Тема 2 облік грошових коштів
Лекція 1.Організація касових операцій.
Мета: розкрити порядок організації обліку касових операцій на підприємстві.
План.
Порядок одержання готівки з банку і здавання її до банку.
Інвентаризація каси. Облік результатів інвентаризації каси.
Облік касових операцій.
Бухгалтерська обробка звіту касира.
ВСТУП
Фахівці з обліку, контролю та аналізу розглядають грошові кошти як найліквіднішу частину оборотних активів підприємства. Бутинець Ф.Ф. визначає грошові кошти як суму готівки в касі підприємства, вільні грошові кошти, що зберігаються на поточному, валютному та інших рахунках у банках, а також інші грошові кошти підприємства . Ковальов В.В. розуміє під грошовими коштами гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках . Сопко В.В. до грошових коштів відносить кошти в касі, на рахунках у банках, у підзвітних осіб, у контрагентів, еквіваленти грошових коштів . За визначенням Велша Г. та Шорта Д. грошові кошти – це гроші та інші документи, які приймаються банками до вкладу та негайно відносяться на рахунок вкладника. До останніх належать розрахункові чеки, грошові перекази та векселі . Грошові кошти – це готівка в касі, електронні гроші, залишки коштів на поточному та іншому рахунках, що можуть бути використані господарюючим суб’єктом у будь-який момент часу для проведення розрахунків у процесі здійснення господарської діяльності . За іншим визначенням грошові кошти – це особливий вид активів, господарських засобів, що здатні моментально без всяких втрат виступати у якості засобів платежу, обігу, накопичення, міри вартості . Також грошові кошти визначаються як найліквідніша частина оборотних активів, що готова до погашення будь-яких зобов’язань .
Визначенню сутності грошових коштів також присвячено ряд положень вітчизняних нормативно-правових актів. Згідно з П(С)БО 2 “Баланс” грошові кошти – це кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій . П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” визначає грошові кошти як готівку, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання . Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій до складу грошових коштів включає грошові кошти в касі в національній та іноземній валютах, грошові кошти на рахунках у банках у національній та іноземній валютах, грошові документи в національній та іноземній валютах, а також грошові кошти в дорозі у національній та іноземній валютах . Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті грошові кошти – це грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу та обліковується на рахунках у банках . Готівкові кошти, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, визначаються як грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі й обігові пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами .
Близькими за рівнем ліквідності до грошових коштів є їх еквіваленти, до яких, згідно з П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, належать короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості . Наведені визначення грошових коштів у сукупності досить повно характеризують їх економічну сутність. Проте кожне з них акцентує увагу на якомусь одному аспекті, залишаючи не розкритою багатосторонність поняття грошових коштів. Узагальнюючи наведені положення, можна дати наступне визначення грошових коштів як об’єкта обліку, контролю та аналізу: грошові кошти підприємства – це його найбільш ліквідний оборотний актив, що супроводжує здійснення господарських операцій, може бути швидко трансформований у інші активи та спрямований на погашення капіталу і зобов’язань, обліковується на відповідних рахунках, а його рух і залишки є одними з ключових об’єктів контролю та аналізу.
Виконання грошовими коштами функції обігу та засобу платежу можливе лише за умови їх руху. З’ясування сутності руху грошових коштів передбачає визначення поняття грошового потоку. Грошовий потік – це рух грошових коштів, ідентифікований за певними ознаками, наприклад, за формою, напрямком, валютою, економічним змістом, структурним підрозділом тощо. Тобто, рух грошових коштів конкретизується у грошовому потоці.
При визначенні економічного змісту руху грошових коштів, необхідно звернути увагу на наступні моменти:
Рух грошових коштів – це не просто система надходжень і витрачань грошових коштів, а безперервний процес їх кругообігу. У процесі господарської діяльності відбувається кругообіг грошових коштів з тимчасовою трансформацією їх у матеріальні і нематеріальні активи. Можна виділити короткостроковий і довгостроковий кругообіги грошових коштів. Короткостроковий кругообіг грошових коштів пов’язаний з поточною виробничо-комерційною діяльністю підприємства і являє собою фінансовий цикл підприємства. Фінансовий цикл – це період повного обороту грошових коштів підприємства, починаючи з моменту оплати рахунків постачальників за поставлені виробничі запаси і закінчуючи отриманням коштів за реалізовану продукцію, що виготовлена з зазначених виробничих запасів (рис. 1.).
