування ними або речами зі спритністю, особливо зі зневажливим підтекстом, як сховане керування або обробка".

Маніпуляція з професійного словника циркачів вже доволі давно перейшла до термінології, мало пов’язаної з мистецтвом рук (франц. manipulateur – рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання). Вправні рухи кінцівок замінилися не менш філігранними розумовими виправами. Та й мета маніпуляцій ускладнилася – з розважального дійства чи ремісничої праці трансформувалася до намагання вплинути і змінити те, що зовсім не матеріальне – людську свідомість. Асоціативно термін маніпуляція тісно пов’язаний з шахрайством, обманом, приховуванням справжніх мотивів.

С.Кара-Мурза виділяє три, на його думку, головних ознаки маніпуляції:

1) "це вид духовного, психологічного впливу (а не фізичне насильство илиугрозанасилия). Мишеньюдействий маніпулятора є дух, психічні структури людської особистості";

2) "цей схований вплив, факт якого не може бути замічений об'єктом маніпуляції ... розкритий факт подібної спроби наносить маніпулятору значитель-ныйущерб...ретельно ховається главнаяцель-так,чтобыдаже викриття самого факту спроби маніпуляції не привело до з'ясування далеких намірів... приховання, утаювання інформації - обов'язкова ознака, хоча деякі прийоми маніпуляції містять у собі "граничне саморозкриття";

3) "цей вплив, що вимагає значної майстерності й знань".

Повніше визначення поняття „маніпуляція” дає російський політолог Георгій Грачов.

Він розглядає його – як означення загального підходу до соціальної взаємодії та управління, спрямованого на активне використання різноманітних засобів прихованого примусу людей.

Використання такого загального підходу щодо засобів масової комунікації та політичних процесів означає дії, спрямовані на програмування думок, намірів та цілей мас і психічних станів населення. Кінцева мета таких акцій – це контроль над населенням, його керованість.

Поняття „маніпуляція” означає також специфічний вид психологічного впливу. В цьому значенні використовуються також поняття „маніпулятивний вплив”, „психологічні маніпуляції”, „маніпулювання громадською думкою”, „соціально-політичні маніпуляції особистістю” і т.п.

Поняття „маніпуляція” використовується також для означення певних організаційних форм застосування таємного примусу людини і окремих способів чи стійких поєднань прийомів прихованого психологічного впливу на особистість.

Маніпуляція – спосіб психологічного впливу, що використовується для досягнення однобічного виграшу за допомогою прихованого спонукання кого-небудь до здійснення певних дій. Можна також визначити поняття “маніпуляція” як вид застосування влади, при якій той, хто володіє нею, впливає на поведінку інших, не розкриваючи характеру поведінки, яку від них очікує.

Для маніпуляції важливо створити ілюзію незалежності об’єкта від стороннього впливу, самостійності прийнятих рішень і дій. Тому тут особливе значення має мистецтво маніпулювання, рівень володіння навичками й прийомами. Одна з найбільш важливих особливостей маніпулювання – скритність впливу. Спроба маніпуляції лише тоді має шанси на успіх, коли факт впливу не усвідомлюється об’єктом і кінцева мета йому не відома. Можна маніпулювати, граючи і на певних недоліках людини, але вона не повинна знати про це.

Виділяють три рівні маніпулювання:

  • перший рівень - посилення існуючих у свідомості людей потрібних ідей, установок, мотивів, цінностей, норм;

  • другий рівень пов'язаний із частками, малими змінами поглядів на те або інша подія, процес, факт, що також впливає на емоційне й практичне відношення до конкретного явища;

  • третій рівень - корінна, кардинальна зміна життєвих установок шляхом повідомлення об'єкту нових, сенсаційних, незвичайних, драматичних, надзвичайно важливих для нього відомостей (даних).

Маніпуляції багатоликі. Економічні маніпуляції мають найбільш предметний діапазон. Маніпуляції цінами (від ринку зерна та нафти – до тарифів на комунальні послуги), маніпуляції обмінними курсами валют (для прикладу різниця у вартості валюти в Києві та у Львові), маніпуляції курсами акцій (менш видимі, але від того не менш впливові на економічне становище кожного з нас).

Інформаційні маніпуляції опанували сферу засобів масової комунікації. На відміну від економічних, повна легітимація яких хоча б теоретично стримується правовим полем, маніпулятивне управління інформаційним потоком майже повністю безконтрольне. На рівні державних каналів комунікацій цим успішно займаються найвищі посадовці, вважаючи маніпуляцію органічним і необхідним елементом політики та урядування. На рівні приватних ЗМІ розробляють сценарії та смикають за ниточки власники газет, телеканалів, інтернет-сайтів, тому недоречно звинувачувати у жонглюванні інформацією журналістів – вони, в одних випадках, такі ж несвідомі об’єкти маніпуляцій, як і ми, а в инших – лише виконавці наказів роботодавців.

Певним різновидом інформаційних є адміністративні маніпуляції, що на час виборів набирають назви адмінресурсу, справжні ймення яких – шантаж і зловживання службовим становищем, і з відвагою назвати речі своїми іменами має прийти розуміння того, що вони караються конкретними статтями кримінального кодексу. У цьому випадку найбільша перешкода до обмеження адміністративних тисків – низький рівень юридичної обізнаности, а також та людської, громадянської гідности і відваги кожного, хто стає об’єктом маніпуляцій. Інколи відносини з державою вибудовуються точно за сценарієм дружини алкоголіка. Спершу наллє чарку, в надії, що цього разу благовірний не зірветься, а він, звісно, зривається, потім б’є, і вона плаче, отримуючи емоційну винагороду від усвідомлення, що вона мучениця, яка несе свого чоловіка-алкоголіка як хрест. А треба всього лиш – не наливати, не навіювати державі, що вона може управляти свідомістю людей, не потакати царству Кесаря.

З інформаційними межують мовні маніпуляції, що використовуються як один із інструментів перших. Можна, скажімо, повідомити про „епідемію вірусного гепатиту у місті N”, а можна про „злочин конкретнихпосадових осіб комунальних та санітарних служб міста N”. Від обраного стилю подачі залежатиме ставлення громадськости до певної події, а отже гіпотетично і її дії. У ситуації існування багатьох альтернативних, залежних від різних об’єктів, джерел інформації розпізнати мовні маніпуляції неважко. Проблема швидше у тому, що споживачі нерідко консервативні (чи збайдужілі) і за звичкою черпають відомості з одного-двох джерел, не даючи собі труду збільшити коло і порівняти суть повідомлень, стаючи тим самим легкою здобиччю маніпулянтів.

На вузлі поєднань економічних, інформаційних, мовних маніпуляцій базуються рекламні. Маючи на меті конкретний економічний зиск, рекламні менеджери є піонерами у створенні і використанні найновіших технологій маніпуляцій, оскільки результат і вигоди від такого втручання у свідомість споживача спрацьовують найшвидше і вимірюються конкретними цифрами росту продаж, прибутків, чи збитків конкурентів, а відтак і винагород авторам техніки впливу.