6. Рівень злочинності – це:

а) внутрішня властива їй ознака, яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території;

б) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх скоїли, на певній території за певний проміжок часу;

в) зміни показників злочинності за певний період часу;

г) визначається тим, яка кількість найбільш небезпечних злочинів, і яка характеристика особистості тих, хто скоїв злочини;

певний період часу на задане число мешканців, наприклад, на 10 чи 100 тисяч;

є) поширення злочинності по різних регіонах (територіях) держави.

д) визначається із кількості злочинів, скоєних на тій чи іншій території за

7.Динаміка злочинності – це:

а) внутрішня властива їй ознака, яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території;

б) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх скоїли, на певній території за певний проміжок часу;

в) зміни показників злочинності за певний період часу;

г) визначається тим, яка кількість найбільш небезпечних злочинів, і яка характеристика особистості тих, хто скоїв злочини;

д) визначається із кількості злочинів, скоєних на тій чи іншій території за певний період часу на задане число мешканців, наприклад, на 10 чи 100 тисяч;

є) поширення злочинності по різних регіонах (територіях) держави.

8. Структура злочинності – це:

а) внутрішня властива їй ознака, яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території;

б) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх скоїли, на певній території за певний проміжок часу;

в) зміни показників злочинності за певний період часу;

г) визначається тим, яка кількість найбільш небезпечних злочинів, і яка характеристика особистості тих, хто скоїв злочини;

д) визначається із кількості злочинів, скоєних на тій чи іншій території за певний період часу на задане число мешканців, наприклад, на 10 чи 100 тисяч;

є) поширення злочинності по різних регіонах (територіях) держави.

9. Географія злочинності – це:

а) внутрішня властива їй ознака, яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території;

б) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх скоїли, на певній території за певний проміжок часу;

в) зміни показників злочинності за певний період часу;

г) визначається тим, яка кількість найбільш небезпечних злочинів, і яка характеристика особистості тих, хто скоїв злочини;

д) визначається із кількості злочинів, скоєних на тій чи іншій території за певний період часу на задане число мешканців, наприклад, на 10 чи 100 тисяч;

є) поширення злочинності по різних регіонах (територіях) держави.

10. Характер злочинності – це:

а) внутрішня властива їй ознака, яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території;

б) кількість вчинених злочинів і осіб, що їх скоїли, на певній території за певний проміжок часу;

в) зміни показників злочинності за певний період часу;

г) визначається тим, яка кількість найбільш небезпечних злочинів, і яка характеристика особистості тих, хто скоїв злочини;

д) визначається із кількості злочинів, скоєних на тій чи іншій території за певний період часу на задане число мешканців, наприклад, на 10 чи 100 тисяч;

є) поширення злочинності по різних регіонах (територіях) держави.

11. Що таке латентна злочинність?

а) зареєстровані, але нерозкриті злочини;

б) злочини, за якими кримінальні справи призупинені;

в) частина рецидивної злочинності;

г) злочини, які за різних причин не знайшли відображення в офіційній звітності.

12. Погранична латентність – це:

а) сукупність тих випадків, коли злочин відбувся, але про нього не відомо правоохоронним органам;

б) коли факт злочину відомий, але правоохоронні органи з різних причин не ставлять його на облік;

в) коли злочин відбувся, але потерпілий не усвідомлює цього;

г) коли злочин зареєстрований, але справа про нього не доходить до суду через недоведеність вини обвинуваченого.

13. Штучна латентність – це:

а) сукупність тих випадків, коли злочин відбувся, але про нього не відомо

правоохоронним органам;

б) коли факт злочину відомий, але правоохоронні органи з різних причин не ставлять

його на облік;

в) коли злочин відбувся, але потерпілий не усвідомлює цього;

г) коли злочин зареєстрований, але справа про нього не доходить до суду через

недоведеність вини обвинуваченого.

14. Природна (проміжна) латентність – це:

а) сукупність тих випадків, коли злочин відбувся, але про нього не відомо правоохоронним органам;

б) коли факт злочину відомий, але правоохоронні органи з різних причин не ставлять його на облік;

в) коли злочин відбувся, але потерпілий не усвідомлює цього;

г) коли злочин зареєстрований, але справа про нього не доходить до суду через недоведеність вини обвинуваченого.