На першому етапі для закупівлі виробничих запасів підприємство формує кошти у розрахунках з постачальниками. У випадку, якщо умовами контрактів передбачена відстрочка платежу, кошти у розрахунках з постачальниками набувають від’ємного значення (кредиторська заборгованість) і певна частина запасів формується за рахунок комерційного кредиту, тобто за рахунок оборотних
Виробничі
запаси Незавершене
виробництво Кошти
у розрахунках з постачальниками
Виробничі
та інші операційні витрати
Грошові
кошти
Готова
продукція
Кошти
у розрахунках з покупцями
Рис. 1.. Схема короткострокового кругообігу грошових коштів підприємства
коштів постачальників. Якщо виробничі запаси купуються на умовах попередньої оплати, підприємство відволікає частину своїх оборотних коштів на формування дебіторської заборгованості постачальників, тобто кредитує їх. Якщо розрахунки відбуваються в день поставки, оборотні кошти у формі розрахунків з постачальниками набувають нульового значення.
У процесі господарської діяльності виробничі запаси трансформуються в готову продукцію, вартість якої порівняно з виробничими запасами збільшується на суму виробничих витрат. Таким чином, грошові кошти авансуються у запаси сировини і матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції. Під час реалізації готової продукції формуються кошти в розрахунках з покупцями. У випадку відстрочки платежу підприємство фінансує своїх покупців і формує дебіторську заборгованість. За умови попередньої оплати покупці фінансують підприємство і кошти в розрахунках з останніми набувають від’ємного значення.
Тривалість фінансового циклу характеризує ефективність та інтенсивність руху грошових коштів. Чим коротший фінансовий цикл підприємства, тим менше грошових коштів необхідно йому для здійснення господарської діяльності. Варто відмітити, що підприємства важкої промисловості мають довший фінансовий цикл порівняно з підприємствами легкої промисловості, торгівлі та сфери обслуговування, що пояснюється різною тривалістю виробничого циклу та умовами розрахунків з постачальниками сировини.
Довгостроковий кругообіг грошових коштів характеризує інвестиційний цикл діяльності підприємства (рис. 2). Він тісно пов’язаний з операційним циклом і
Грошові
кошти Необоротні
активи Кошти
у розрахунках з постачальниками
необоротнихактивів
Перенесення
вартості необоротних активі
на готову продукціюшляхом амортизації
Кошти
у розрахунках з покупцями
Готова
продукція
Рис. .2. Схема довгострокового кругообігу грошових коштів підприємства
частково здійснюється через операційну діяльність підприємства. Під час інвестиційного циклу грошові кошти інвестуються в необоротні активи підприємства. У процесі господарської діяльності необоротні активи зношуються і частково переносять свою вартість на виготовлену продукцію шляхом амортизації. Частина виручки від реалізації готової продукції спрямовується на поповнення і відновлення необоротних активів. Процес перенесення вартості необоротних активів на готову продукцію здійснюється протягом кількох операційних циклів. Тобто, надходження і витрачання грошових коштів підприємства тісно між собою пов’язані, утворюють цілісну складну систему кругообігів, кожен з яких має різну швидкість обертання.
Серед основоположних принципів обліку та звітності, наведених в П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” , для обліку руху грошових коштів ключовими є: принцип автономності, що передбачає відображення в обліку і звітності грошових коштів підприємства відокремлено від грошових коштів його власників; принцип безперервності діяльності стосовно обліку руху грошових коштів, що виникає внаслідок реалізації проектів розвитку підприємства; принцип періодичності відображення руху грошових коштів у фінансовій та управлінській звітності; принцип повного висвітлення всієї інформації щодо руху грошових коштів, необхідної користувачам для обґрунтування відповідних рішень; принцип превалювання економічного змісту над юридичною формою, який передбачає відображення руху грошових коштів відповідно до економічного змісту господарських операцій, що його обумовлюють; принцип єдиного грошового вимірника передбачає відображення руху і залишків грошових коштів в різних валютах у єдиному гривневому еквіваленті.
Виконання перелічених вище завдань можливе лише за умови застосування відповідних методичних прийомів обліку руху грошових коштів (рис. 3).