Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття

Семінарське заняття є однією із форм аудиторних навчальних занять. Кількість годин, відведених на семінарські заняття з дисципліни «Правознавство», визначається навчальним планом. Теми семінарських занять наведені у робочій програмі з курсу.

Семінарське заняття спрямоване на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях студенти глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару з «Правознавства» привчає до самостійної роботи з першоджерелами, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою, періодичними та довідковими виданнями. Для виступу на семінарському занятті студенти готують усні відповіді на поставлені запитання, реферати. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Для ґрунтовного засвоєння першоджерел з «Правознавства» необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису - витяги, тези, цитати і т.д. Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

Семінарські заняття з «Правознавства» базуються не лише на матеріалі, який міститься в лекційному курсі, але й підбиватимуть підсумок самостійної роботи з рекомендованою літературою.

Використовуючи рекомендовану літературу, студент повинен засвоїти основні положення теми, відповідну термінологію. Особливу увагу слід звернути увагу на сутність відповідного поняття по кожній темі, на теоретичне обґрунтування основних позицій, правову базу. Для закpiплення вивченого матеpiалу студент повинен дати відповіді на контpольнi запитання. Рекомендується звернутися до додаткової лiтеpатуpи.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання самостійної роботи

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчальною часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищувати ефективність навчального процесу в цілому.

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Метою цієї форми навчання є вироблення у майбутніх спеціалістів навичок і вмінь працювати з літературою, вести пошукову роботу, знаходити стрижневі аспекти проблем, що потребують ґрунтовного засвоєння та осмислення, здатності формувати власну позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій, аргументовано її доводити.

Під час виконання самостійної роботи потрібно використовувати лекційний матеріал, питання для самопідготовки, рекомендовану літературу та теми рефератів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат підводить підсумок вивчення студентами окремої теми. Тематика рефератів з дисципліни «Правознавство» визначається робочою програмою.

Структура реферату: титульний аркуш; зміст (план); вступ; розділи (параграфи); висновки; список використаних джерел та літератури; додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо).

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату.

Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, та недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату.

Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

Рейтингова система оцінювання ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Трудомісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, проходження практики, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних семестрових завдань, підготовку дипломної роботи), а також на семестровий контроль.

Успішність засвоєння окремих кредитних модулів оцінюється сумою набраних балів – рейтинговою оцінкою (RD) системи рейтингового оцінювання, в основу якої покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента з певного кредитного модуля (дисципліни).

Назви видів робіт	Максимальний % від загальної оцінки
Відвідування занять та участь в аудиторній роботі	15%
Семінарські, практичні, лабораторні, індивідуальні заняття	30%
Виконання індивідуальних завдань, курсових робіт	15%
Самостійна робота	20%
Модульний контроль	20%
Загальна рейтингова оцінка	100%

Успішність студента в цілому оцінюється за академічними рейтингами (семестровим та інтегральним рейтингами, академічним рангом). Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки за системою оцінювання ECTS, що передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове й статистичне) визначення оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS і традиційні оцінки для внесення їх до екзаменаційної (залікової) відомості та залікової книжки (індивідуального навчального плану студента) здійснюється відповідно до таблиці.

Значення рейтингу з кредитного модуля	Оцінка ECTS	Традиційна екзамен. оцінка	Традиційна залікова оцінка
RD >95%	A - Відмінно	Відмінно	Зараховано
85% < RD <= 95%	B - Дуже добре	Добре
75% < RD <= 85%	C - Добре
65% < RD <= 75%	D - Задовільно	Задовільно
60% < RD <= 65%	E - Достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
40% < =RD <= 60%	FХ - Незадовільно	Незадовільно	Незараховано
RD < 40%	F - Незадовільно (потрібна додаткова робота)	Не допущено	Не допущено

Рейтингові бали, набрані студентом протягом вивчення кредитного модуля (за аудиторну роботу під час лекцій, семінарських, практичних та лабораторних, індивідуальних занять, виконання індивідуальних завдань, курсових робіт і т.п.), складають аудиторний стартовий рейтинг - RS. За несвоєчасне виконання індивідуального семестрового завдання чи несвоєчасний захист лабораторних, практичних робіт, за відсутність на заняттях тощо застосовуються штрафні бали, що віднімаються від суми балів аудиторного рейтингу. За виконання творчих робіт з дисципліни (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з дисципліни, в конкурсах робіт, підготовка рефератів та оглядів наукових праць, виконання завдань з удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни тощо) студентам нараховуються додаткові, заохочувальні бали.

Умовами допуску студента до екзамену (заліку) з певної дисципліни є:

· зарахування семестрового індивідуального завдання;

· відсутність заборгованостей з лабораторних, практичних робіт;

· не менше однієї позитивної оцінки з модульної контрольної роботи;

· попередній середній стартовий рейтинг з кредитних модулів не менше 20%.