- •1. Зміцнення міжнародних позицій України в другій половині 90-х років
- •2. Україна і євроінтеграційні процеси
- •3. Україна і міждержавні об'єднання на пострадянському просторі
- •4. Відносини між Україною і Російською Федерацією
- •5. Договір з Румунією
- •6. Наукові та культурні зв'язки з Росією
- •7. Культурне співробітництво з країнами далекого зарубіжжя
3. Україна і міждержавні об'єднання на пострадянському просторі
Після розпаду СРСР на пострадянському просторі виникло ряд міждержавних об'єднань, у діяльності яких брала участь Україна. Найбільшим з них була Співдружність Незалежних Держав (СНД). Її вплив із середини 90-х років став зменшуватися. Спроба в попередні роки створити на базі СНД наддержавне утворення - свого роду «нове видання» Радянського Союзу - провалилася. Україна охоче брала участь в економічних проектах СНД, які мали взаємовигідний характер, і відмовлялася підписувати ті документи, які обмежували державний суверенітет.
Саме в цьому контексті керівництво України розглядає ідею створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) - економічної, а можливо, й політичної інтеграції держав СНД. Про намір створення ЄЕП президенти Росії, Казахстану, Білорусі та України заявили ще 2003 року. Однак коли справа
дійшла до конкретних кроків і виявилося, що створення ЄЕП передбачає формування наднаціональних органів, які істотно обмежують суверенітет України, її керівництво заявило, що такий варіант економічної інтеграції її не влаштовує.
Взагалі наша держава не відкидає ідею інтеграції української економіки в СНД. Разом з тим вона враховує той очевидний факт, що як цивілізована і демократична економічна структура типу Євросоюзу СНД ще не утвердилася.
Подібне ставлення Україна виробила і щодо ГУУАМ - організації пострадянських країн (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова), початок створення якої було покладено у 1997 р. Це об'єднання мало суто регіональний характер і сприймалося як альтернатива СНД при розв'язанні конкретних завдань, зокрема послаблення залежності в паливно-енергетичній сфері. У рамках СНД ці (і ряд інших завдань) розв'язати не вдалося. Однак і ГУУАМ виявилася малоефективною. Її ініціативи в забезпеченні паливно-енергетичної безпеки і розв'язанні регіональних конфліктів на території держав - членів цієї організації (у Придністров'ї, Нагорному Карабасі, Абхазії, Південній Осетії) провалилися. У 2005 р. організацію залишив Узбекистан. У 2009 р. Президент Молдови М. Воронін назвав ГУАМ нежиттєздатною і безперспективною організацією.
Інтеграція в Європу, співпраця з Росією та сусідами - стратегічні завдання, які можна і слід розв'язувати комплексно.
• Співробітництво з країнами СНД — Співдружності незалежних
держав:
— 8 грудня 1991 р. — вступ до СНД;
— 1993 р. — асоційоване членство в Економічному Союзі країн СНД;
— 1995 р. — військово-технічне співробітництво в межах Алматинської угоди про створення Об'єднаної системи протиповітряної оборони;
— 2003 р. — угода про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП).
Україна зацікавлена передусім у розвитку економічного співробітництва, відмовилася підписати Статут СНД, який звужував її суверенітет, документ про створення Об'єднаних Збройних сил СНД; заперечує проти створення наднаціональних структур.
• Співробітництво з США:
— покращення відносин з провідною країною світу;
— збільшення американських інвестицій в українську економіку;
— співробітництво у різних галузях.
• Розвиток міжнародної співпраці з країнами світу на основі двосторонніх та багатосторонніх угод.