![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Поняття і основні риси державного управління.
- •2. Сутність виконавчої влади, її співвідношення з державним управлінням та адміністративним правом .
- •Адміністративне право України як галузь права, його предмет.
- •Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм.
- •Джерела адміністративного права України.
- •Особливості систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, основні риси та види адміністративно-правових відносин.
- •Адміністративно – правовий статус громадян України (права й обов’язки у сфері державного управління).
- •Звернення громадян, їх види.
- •Порядок розгляду звернень громадян згідно Закону України “Про звернення громадян”, їх види.
- •Особливості адміністративно-правового статусу іноземців і осіб без громадянства в Україні.
- •Поняття, ознаки та правове положення органів виконавчої влади.
- •Види органів виконавчої влади.
- •Система органів виконавчої влади згідно Конституції України та принципи її побудови.
- •Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади.
- •Компетенція та форми діяльності Кабінету Міністрів України.
- •Центральні органи виконавчої влади, їх види.
- •Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади.
- •Повноваження і форми діяльності місцевих державних адміністрацій.
- •Поняття, види та принципи державної служби в Україні.
- •Законодавчі засади державної служби в Україні.
- •Поняття та види державних службовців.
- •Правове регулювання проходження державної служби.
- •Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.
- •Поняття та види функцій державного управління.
- •Поняття форм державного управління, їх види.
- •Поняття правових актів державного управління, їх юридичне значення.
- •Класифікація актів державного управління та їх дія.
- •Адміністративний договір як форма управлінської діяльності.
- •Вимоги законності до актів державного управління, наслідки їх недотримання.
- •Поняття адміністративно-правових методів, їх види.
- •Адміністративний примус, його види.
- •1) Адміністративно-запобіжні заходи;
- •2) Заходи адміністративного припинення;
- •3) Заходи адміністративної відповідальності.
- •Адміністративно попереджувальні заходи, їх види та суть.
- •Засоби адміністративного припинення, їх види та суть.
- •Поняття й основні риси адміністративної відповідальності.
- •Завдання, система і дія законодавства України про адміністративні правопорушення.
- •Адміністративне правопорушення, його поняття та склад.
- •Суб’єкти адміністративних правопорушень.
- •Особливості відповідальності неповнолітніх в віці від 16 до 18 років.
- •Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.
- •Відповідальність військовослужбовців за вчинення адміністративних правопорушень.
- •Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •Цілі адміністративних стягнень, їх види.
- •Попередження та штраф, як адміністративні стягнення.
- •Оплатне вилучення і конфіскація предметів, як адміністративні стягнення.
- •Позбавлення спеціального права, наданого громадянину, як вид адміністративного стягнення.
- •Виправні роботи і адміністративний арешт, як адміністративні стягнення.
- •Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
- •Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративний проступок.
- •Строки накладення адміністративних стягнень.
- •Адміністративний процес: зміст, загальні риси, особливості.
- •Структура адміністративного процесу й характеристика провадження щодо окремих адміністративних справ.
- •Реєстраційне провадження, його види та особливості
- •Дисциплінарне провадження: завдання, стадії, особливості.
- •Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи.
- •Адміністративна юстиція: поняття, види та особливості її становлення в Україні.
- •Адміністративне судочинство в Україні.
- •Завдання й порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •Адміністративне затримання, адміністративне доставлення, як засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •Протокол про адміністративне правопорушення.
- •Постанова по справі про адміністративне правопорушення. Статья 283. Содержание постановления по делу об административном правонарушении
- •Види рішень, що приймаються по скарзі чи протесту.
- •Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
- •Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •Правове положення та повноваження адміністративних комісій.
- •Справи про адміністративні правопорушення підвідомчі органам внутрішніх справ.
- •Справи про адміністративні правопорушення підвідомчі судам (суддям).
- •Порядок оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Статья 288. Порядок обжалования постановления по делу об административном правонарушении
- •Статья 289. Срок обжалования постановления по делу об административном правонарушении
- •Статья 290. Опротестование постановления по делу об административном правонарушении
- •Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Статья 293. Рассмотрение жалобы и протеста на постановление по делу об административном правонарушении
- •Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку.
- •Адміністративна відповідальність в галузі охорони природи, використання природних ресурсів.
- •Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.
- •Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, фінансів і підприємницькій діяльності.
- •Поняття режиму законності й дисципліни в державному управлінні.
- •Способи забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні: загальна характеристика.
- •Контроль в державному управлінні: поняття, зміст та види.
- •Контроль з боку органів законодавчої влади.
- •Контроль органів виконавчої влади загальної компетенції.
- •Відомчий та міжвідомчий контроль.
- •Судовий контроль в державному управлінні.
- •Контрольні повноваження державних інспекцій та служб.
- •Прокурорський нагляд за законністю й дисципліною в державному управлінні, його методи та форми.
Класифікація актів державного управління та їх дія.
В адміністративно-правовій науці розподіл правових актів управління на види здійснюється за різними критеріями (ознаками).
За критерієм юридичної природи розрізняють нормативні, індивідуальні (іноді їх називають «ненормативні», «правозастосовчі») і змішані (комплексні) акти управління. Таке розмежування правових актів управління зумовлено виокремленням таких загальних функцій держави, в тому числі діяльності органів виконавчої влади, як правотворча (правоустанов-ча) та правозастосовча функції.
Нормативні акти управління — це правові акти управління, які встановлюють, змінюють або скасовують правові норми. Нормативні акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування та не мають конкретного адресата. Саме у нормативних актах виявляється регулятивна роль адміністративного права.
