Види банківських рахунків в національній валюті

поточні – відкриваються для зберігання грошо­вих кош-тів та здійснення всіх видів банківських операцій.

бюджетні – відкриваються підприємствам, яким виді-ля­ються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільового використання.

кредитні – відкриваються в будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити (призначені для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди).

депозитні – відкриваються установою банку власникові рахунка на термін визначений умовами договору для зберігання коштів під визначений відсоток.

Види банківських рахунків в іноземній валюті

поточні – відкриваються підпри­ємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті в разі здійснення поточних операцій.

кредитні – призначені для обліку кредитів, відповідно до умов кредитної угоди.

депозитні – відкриваються установою банку власникові рахунка на термін визначений умовами договору для зберігання коштів під визначений відсоток.

розподільчі – призначені для попереднього зараху­вання коштів у іноземній валюті. Кошти, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку, розпо-діляються за призначенням. Гривневий еквівалент кош-тів у іноземній валюті, які підлягають продажу на між-банківському валютному рин­ку, у встановленому по-рядку зараховується на поточний рахунок.

Документи, необхідні для відкриття поточних рахунків

- заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голов-ним бухгалтером;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;

- засвідчену нотаріально копію статуту;

- картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпо-ряджання рахунком, а також зразок відбитки печатки;

- копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

- копію документа про реєстрацію в органах ПФ

Класифікація безготівкових розрахунків

за видами господарських операцій

- розрахунки за товарними операціями (за прода­ну продукцію, виконані роботи, надані послуги);

- розрахунки за нетоварними операціями (із кре­дитними установами, бюджетом).

за місцезнаходженням банківської установи

- місцеві (банк, який перераховує гроші, і банк, який їх отримує, розміщені в одно­му місті);

- міжміські (банки розміщені в різних містах);

- міжнародні (банки розміщені в різних державах).

за фактом здійснення оплати

- передоплата;

- післяоплата.

за умовою оплати угоди

- акцептна форма розрахунків (гарантовані) – передбачає попередню зго­ду (акцепт) платника на оплату;

- безакцептна форма розрахунків (негарантовані).

за способом реалізації

- прямі (здійснюються безпосередньо між підприємствами);

- транзитні (проводяться за допомогою проміжних суб'єктів).

Платіжне доручення – це документ, який є письмово офор­мленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на пере­рахування певної суми коштів зі свого рахунка на рахунок одержувача

Сфера застосування:

товарні та нето-варні розрахун-ки, місцеві та міжміські поставки

Недоліки:

платіжне дору-чення банк при-ймає лише в ме-жах коштів на поточному рахунку

Переваги:

простота та швидкіс-ть документообігу; максимальне набли-ження термінів одер-жання ТМЦ і здій-снення платежу;

прискорення оборот-ності коштів;

запобігання виник-нення кредиторської заборгованості покупців

покупець

(платник коштів)

продавець (отримувач коштів)

1

2 6 6

банк покупця

3

банк продавця

5

4

1 – продавець відвантажує продукцію й виставляє рахунок-фактуру за продукцію;

2 – покупець подає до банку, що його обслуговує, доручення;

3 – банк покупця списує кошти з його рахунку;

4 – банк покупця направляє в банк продавця платіжне доручення та кошти;

5 – банк продавця зараховує кошти на рахунок продавця;

6 – банки видають своїм клієнтам виписки з розрахункових рахунків про проведені операції.

Рисунок 3.1 - Схема використання платіжного доручення

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахун-ковий документ, який складається з двох частин:

- верхньої – вимога постачальника без­посередньо до покуп-ця сплатити вартість вдвантаженої йому продукції (викона-них робіт, наданих послуг) згідно з угодою;

- нижньої – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, зазначену в рядку "сума до сплати"

Сфера застосування:

переважно між-міські розра-хунки за товар-ними операці-ями

Недоліки:

необхідна умо-ва – згода плат-ника на списан-ня коштів (акцепт)

Переваги:

відповідає інтересам покупців і продавців;

прискорює оформ-лення платіжних до-кументів;

зміцнює договірні відносини