- •Передмова
- •Частина і. Методичні вказівки до розділів курсу
- •Модуль 1. Сучасна екологія, її предмет, методи і структура
- •1. Основні визначення, поняття і головні завдання сучасної екології
- •1.1. Екологія як наука і навчальна дисципліна
- •1.2 Структура сучасної екології та її взаємозв’язки з іншими науками.
- •Екологія
- •1.3. Основні закони та принципи екології
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Питання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •2. Основи Теоретичної екології
- •2.1. Сучасні концепції природознавства2
- •. Елементи еволюційного вчення
- •Становлення біосфери та її характеристика
- •Додаткова інформація
- •2.4. Жива речовина
- •Додаткова інформація
- •2.5. Екологічні фактори середовища
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •2.6. Екосистеми
- •Додаткова інформація
- •2.6.1. Принципи функціонування екосистем
- •Т рава
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •2.7 Характеристики природних екосистем.
- •Модуль іі. Прикладні аспекти екології
- •3. Техногенний вплив на біосферу
- •3.1. Забруднення довкілля
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Фізичні:
- •Біологічні:
- •3.2 Природоохоронне районування та регіональні екологічні проблеми.
- •Додаткова інформація
- •Зверніть увагу
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •Додаткова інформація
- •3.3. Особливості агроекосистем
- •3.3.1. Енергетичний аналіз агроекосистем
- •3.3.2. Ресурси в агроекосистемах
- •3.3.3. Перспективи альтернативного землеробства
- •3.4. Еколого-економічні проблеми урбанізованих територій
- •Зверніть увагу
- •Питання для роздумів, самоперевірки, повторення
- •4. Сталий розвиток – проблеми і перспективи30
- •4.1. Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •Економіка
- •4.2. Деякі еколого-економічні показники розвитку України 34
- •5. Екологічне законодавство україни
- •Частина іі. Самостійна робота студентів
- •6. Питання для підготовки до заліку
- •6.1. Мета дисципліни та її місце серед інших наук
- •6.2. Природне середовище
- •6.3. Основні поняття та закони екології
- •6.4. Антропогенні забруднення біосфери
- •6.6. Екологічні проблеми повітряного середовища
- •6.6. Захист та раціональне використання гідросфери
- •6.7. Охорона та використання земельних ресурсів
- •6.8. Принципи раціонального природокористування
- •6.9. Правові основи охорони навколишнього середовища
- •Творчі завдання та Методичні вказівки до їх виконання
- •На допомогу студенту
- •Варіанти творчих завдань
- •Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •Стратегічні парадигми сталого розвитку
- •8. Методичні вказівки до виконання контрольних завдань для студентів заочної форми навчання
- •8.1 Теми рефератів і контрольних завдань
- •8.2. Таблиця варіантів питань для виконання рефератів
- •Словник екологічних термінів
- •Література
2.6. Екосистеми
Термін “екосистема” запропонував у 1935 р. англійський ботанік А.Тенслі. В це поняття входить не лише сукупність живих організмів, а й комплекс факторів навколишнього природного середовища.
Екосистема — це комплекс організмів і водночас середовище їхнього існування з усіма взаємозв'язками і взаємодією між ними. В межах біоценозу формується середовище життя організмів – біотоп. У 1975 році Р. Дажо запропонував формулу: Біоценоз + Біотоп → Екосистема.
У 1942 р. російський вчений В. Сукачов запропонував ввести додаткове поняття біогеоценозу.
Біогеоценоз – сукупність на визначеній частині земної поверхні однорідних природних явищ (склад атмосфери, гірських порід, рослинності, тваринного світу та світу мікроорганізмів), які мають свою специфіку взаємодій компонентів і визначений тип обміну речовин та енергії, знаходяться в постійному русі і розвитку.
Отже, можна вважати, що біогеоценоз – це окремий випадок екосистеми, яка має більш чітку територіальну прив’язаність.
Для всіх без винятку екосистем характерний кругообіг речовин та потік енергії. Речовини, які необхідні для побудови живих організмів, безперервно здійснюють кругообіг, надходячи в живі організми і повертаючись в грунт після їх смерті. Крім того, екосистеми повинні безперервно постачатися енергією.
Початковим джерелом енергії в екосистемах є сонячне світло. Ця енергія надходить через зелені рослини. В процесі фотосинтезу з вуглекислого газу та води утворюються складні органічні речовини. В них нагромаджена частина сонячної енергії у вигляді хімічних зв`язків. Як побічний продукт, виділяється кисень. Для синтезу органічних речовин також необхідні мінеральні речовини, розчинені у воді. Тому фотосинтезуючі організми, переважно зелені рослини, що виробляють органічні речовини з неорганічних, називають продуцентами (автотрофами). Рослини називають також і фототрофами.
Додаткова інформація
Органічні речовини, що утворилися в процесі фотосинтезу, використовуються самими рослинами або організмами, які їх поїдають. У процесі дихання відбувається вивільнення енергії, яка забезпечує життєдіяльність. Для цього більша частина організмів використовує кисень. В результаті дихання утворюється СО2 та Н2О, які є необхідними речовинами для процесу фотосинтезу. Частина поживних речовин витрачається на побудову тканин самих організмів. Є також організми, що синтезують органічну речовину із СО2 і Н2О, але використовують для цього не сонячну, а хімічну енергію, яка виділяється під час окислення деяких сполук (заліза, сірководню, метану, аміаку) – вони дістали назву хемотрофи.
Речовина та енергія складають єдине ціле і переходять в екосистемі від одних організмів до інших. Але є одна суттєва відмінність. Речовина може безкінечно довго здійснювати кругообіг, включаючись в процесі фотосинтезу в органічні сполуки та повертаючись в грунт після смерті організмів. А більша частина енергії поступово губиться у вигляді тепла. Тому екосистема постійно потребує притоку енергії ззовні у вигляді органічних сполук, в яких “законсервоване” сонячне світло (рис. 2.5).