Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство Культури і Туризму України.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
85.28 Кб
Скачать

Міністерство Культури і Туризму України

Київський Національний Університет Культури і Мистецтв

Доповідь №1

На тему:

«Оцінка туристського рекреаційного ресурсу Узбекистану»

Виконала студентка

1курсу, група МВ-32к

Харченко К. Г.

Київ 2013

Зміст

  1. Географічне положення

  2. Адміністративній поділ

  3. Населення

  4. Особливості геолого-геоморфологічного стану території

  5. Клімат

  6. Флора і Фауна

  7. Історико-культурна характеристика району

  8. Ринок рекреаційних послуг

  9. Висновок

1.Географічне положення

Узбекистан розташований в південно-західній частині Центральної Азії. Протяжність кордонів - 6621 км. Загальна площа становить 447 400 км ², з яких 425 400 км ² (95%) - суша (56 місце у світі).

Узбекистан майже такого ж розміру, як Швеція.

Крайня північна точка: на північному сході плато Устюрт, біля західного берега Аральського моря - 45 ° 36 'пн.ш.

Крайня південна точка: м. Термез - 37 ° 13 'c.ш.

Крайня західна точка: на плато Устюрт - 56 ° східної довготи

Крайня східна точка: на південному сході Ферганської долини - 73 ° 10 ° східної довготи

Клімат різко континентальний. Середня температура: січня - від +4 ° C до -8 ° C, липень - від +22 ° C до +42 ° C. Середньорічна кількість опадів на рівнинах - 90-580 мм, в гірських районах - 460-910 мм.

Дві третини територією країни складають пустелі (пустеля Кизилкум), степу (Голодна степ) і гори (Гіссарський хребет).

Міста Узбекистану, навколо яких зосереджена життя народу цієї країни, знаходяться в долинах річок (Амудар'я і Сирдар'я).

На північному сході країни розташоване прісноводне озеро Айдаркуль - (3000 км ²) штучне водосховище у Айдар-Арнасайской системі озер, що займає загальну площу 4000 км ². На півночі - кордон проходить по середині колишнього Аральського моря, нині висохлої його частини - Південному (Великому) Аральського моря.

Площа

- Загалом 447 400 км² (56-а)

- Води (%) 4,9

Столиця Узбекистану

Ташкекнт - столиця Республіки Узбекистан,

Ташкент розташований у північно-східній частині республіки, на рівнині в долині річки Чирчик, на висоті 440-480 м над рівнем моря і займає територію в 30 тисяч гектар. На схід і північний схід від Ташкента розташовані відроги західного Тянь-Шаню.

Ташкекнт адміністративний центр Ташкентської області. Найбільший за чисельністю (2220700) населення місто Узбекистану та Центральної Азії, центр Ташкентської міської агломерації,

найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни.

2.Адміністративній поділ

Узбекистан поділений на 12 областей (узб. вилоят, viloyat), одне місто (узб. шаҳар, shahar) і одну автономну республіку (узб. республика, respublika). Області і республіка, в свою чергу, поділяються на райони та міста обласного (в Каракалпакстані — республіканського) підпорядкування (МОП). У таблиці нижче подані адміністративні одиниці, а також їх площа, населення, кількість районів і міськрад (на 1.01.2005), а також дати утворення та обласні центри. Номери в таблиці відповідають номерам на карті.

Адм. одиниця

Площа, км²[1]

Населення (2007), тис. осіб.

К-сть районів

К-сть МОП

Дата утворення[2]

Центр

1

Республіка Каракалпакстан

166591

1582,7

14

2

16.02.1925[3]

Нукус[4]

2

Андижанська область

4303

2409,8

14

3

6.03.1941

Андижан

3

Бухарська область

40323

1545,1

11

2

15.01.1938[5]

Бухара

4

Джиззацька область

21210

1064,7

12

1

16.02.1990[6]

Джиззак

5

Кашкадар'їнська область

28568

2462,2

13

1

7.02.1964[7]

Карші

6

Навоїйська область

110988

819,5

8

2

27.01.1992[8]

Навої

7

Наманганська область

7439

2134,5

11

1

18.12.1967[9]

Наманган

8

Самаркандський вілоят

16774

2955,5

14

2

15.01.1938[10]

Самарканд

9

Сирдар'їнська область

4276

684,3

8

3

16.02.1963[11]

Ґулістан[12]

10

Сурхандар'їнська область

20099

1957,8

14

1

6.03.1941[13]

Термез

11

Ташкентська область

15259

2492,5[14]

15

6

15.01.1938[15]

Ташкент

12

Ферганська область

6760

2920,3

15

4

15.01.1938[16]

Фергана

13

Хорезмська область

6052

1477,8

10

1

15.01.1938[17]

Ургенч

14

Місто Ташкент

327

2157,1

11