Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5 с.(д.в.) - экз. адмимн.право.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
468.99 Кб
Скачать
  1. Контрольні повноваження державних інспекцій та служб.

  2. Прокурорський нагляд за законністю й дисципліною в державному управлінні, його методи та форми.

Згідно із ст. 121 Конституції України органи прокуратури здійснюють специфічні контрольні функції у вигляді нагляду за:

0 додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

0 додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

При виявленні у процесі нагляду порушень законодавства прокурор реагує на них шляхом видання актів прокурорського реагування. Формами такого реагування є протест, припис, подання та постанова прокурора. Питання застосування, змісту та дії актів реагування прокурора регламентуються Законом України «Про прокуратуру».

Протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому самому порядку вноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурора ставиться питання щодо скасування акту чи приведення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурор.

При відхиленні протесту або ухиленні від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акту незаконним. Подання такої заяви зупиняє дію правового акту.

Припис щодо усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Припис вноситься у випадках, коли порушення закону цілком очевидне і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо воно не буде негайно усунуте. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Органи чи посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.

Подання з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником до державного органу, громадської організації чи посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає негайному розгляду. В місячний строк мають бути вжиті заходи щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, а наслідки повідомлені прокурору.

Постанова вноситься прокурором, його заступником у разі порушення закону посадовою особою або громадянином. Залежно від характеру порушення вноситься вмотивована постанова щодо дисциплінарного провадження; провадження про адміністративне правопорушення. Вона підлягає розгляду відповідним органом або уповноваженою особою у десятиденний строк після її надходження. Результати розгляду повідомляються прокурору.

Прокурор у механізмі державного контролю посідає особливе місце ще й тому, що, крім нього, ніхто не здійснює нагляд за додержанням законності у діяльності самих контролюючих органів.

У цілому ж здійснення прокурорського нагляду в сфері державного управління відповідає завданням, які покладаються на прокуратуру і виконуються у багатьох зарубіжних країнах.

  1. Поняття і види адміністративно-правових режимів.

  2. Правовий режим надзвичайного стану.

  3. Правовий режим надзвичайної екологічної ситуації та режим воєнного стану.

  4. Галузеве управління: його зміст. Особливості міжгалузевого та регіонального управління.

  5. Адміністративна відповідальність за порушення в сфері будівництва і житлово-комунального господарства.

  6. Органи управління транспортом і шляховим господарством, їх повноваження.

  7. Органи управління використанням і охороною природних ресурсів, їх компетенція.

  8. Фінансовий контроль та органи управління фінансами.

  9. Організаційно-правові засади управління митною справою в Україні.

  10. Митний контроль. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил.

  11. Система і повноваження органів управління освітою.

  12. Система і повноваження органів управління охороною здоров’я населення.

  13. Санітарно - епідеміологічний нагляд.

  14. Організаційно-правові засади управління культурою

  15. Організаційно-правові засади управління обороною.

  16. Збройні Сили України їх види та комплектування.

  17. Організаційно-правові засади управління національною безпекою.

  18. Державний кордон та його охорона.

  19. Система, правове положення та зміст роботи органів внутрішніх справ.

  20. Служба в органах внутрішніх справ.

  21. Громадський порядок та громадська безпека, адміністративно-правові заходи їх охорони.

  22. Основні завдання і повноваження міліції України.

  23. Юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ (міліції).

  24. Дозвільна система органів внутрішніх справ .

  25. Організаційно–правові засади управління закордонними справами.

  26. Адміністративно – правове регулювання в’їзду в Україну й виїзду з України .

  27. Організаційно-правові засади управління юстицією.

  28. Реєстрація актів цивільного стану.

15