Стаття до магістерської роботи

НАВЧАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗАСТОСУВАННЯ СТРУКТУРНО-СТИЛЬОВОГО АНАЛІЗУ У ВИВЧЕННІ ТВОРІВ «АПОСТОЛ ЧЕРНІ » ТА «ЦАРІВНА» О. КОБИЛЯНСЬКОЇ

Юлія Ручинська

У статті аналізується навчальна модель застосування структурно-стильового аналізу на основі вивчення творів О. Кобилянської.

Ключові слова: структура художнього стилю, стильова константа, стильова домінанта, структурно-стильовий аналіз.

В статье анализируется учебная модель применения структурно-стилевого анализа на основе изучения произведений О. Кобылянской.

Ключевые слова: художественный стиль, структура художественного стиля, стилевая константа, стилевая доминанта, структурно-стилевой анализ.

Постановка проблеми. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена необхідністю урізноманітнення методики викладання української літератури, програми з якої передбачають вивчення творів різних епох, напрямів та стилів; недостатньою ефективністю комплексного застосування шляхів аналізу художнього тексту до вивчення творів письменників-модерністів, новаторська художня форма яких потребує подеколи нетрадиційних підходів; відсутністю методичних розробок структурно-стильового аналізу, в яких детально викладені теоретичні та методико-технологічні засади навчальної діяльності.

Основні дослідження та публікації. Визначення теоретичних основ структурно-стильового аналізу художнього тексту базується на положеннях праць філософів Г. Гегеля, А. Бергсона про структуру, як основу будь-якого явища; дослідженнях українських літературознавців В. Виноградова, Д. Наливайка про стиль і структуру художнього тексту. Методичний аспект досліджуваної проблеми частково відображено в працях Т. Бугайко, В. Неділька, Н. Волошиної.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні ефективності методичної системи структурно-стильового аналізу на основі вивчення творів О. Кобилянської.

Виклад матеріалу дослідження. О. Кобилянська це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв. Вона започаткувала нову в українській літературі своєрідну модерністську образно-стильову манеру, що поєднує в собі певні ознаки імпресіоністичного та символістського письма. Аналізуючи твір, слід відштовхуватись від філософсько-естетичних засад літературної течії. Саме тому буде доречним застосування структурно-стильового аналізу одиницею якого є стильові домінанти твору, через які буде здійснюватись вихід на тему, ідею, сюжет, образи, композицію.

Структурно-стильовий аналіз художнього тексту – поетапний, чітко скерований і продуманий процес тлумачення головної думки чи спектру проблем твору з урахуванням стилю.

Головні його складові: 1)з’ясування первинного сприймання змісту і стилю художнього тексту; 2)визначення стильової константи та стильової домінанти твору за допомогою орієнтованих запитань; 3) увиразнення стильової своєрідності поглиблена характеристика СК (СД) на етапі аналітичного розгляду; 4)синтетичне співвіднесення СК (СД) і структурних складових тексту з метою визначення, максимального наближення до авторської концепції твору [2, с. 36].

Стильові константи – типологічні художньо-естетичні полюси стилю, єдність світоглядних, естетичних, змістових, жанрових, формальних його ознак;

Стильова домінанта – переважаюча ознака стилю, провідний структуро творчий принцип творчості митця, окремого твору, течії, напряму, епохи. Ці категорії співвідносяться з поняттям структури художнього тексту, де, власне, і втілюються; стильові константи, стильова домінанта накладаються як основа на текст і дають змогу здійснювати аналіз його ключових структурних складових з урахуванням стильової своєрідності [1, с. 190]. 

Етапи та логіку структурно-стильового аналізу художнього тексту можемо зобразити на такій схемі:

Рис. 1. Схема структурно-стильового аналізу художнього тексту [2, с. 38].

Повість О. Кобилянської «Царівна» – багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом. Чітко проводиться думка про знищення духовного гніту і насильства над людиною. Вперше інтимна тема розкривається «не на інтригах та любовних пригодах, а на психічному аналізі буденного життя молодої дівчини Наталки Веркович» [3, с. 142]. Композиційне розташування образів визначається конфліктом між головною героїнею і гнилим міщанським середовищем. В образі Наталки письменниця виділяє такі основні риси: вірність перед народом та прагнення до світла, добра, свободи. Однією з особливостей є поглиблене змалювання внутрішнього світу персонажа. Композиційна своєрідність твору реалізувалася у щоденниковій формі .У творах О. Кобилянської помічаємо прагнення передати почуття і роздуми героя на певному етапі формування його характеру. У «Царівні» це виявилося з найбільшою повнотою .

Висновки. Структурно-стильовий аналіз розвиває вміння й навички дослідження тексту з урахуванням його стильової закономірності, навчає аналізувати художній текст як гармонійну цілісну систему, формує глибокі знання про своєрідність стилю творів літератури модернізму, сприяє розумінню системного характеру літературного процесу, спонукає застосовувати різні мислительні операції для дослідження глибинної суті твору, розвиває естетичне сприймання, творчі здібності, формує освіченого, «символічного» читача, його світогляд.

Література:

1. Головченко Н. І. Стильові константи і стильова домінанта як одиниці структурно-стильового аналізу художнього тексту / Н. І. Головченко // Мова і культура. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – Вип. 10, Т. Х (110).– С. 188–195.

2. Головченко Н. І. Структурно-стильовий шлях аналізу художнього тексту: деякі аспекти термінології / Н. І. Головченко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2007. – № 2. – С. 35 – 39.

3. Горбатюк О. В. Ольга Кобилянська в інтерпретації Степана Смаль-Стоцького / О. В. Горбатюк // Науковий вісник «Слов’янська філологія» : збірник наукових праць. – Випуск 216 – 217. – Ч., 2004. – С. 140-144.

Керівник наукової роботи:

канд. пед. наук., доц. Дига Н. В.