- •1.1. Мікроекономіка як складник економічної теорії
- •1.2. Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки
- •2.1. Теорія корисності: кардиналістський підхід
- •2.2. Аналіз уподобання споживача
- •2.3. Бюджетні обмеження споживача
- •2.4. Рівновага споживача
- •3.1. Формування індивідуального попиту
- •3.2. Ефект заміщення і ефект доходу
- •3.3. Ринковий попит і надлишок споживача
- •4.1. Ринок як механізм координації економічного вибору
- •4.2. Попит та закон попиту
- •4.3. Пропозиція та закон пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага
- •Тема I
- •5.1. Еластичність попиту
- •5.2. Еластичність пропозиції
- •6.1. Сутність виробництва та основи його аналізу
- •Виробнича сітка
- •6.2. Виробництво в короткостроковому періоді
- •Зміни виробництва ящиків залежно від збільшення затрат праці
- •6.3. Виробництво в довгостроковому періоді та ефект масштабу
- •1. Ізокванта ілюструє (виберіть правильну відповідь):
- •2. Для виготовлення стільців на власному виробництві підприємцеві треба 0,05 м3 деревини, 0,8 метрів тканини, 0,5 го- дини праці та і5 хвилин роботи для кожного стільця.
- •3. За яких умов діє закон спадної віддачі фактора вироб- ництва?
- •7.1. Поняття і види витрат
- •7.2. Витрати в короткостроковому періоді
- •7.3. Витрати в довгостроковому періоді
- •1. У короткостроковому періоді, коли капітал фіксований, граничні витрати дорівнюють:
- •2. Яке з тверджень щодо кривої короткострокових грани- чних витрат неправильне?
- •8. Середні валові витрати досягають м при такому обсязі виробництва, коли:
- •8.1. Структура ринку і умови досконалої конкуренції
- •8.2. Попит на пропозицію конкурентної фірми та максимізація прибутку
- •8.3. Вибір обсягу виробництва фірмою в короткостроковому періоді
- •8.4. Вибір обсягу виробництва фірмою у довгостроковому періоді
- •8.5. Суспільна ефективність ринку досконалої конкуренції
- •9.1. Модель «чистої монополії»
- •9.2. Монополія у короткостроковому та довгостроковому періодах
- •9.3. Монопольне ціноутворення та цінова дискримінація
- •9.5. Цінова дискримінація другого ступеня
- •9.5. Економічні наслідки монополізації галузі
- •Зміни добробуту в результаті монополізації досконало конкурентної галузі
- •6. Монополіст має збитки, якщо у нього:
- •15. Бар'єром для вступу у галузь можуть бути:
- •10.1. Характерні ознаки олігополії
- •10.2. Моделі некооперованої олігополії: кількісна та цінова олігополія
- •10.3. Модель ламаної кривої попиту
- •10.4. Кооперована олігополія: змова Картель
- •10.5. Теорія ігор в олігополістичній стратегії
- •Матриця виграшів для «дилеми ув'язнених»
- •10.6. Суспільна ефективність олігополії
- •11.1. Характерні риси монополістичної конкуренції
- •11.2. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •11.3. Нецінова конкуренція
- •11.4. Суспільна ефективність монополістичної конкуренції
- •12.1. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продукту та факторів виробництва
- •12.2. Похідний попит за умов досконалої
- •Граничний продукт змінного фактора в грошовому виражені на ринку недосконалої конкуренції (у короткостроковому періоді)
- •12.3. Оптимальний вибір факторів виробництва у довгостроковому періоді
- •13.1. Особливості ринку праці
- •13.2. Попит на працю за умов досконалого конкурентного ринку ресурсів
- •13.3. Пропозиція на досконало конкурентному ринку ресурсів
- •13.4. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •1. Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати при- буток, повинна наймати додаткового працівника лише в то- му випадку, коли:
- •2. Зміни рівня реальної заробітної плати можна визначити, зіставляючи зміни у рівні номінальної зарплати із змінами в:
- •3. При збільшенні ставок зарплати:
- •14.1. Капітал як фактор виробництва. Ринок капіталу
- •14.2. Пропозиція на ринку позичкових коштів. Міжчасовий вибір домогосподарств
- •14.4. Ринок землі
- •15.1. Поняття ринкової рівноваги та її аналіз
- •15.2. Рівновага в економіці обміну
- •15.3. Ефективність у виробництві
- •15.4. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •16.1. Права власності та трансакційні витрати
- •16.2. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •16.3. Суспільні блага і суспільний вибір
- •16.4. Роль держави в ринковій економіці
- •1. Циклічний характер розвитку економіки.
