15.7. Опіка (піклування)

Опіка встановлюється над неповнолітніми, а також над громадянами, що визнані судами недієздатними внаслідок психічного розладу.

Опікуни вважаються представниками підопічних і виконують від їх імені і в їх інтересах всі необхідні угоди.

Піклування встановлюється над неповнолітніми віком від 14 до 18 років, а також над громадянами, обмеженими судом у дієздатності в результаті зловживання алкогольними напоями або наркотичними за­собами. Піклувальники дають згоду на виконання угод, які громадяни, що перебувають під піклуванням, не мають права виконувати самостій­но. Піклувальники сприяють підопічним у здійсненні ними особистих прав і виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб.

Опіка і піклування — явища, де може бути присутній іноземний еле­мент.

Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеже­ними в дієздатності громадянами України, а також над іноземними гро­мадянами, які проживають в Україні, встановлюється за законодавством України. Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, за законами відповідних держав, виз­нається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання немає заперечень консульської установи України.

Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні".

Стаття 32 Консульського статуту України сформульована так:

"Консул вживає заходів для встановлення опіки (піклування) над не­повнолітніми, недієздатними або обмеженими у дієздатності громадяна­ми України, які перебувають в його консульському окрузі і залишилися без опіки (піклування).

Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що про­живають поза межами України, визнається дійсною в Україні, якщо щодо встановлення опіки (піклування) або її визнання немає заперечень консульської установи, в консульському окрузі якої проживають такі гро­мадяни".

Кілька статей щодо опіки і піклування містить і Конвенція СНД від 22 січня 1993 р.:"

Стаття 33. Опіка і піклування

1. Встановлення чи скасування опіки і піклування виконується за за­конодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, щодо якої встановлюється чи скасовується опіка або піклування.

2. Правовідносини між опікуном або піклувальником і особою, що знаходиться під опікою або піклуванням, регулюються законодавством Договірної Сторони, установа якої призначила опікуна або піклуваль­ника.

3. Обов'язок прийняти опікунство або піклування встановлюється законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, яка призначається опікуном або піклувальником.

4. Опікуном або піклувальником особи, що є громадянином однієї Договірної Сторони, може бути призначений громадянин іншої Договір­ної Сторони, якщо він проживає на території Сторони, де буде виконува­тися опіка або піклування.

Стаття 34. Компетентність установ Договірних Сторін з питань опіки і піклування

У справах про встановлення чи скасування опіки і піклування є ком­петентними установи Договірної Сторони, громадянином якої є особа, щодо якої встановлюється чи скасовується опіка і піклування, якщо інше не встановлено цією Конвенцією.

Стаття 35. Порядок вжиття заходів з опіки і піклування

1. У випадку необхідності вжиття заходів з опіки та піклування в ін­тересах громадянина однієї Договірної Сторони, постійне місце про­живання, місце перебування або майно якого знаходиться на території іншої Договірної Сторони, установа цієї Сторони негайно повідомляє установу, компетентну відповідно до статті 34.

2. У невідкладних випадках установа іншої Договірної Сторони може самостійно вжити необхідні тимчасові заходи відповідно до свого законодавства. При цьому вона зобов'язана негайно повідомити про це установу, компетентну відповідно до статті 34. Ці заходи зберігають силу до прийняття установою, вказаною у статті 34, іншого рішення.

Стаття 36. Порядок передачі опіки або піклування 1. Установа, що є компетентною відповідно до статті 34, може пере­дати опіку або піклування установі іншої Договірної Сторони у тому випадку, якщо особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням, має на території цієї Договірної Сторони місце проживання або майно. Переда­ча опіки або піклування вступає в силу з моменту, коли запитувана уста­нова бере на себе опіку або піклування і повідомляє про це установу, що звернулась із запитом.

2. Установа, яка відповідно до пункту 1 цієї статті взяла опіку або піклування, здійснює їх відповідно до законодавства своєї держави".

АКТИ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

У ст. 33 Консульського статуту встановлено: "Консул відповідно до законодавства України реєструє акти громадянського стану громадян Ук­раїни".

Консул приймає клопотання громадян України, які постійно прожи­вають у його консульському окрузі, про внесення змін, виправлень та до­повнень до записів актів громадянського стану, про відновлення втраче­них записів, а також про зміни прізвищ, імен та по батькові і надсилає їх на розгляд компетентним органам.

Розглянемо ще дві статті Консульського статуту України, що стосу­ються актів громадянського стану:

"Стаття 34. Після одержання відомостей про народження або смерть на морському чи на повітряному судні України якоїсь особи консул від­повідно до чинного законодавства України реєструє акт про народження або смерть.

Стаття 35. Положення про порядок реєстрації консулом актів грома­дянського стану затверджується Міністерством юстиції України і Мініс­терством закордонних справ України".

Отже, саме у зв'язку з сім'єю та шлюбом найчастіше мають місце "кульгаючі правовідносини", тобто такі, які є чинними згідно із законо­давством однієї країни і неправомірними - за законодавством іншої.