3. Узгодження плану з керівником роботи та оформлення завдання

План курсової роботи має передбачувати питання, які розкривають зміст теми. План погоджується з керівником курсової роботи. Структура курсової роботи:

1. Вступ.

2. Розділ І - вивчення теоретичних питань, методологічних засад, визначення та дослідження класифікаційних ознак предмета дослідження, особливості його вивчення у сфері готельного господарства та туризму.

3. Розділ II - стислої характеристики об'єкта дослідження, дослідження та узагальнення економічних процесів, інформаційних та аналітичних матеріалів; економічного аналізу стану предмета дослідження тощо.

4. Розділ ІІІ - пропозиції та рекомендації щодо удосконалення (оптимізації) предмета дослідження.

5. Висновки та пропозиції.

6. Додатки.

7. Список використаної літератури.

Після складання плану курсової роботи оформлюється спеціальний бланк-завдання, у якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема і план, а також термін подання готової роботи на кафедру готельно-ресторанного та туристичного бізнесу. Завдання слід розмістити після титульної сторінки.

Змінювати пункти плану можна за погодженням з керівником та обґрунтуванням доцільності таких змін.

4. Збір вихідної інформації на підприємстві

Після вивчення літератури з теми і складати плану курсової роботи студент приступає до збору практичних матеріалів на тому підприємстві, за матеріалами якого виконується робота. Організація збору інформації передбачає:

• визначення показників, які необхідно зібрати;

• розробку методики одержання окремих показників;

• правильне документальне оформлення даних досліджень. Робота з визначення переліку показників, які підлягають збору,

проводиться у кілька етапів.

На першому етапі розробляється перелік усіх вихідних показників з кожного досліджуваного питання. При цьому важливо розмежувати показники інформації і аналітичні показники.

На другому етапі складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, необхідні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв'язку і можливості одержання подальших аналітичних показників.

На третьому етапі визначаються джерела інформації щодо кожного вихідного показника. При цьому визначається, які показники можуть бути одержані зі статистичних даних, матеріалів дослідження економічної літератури, а які належить одержати у процесі дослідження на підприємстві.

При зборі показників, які відображаються у фінансовій та статистичній звітності, необхідно визначити джерела одержання даних (форму звітності), період, за який здійснюється збір показників (він повинен бути порівняльним), одиниці виміру.

Звітні дані повинні охоплювати, як правило, період у 2-3 роки, включаючи рік виконання курсової роботи. Для порівняння важливо вивчити досвід передових підприємств, які працюють приблизно в однакових умовах.

Основною формою документального оформлення матеріалів є табличні інформаційні документи. Вони можуть бути оформлені у вигляді зведених чи окремих таблиць.

Якщо перелік показників досить великий, то таблиці доцільно заповнювати за єдиною формою. В інших випадках можливим є розроблення кількох форм збору показників - при цьому показники групуються за окремими питаннями (розділами) курсової роботи чи за характеристиками окремих напрямів діяльності підприємства.

При побудові форм збору показників першочергово надаються показники, одержані за даними фінансової та статистичної звітності. Необхідно перевірити взаємозв'язок показників у окремих формах (ідентичність одиниць виміру, зіставність періодів звітності тощо).