Нормативні акти управління є найбільш містким вираженням реалізації виконавчої влади, оскільки саме через них відбувається підза-конна адміністративна нормотворчість. Нормативні акти встановлюють конкретні права, обов'язки, відповідальність учасників адміністративно-правових відносин. У них часто містяться обмеження і заборони, зумовлені специфікою сфери управління. Вони формують основи взаємодії різних суб'єктів управління (наприклад, шляхом встановлення певного адміністративно-правового режиму), передбачають юридичні гарантії забезпечення законності й дисципліни в управлінні.
В особливу категорію нормативних актів управління виокремлюються: акти, за допомогою яких затверджуються різні правила, положення, інструкції, що містять правові норми; акти, що втратили чинність, раніше видані акти чи їх окремі пункти. Вони, безумовно, є нормативними, хоч і мають в певному розумінні допоміжне значення. Зважаючи на це, окремі дослідники і називали їх актами нормативно-допоміжного значення1.
Індивідуальні акти управління — це акти, які стосуються конкретних осіб, їх прав і обов'язків. Характерною рисою індивідуальних актів управління є їх очевидний правозастосовчий характер. Головне в цих актах конкретність, тобто вирішення з їх допомогою індивідуальних справ та питань щодо конкретних осіб (особи), виникнення персоніфікованих адміністративних правовідносин, зумовлених цими актами. Різновидом індивідуальних актів є правоохоронні, юрисдикційні рішення.
За юридичними наслідками індивідуальні акти можуть бути:
а) зобов'язуючими;
б) забороняючими;
в) правоуповноважуючими;
г) такими, які містять відмови.
Такі акти не тільки містять точно визначені й персоніфіковані юридичні приписи, а й завжди відіграють роль юридичних фактів, з якими пов'язуються виникнення, зміна та припинення конкретних адміністративно-правових відносин.
Говорячи про правозастосовчий характер індивідуальних актів управління, не можна применшувати їх певне регулююче значення. Адже індивідуальні акти на основі та в межах приписів, що містяться в нормативних актах, регламентують ті чи інші управлінські відносини. Але на відміну від нормативних актів, які регулюють будь-які управлінські відносини, індивідуальні акти управління завжди регулюють конкретно визначені відносини.
Наступним видом, виділеним за критерієм юридичної природи актів, є змішані (комплексні) акти управління, які містять разом з нормами права індивідуальні приписи та рішення щодо конкретних управлінських справ.
За критерієм суб'єктів, які мають право видавати чи приймати правові акти управління, розрізняють: акти Кабінету Міністрів України; акти центральних органів виконавчої влади; акти місцевих органів виконавчої влади. Крім того, за цим критерієм в окрему категорію правових актів управління можна виділити акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Якщо ж розуміти державне управління не лише як діяльність органів виконавчої влади та їх посадових осіб, а й діяльність інших суб'єктів державного управління, то до правових актів управління мають бути також віднесені:
0 акти Президента України1;
0 акти керівників апарату будь-яких державних органів при здійсненні ним управлінської діяльності щодо службовців апарату відповідних органів;
0 акти адміністрацій (органів управління) державних підприємств, установ, організацій (переважно у формі наказів і розпоряджень їх керівників).
За критерієм юридичної форми вираження правові акти управління поділяються на: постанови; розпорядження; накази; інструкції; правила; положення.
За критерієм сфери дії правові акти управління поділяються на: акти управління, що діють на всій території держави, на території спеціального округу чи особливої режимної території; акти, що діють в межах сфери, галузі державного управління, регіону та в межах органу чи організації; акти, дія яких поширюється на певне коло організацій чи громадян.
За порядком прийняття адміністративно-правових актів виділяють акти, які приймаються: єдиноначально; колегіально; спільно двома або більше суб'єктами; за узгодженням.
За критерієм пов'язаності адресатів із суб'єктом видання актів виділяють: акти, адресовані безпосередньо підлеглим суб'єктам; акти, адресовані об'єктам у сфері їх функціонального впливу; акти з невиз-наченим колом адресатів; акти з індивідуально визначеними (персоніфікованими) адресатами.
За критерієм форми волевиявлення акти управління поділяються на:
0 письмові акти, які є різновидом службових документів;
0 усні акти управління, що переважно використовуються при безпосередньому керівництві виробничою діяльністю, для забезпечення громадської безпеки, на транспорті, у військових формуваннях тощо.
Залежно від моменту початку дії необхідно розрізняти акти управління, які вступають в силу:
а) негайно з дати підписання, прийняття;
б) з дати, вказаної в самому акті;
в) в строк, вказаний в іншому акті;
г) після державної реєстрації;
д) після офіційного доведення до відома населення у встановленому порядку.
За критерієм обсягу повноважень суб'єкта видання акту розрізняються:
0 дискреційні акти управління, що приймаються на вільний розсуд органу, посадової особи, без необхідності їх узгодження з будь-ким;
0 акти, котрі приймаються на основі альтернативних повноважень, що дають суб'єкту можливість вибору одного з декількох названих у нормі права варіантів;
0 так звані акти «пов'язаної адміністрації», що приймаються за відсутності можливості вибору. Отже, найбільш універсальною та практично значущою є класифікація правових актів управління відповідно до критеріїв юридичної природи, суб'єктів видання та юридичної форми вираження, оскільки саме ці критерії є достатньо узагальнюючими, охоплюють майже всі інші ознаки актів.