Сутність
виробництва та основи його аналізу.
Виробництво
в короткостроковому періоді.
Виробництво
в довгостроковому періоді та ефект
масштабу.
Виробництвом
називають будь-яку діяльність щодо
використання природних ресурсів,
включаючи ресурси самої людини, для
отримання як матеріальних, так і
нематеріальних благ. Економіст включить
до виробництва, наприклад, картоплі
не тільки її вирощування та збирання,
але й переміщення її у просторі
(транспортування) або у часі (зберігання).
Аналогічно він вважатиме виробництвом
надання різноманітних послуг (медичних,
освітніх, консалтингових тощо).
Узагальнюючи, слід сказати, що теорія
матеріального виробництва являє собою
процес перетворення (трансформації)
виробничих ресурсів у випуск (продукт).
Теорія виробництва вивчає насамперед
співвідношення між кількістю
застосовуваних ресурсів і обсягом
виробництва.
Фактори
виробництва, або ресурси, — блага, які
потрібно придбати фірмі для забезпечення
випуску інших благ — готової продукції.
Основні види факторів такі: капітал,
праця, земля (природні ресурси),
підприємницькі здібності, їх ще
називають вихідними ресурсами.
Власниками факторів є домогосподарства,
які продають їх фірмам на ринках
відповідних факторів.
Здатність
виробництва продукувати блага при
відповідних затратах
факторів
визначається, передусім, технологією,
що використовується у ньому.
Технологія — це знання про способи
сполучення різних факторів виробництва
для забезпечення випуску певного
блага. У реальних умовах технологія
постійно удосконалюється, що
приводить до змін у виробничому процесі.
Однак для спрощення моделі поведінки
виробника припустимо, що технологія
не змінюється. Це припущення не змінить
мотивів поведінки виробника, але
спростить процес пізнання.6.1. Сутність виробництва та основи його аналізу
Виробництво
потребує не тільки ресурсів, але й часу.
Заводи не можна збудувати за одну ніч,
а збудовані служать протягом десятиліть.
Сільськогосподарські виробники не
можуть змінити кількості врожаю під
час вирощувального сезону.
Щоб
пояснити роль часу у виробництві, треба
розрізняти три різні часові періоди.
Миттєвий
період —
це проміжок часу, протягом якого всі
фактори виробництва залишаються
незмінними, тобто виробництво є сталим.
Короткостроковий
період — час,
протягом якого фірма може змінити
обсяги використання лише деяких із
ресурсів, що забезпечують випуск
продукції. Протягом цього періоду
змінні фактори, такі як матеріали або
праця, можна пристосувати до нових
умов. Проте цей період недостатній, щоб
змінити усі фактори. Довгостроковий
період — це
такий проміжок часу, протягом якого
можна змінити обсяги використання всіх
без винятку факторів виробництва.
Технологічна
залежність між структурою затрат
ресурсів і максимально
можливим
випуском продукції описується виробничою
функцією. В теорії виробництва традиційно
використовується двофакторна
виробнича функція вигляду Q
=
f
(L,
K),
яка характеризує залежність між обсягом
випуску (Q)
і
кількістю застосованих ресурсів
праці (L)
та капіталу (K).
Це пояснюється не лише зручністю
графічного відображення, але й тим, що
питомі затрати капіталу в багатьох
випадках мало залежать від обсягу
випуску, а такий фактор, як виробнича
площа, як правило, розглядається
разом з капіталом.
Виробнича
функція будується для даної технології.
Удосконалення технології, що збільшує
максимально можливий обсяг випуску
продукції при будь-якій комбінації
факторів, відображається новою
виробничою функцією.
При
незмінній технології виробнича функція
має певні властивості, що визначають
співвідношення між обсягами випуску
продукції та кількістю використовуваних
ресурсів:
Існує
межа для збільшення обсягів виробництва,
яке може досягатися зростанням затрат
одного ресурсу за інших незмінних
умов: якщо, наприклад, K
-
const,
а зростає тільки L,
то AQ
— 0.
Існує
певна взаємна доповнюваність факторів
виробництва, тобто ефективне
функціонування кожного з них вимагає
наявності певної кількості іншого.
Водночас, є можливість замінити деяку
кількість одного ресурсу на певну
кількість іншого без скорочення
обсягів виробництва.
Зміни
у використанні факторів виробництва
еластичніші у довгостроковому періоді,
ніж в короткостроковому.