Щ 1ЕМАІ

ринок праці

1. Особливості ринку праці.

2. Попит на працю за умов досконалого конкурен­тного ринку ресурсів.

3. Пропозиція праці на досконало конкурентному ринку ресурсів.

4. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.

13.1. Особливості ринку праці

Специфіка ринку праці визначається особливістю того товару, який на ньому представлений. Праця невіддільна від лю­дини, вона є формою життєдіяльності особи і тому не може бути об'єктом купівлі-продажу. Тому на ринку праці продається й ку­пується не сама праця, а послуги праці, кількість і якість яких за­лежить від багатьох чинників — рівня професійної підготовки працівника, його кваліфікації, досвіду, сумління та інших. Купів-ля-продаж послуг праці виступає у формі найму вільного праців­ника на певних умовах щодо тривалості робочого дня, розмірів заробітної плати, посадових обов'язків і деяких інших. На період найму роботодавець — бізнес чи держава купує право на викори­стання послуг праці продавця, а не саму працю, власником якої продовжує залишатися найманий працівник. Тому в загально­прийнятому понятті «ринок праці» необхідно бачити категорію «ринок послуг праці». Зробивши таке зауваження, нам уже не треба щоразу уточнювати, що купуються і продаються саме по­слуги праці, а не праця. Надалі ми будемо використовувати зага­льноприйняті терміни «ринок праці», «пропозиція праці», «попит на працю» та інші.

Ринок праці, як і будь-який інший вид ринку, має такі основні характеристики: суб'єкти ринку, що визначають попит і пропо­зицію; ринкова ціна; конкуренція. Його функціонування узго­джується з вимогами відомих законів попиту і пропозиції. Вод-

ночас цей вид ринку є специфічним порівняно з іншими його ви­дами. Виділимо найважливіші його особливості:

• ринок праці належить до ресурсних ринків, а отже, має своєрідних суб'єктів порівняно з ринками споживчих товарів. Суб'єктами попиту на ринку праці є фірми та держава, а пропо­зиції — домашні господарства;

• попит на працю, як і на будь-які інші види економічних ре­сурсів, є похідним попитом;

• велика тривалість взаємовідносин продавця і покупця. Якщо на ринках більшості споживчих товарів контакт продавця і поку­пця короткочасний і закінчується передачею прав власності на об'єкт торгівлі, то на ринку праці взаємовідносини продавця і покупця тривають стільки часу, на який укладається угода з най­му працівника. Тривалість контактів продавця і покупця є необ­хідною умовою постійного відновлення операцій купівлі-продажу послуг праці.

• велику роль відіграють не грошові чинники — складність і престижність роботи, умови праці, її безпека для здоров'я, гаран­тії зайнятості і професійного росту, моральний клімат у колективі тощо;

• на ринок праці значний вплив здійснюють різні інституціо-нальні структури — профспілки, трудове законодавство, держав­на політика зайнятості і професійної підготовки, спілки підпри­ємців та інші. Це пов'язано, насамперед, з тим, що продавці послуг праці — наймані робітники, що становлять більшість на­селення, а праця за наймом є джерелом їх добробуту, певний рі­вень якого є умовою соціального спокою в суспільстві.

Заробітна плата створює більшу частку доходів споживачів і тому істотно впливає на розмір попиту на споживчі товари та їх ціни. В широкому розумінні заробітна плата — це дохід від фак­тора виробництва «праця». У вузькому розумінні заробітна пла­та — це ставка заробітної плати, тобто ціна, що сплачується за використання одиниці праці протягом певного часу. Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. під номінальною заробіт­ною платою розуміють суму грошей, яку отримає найманий працівник за свою денну, тижневу, місячну працю. Розмір номі­нальної заробітної плати свідчить про рівень заробітку, доходу, але не про рівень споживання і добробут людини. Для цього не­обхідно знати, яка реальна заробітна плата. Реальна заробітна плата — це сукупність життєвих благ і послуг, які можна при­дбати за отримані гроші. Вона перебуває у прямій залежності від номінальної зарплати і в оберненій — від рівня цін на предмети