Основна частина

Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають матеріал, як правило, в такій послідовності:

Розділ 1 – теоретичний, включає огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

Розділ 2 – аналітико-дослідницький, містить виклад загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень;

Розділ 3 – проектно-рекомендаційний, передбачає розробку конкретних рекомендацій та пропозицій за результатами дослідження.

Перший розділ може містити декілька підрозділів. Теоретичний розділ розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела. Містить теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації, крім того, повинне мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступних розділах до конкретного аналітичного дослідження.

Доцільно ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу дипломної роботи.

Аналітико-дослідницький другий розділ (не менш як 3 підрозділи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного, третього розділу, і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Назву другого розділу доцільно формулювати наступним чином:

Характеристика ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).

Сучасний стан ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).

Аналітичний розділ — опис, характеристика сучасного стану діяльності досліджуваного підприємства, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження. Ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПК і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломній роботі повинен використати комп’ютер.

Не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітичному чи рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

• поставлену задачу;

• програму, за якою вона буде вирішуватися;

• базу даних (бажано у додатках навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

• формули розрахунків;

• блок-схему алгоритму розв’язання задачі;

• результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

• аналітичний опис результату.

У аналітичних розрахунках е можливим використання ПК.

Обсяг другого розділу має становити 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку, діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділу, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Третій розділ може містити 2-3 підрозділи.

Удосконалення ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).

Шляхи вдосконалення ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).

Рекомендаційний розділ потребує детальних пропозицій щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у аналітико-дослідницькій частині, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

“Як свідчить аналіз, проведений у п.2.1, у ... існує такий істотний недолік, як ...”.

“Для успішного подальшого розвитку ... можна запропонувати ...”.

“З метою ... можна запровадити ...”.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.

Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду найвідоміших фірм світу (студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для об'єкта дослідження, треба обов'язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, нестабільність економіки та політики тощо), тобто студент демонструє реалізм мислення та знання проблем реального об'єкта.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.