Бронхіальна астма
Бронхіальна астма – хронічне рецидивуюче обструктивне захворювання трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм, набряк слизової, гіперсекркція), і в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії. Згідно з даними ВООЗ (1993), поширеність бронхіальної астми серед дітей складає 10%, спричиняючи значну смертність: від 1 до 35 на 100000 дітей.
Фактори оточуючого середовища, що сприяють розвитку бронхіальної астми у схильних осіб
1. Домашні алергени
- алергени домашнього пилу
- алергени свійських тварин
- алергени тарганів
- алергени грибів, плісняви, дріжджів
2. Зовнішні алергени
- пилок рослин
- гриби, пліснява, дріжджі
3. Професійна сенсибілізація
4. Паління тютюну
- активне паління
- пасивне паління
5. Респіраторні інфекції
6. Вади в дієті
7. Споживання деяких ліків (нестероїдних протизапальних, бета-блокаторів)
8. Ожиріння
Клінічні симптоми
Епізодичне свитяче дихання з утрудненням при видосі
Кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні
Епізодичні свистячі хрипи в легенях
Повторна скованість грудної клітки
Симптоми здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого.
Симптоми виникають та погіршуються при:
фізичному навантаженні
вірусній інфекції
впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин)
палінні
перепаді зовнішньої температури
сильних емоціях (плачу, сміху)
дії хімічних аерозолів
прийманні деяких ліків (нестероїдних протизапальних, бета-блокаторів).
Класифікація бронхіальної астми
Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенем важкості бронхіальної астми.
Так, виділяється
інтермітуюче (епізодичне) протікання:
персистуюче (постійне) протікання:
легке,
середньо-важке
важке.
Ступінь N 1 Інтермітуюча бронхіальна астма
1. Клінічні симптоми до початку лікування
Короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень
Короткі загострення (від декількох годин до декількох днів)
Нічні симптоми астми виникають не частіше 2 разів на місяць
Нормальна функція легень між загостреннями
ОФВ1 або ПОШвид >= 80% від належних
Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 < 20%
2. Лікування
Інгаляційні бета2-агоністи короткої дії за вимогою при наявності симптомів
Профілактичний прийом інгаляційних бета2-агоністів короткої дії перед фізичним навантаженням або перед можливим впливом алергену. Можна додатково використовувати кромони, модифікатори лейкотриєнів.
Ступінь N 2 Легка персистуюча бронхіальна астма
1. Клінічні симптоми до початку лікування:
Симптоми частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день
Загострення захворювання можуть порушувати активність і сон
Нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць
ОФВ1 або ПОШвид >= 80% від належних
Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 - 20-30%
2. Лікування:
Щоденне лікування протизапальними засобами на постійній основі
Переваги має призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів (200-500 мкг беклометазону або будесоніду на добу, або 100-250 мкг флутіказону на добу)
У випадку неповного контролю захворювання замість підвищення дози інгаляційних глюкокортикостероїдів додатково призначити пролонгований бета2-агоніст (сальметерол). Переваги має призначення пролонгованого бета2-агоністу та інгаляційного глюкокортикостероїду в фіксованій комбінації в одній лікарській формі (серетид 50/100 мкг 2 рази на добу), що підвищує ефективність терапії, зменшує побічні явища, підвищує комплайенс
Менш ефективні теофіліни (потребують моніторингу вмісту в сироватці крові), кромони, модифікатори лейкотриєнів
При необхідності - бета2-агоністи короткої дії за вимогою, але не більше 3-4 разів на добу.
Ступінь N 3 Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма
1. Клінічні симптоми до початку лікування
Щоденні симптоми
Загострення викликають порушення активності і сну
Нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень
Щоденний прийом бета2-агоністів короткої дії
ОФВ1 або ПОШвид 60-80% від належних
Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%
2. Лікування
Щоденне лікування протизапальними засобами на постійній основі
Переваги має поєднаний прийом інгаляційних глюкокортикостероїдів (400-1000 мкг беклометазону або будесоніду на добу або 250-500 мкг флутіказону на добу) та інгаляційних пролонгованих бета2-агоністів (сальметерол). Контроль захворювання поліпшує використання пролонгованого бета2-агоністу та інгаляційного глюкокортикостероїду в фіксованій комбінації в одній лікарській формі (серетид 50/250 мкг 2 рази на добу)
Призначення препарату(тів) рекомендується проводити в два прийоми на добу
Альтернативою інгаляційним пролонгованим бета2-агоністам можуть бути пролонговані теофіліни (з контролем концентрації теофіліну в сироватці крові), оральні бета2-агоністи, модифікатори лейкотриєнів. Однак, ці препарати менш ефективні, ніж інгаляційні пролонговані бета2-агоністи, а ризик розвитку побічних ефектів зростає
При необхідності бета2-агоністи короткої дії за вимогою, але не більше 3-4 разів на добу.
Ступінь N 4 Важка персистуюча бронхіальна астма
1. Клінічні симптоми до початку лікування
Постійна наявність денних симптомів
Часті загострення
Часті нічні симптоми астми
Обмеження фізичної активності за рахунок астми
ОФВ1 або ПОШвид < 60% від належних
Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%
2. Лікування
Необхідність щоденного використання багато чисельних контролюючих медикаментів
Призначаються високі дози інгаляційних глюкокортикостероїдів (1000-2000 мкг беклометазону або будесоніду на добу або 500-1000 мкг флутіказону на добу) в поєднанні з інгаляційними пролонгованими бета2-агоністами (сальметерол). Можливо, більш ефективним є призначення пролонгованого
бета2-агоністу та інгаляційного глюкокортикостероїду в фіксованій комбінації в одній лікарській формі (серетид 50/500 мкг 2 рази на добу)
Призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів може проводитися 4 рази на добу, що інколи підвищує контроль захворювання
Пролонговані теофіліни, модифікатори лейкотриєнів, або пролонгованої дії оральні бета2-агоністи можуть призначатися додатково
При необхідності призначаються оральні глюкокортикостероїди в мінімально можливих дозах для досягнення ефекту, бажано 1 раз на добу, вранці
При необхідності бета2-агоністи короткої дії за вимогою