- •Тема 12. Міжнародне сімейне право.
- •1. Шлюб в міжнародному приватному праві, матеріальні та формальні умови його укладання.
- •2. Майнові права та обов’язки подружжя, шлюбний контракт.
- •3. Розлучення у міжнародному сімейному праві та його наслідки.
- •15.5. Встановлення батьківства
- •15.6. Усиновлення дітей
- •15.7. Опіка (піклування)
15.5. Встановлення батьківства
Встановлення батьківства в Україні незалежно від громадянства батьків і дитини та їх місця проживання провадиться за законодавством України. У тих випадках, коли за законодавством України допускається встановлення батьківства в органах запису актів громадянського стану, батьки дитини, що проживають поза межами України, з яких хоча б один є громадянином України, мають право звертатися з заявами про встановлення батьківства до консульських установ України".
Останнє положення міститься у ст. 30 Консульського статуту: "Консул має право встановлювати батьківство у випадках, коли відповідно до законодавства України таке допускається в органах запису актів громадянського стану, якщо батьки дитини проживають в його консульському окрузі і хоча б один з них є громадянином України".
Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. зафіксувала у ст. 31, що встановлення і оспорювання батьківства або материнства визначається за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої дитина є за народженням.
15.6. Усиновлення дітей
Діти, які є громадянами України, можуть проживати на території України і поза її межами. Іноземці можуть усиновлювати їх як в Україні, так і поза нею. Іноземці при цьому можуть перебувати у шлюбі з громадянами України на території України. Діти можуть і не бути громадянами України. З розмаїттям ситуацій мають справу джерела права, зазначені у підрозділі "Джерела права".
За наявності кількох осіб, які бажають усиновити одну й ту ж дитину, переважне право надається:
Родичам незалежно від місця їх проживання.
Громадянам України.
Особам, в сім'ї яких проживає дитина, яка усиновляється.
Особам, які усиновляють двох або більше дітей (сестер, братів), не розриваючи родинних зв'язків".
Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. містить окремі колізійні норми. "Стаття 37.
Усиновлення
Усиновлення чи його скасування визначається за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є усиновитель у момент подачі заяви про усиновлення або його скасування.
Якщо дитина є громадянином іншої Договірної Сторони, при усиновленні чи його скасуванні необхідно отримати дозвіл законного представника і компетентного державного органу, а також згоду дитини, якщо це необхідно за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої вона є.
Якщо дитина усиновляється подружжям, з яких один є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий — громадянином іншої До говірної Сторони, усиновлення чи його скасування мають виконуватися відповідно до умов, передбачених законодавством обох Договірних Сторін.
У справах про усиновлення або його скасування є компетентною установа Договірної Сторони, громадянином якої є усиновитель у момент подання заяви про усиновлення чи його скасування, а у випадку, передбаченому пунктом 3 цієї статті, є компетентною установа Договірної Сторони, на території якої подружжя має чи мало останнє спільне місце проживання чи місце перебування".
Розглянемо усиновлення дитини іноземцем.
У п. 11 "Порядку" Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 755 передбачається така послідовність дій:
"Іноземні громадяни, які виявили бажання усиновити дитину, яка є громадянином України, звертаються з письмовою заявою до Центру про взяття їх на облік кандидатами в усиновителі та надання направлення на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, знайомства та установлення контакту з дитиною.
До заяви додаються такі документи:
1. Висновок, виданий компетентним органом країни проживання кандидата в усиновителі, що підтверджує його можливість бути усиновителем, із зазначенням житлово-побутових умов, біографічних даних, складу сім'ї, наявності власних дітей, інших відомостей. Якщо висновок видав недержавний орган, до нього додається копія ліцензії, виданої зазначеному органу на проведення діяльності, пов'язаної з усиновленням.
Дозвіл компетентного органу країни проживання кандидата в усиновителі на в'їзд і постійне проживання установлюваної дитини.
Документи про доходи, заробіток, прибуток (довідка з банку про річний прибуток сім'ї).
Медичний висновок про стан здоров'я кожного кандидата в усиновителі.
Копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі).
Копія паспорта або іншого документа, який засвідчує особу кандидата в усиновителі.
Відомості уповноваженого органу на кожного кандидата в усиновителі про те, що ніхто з них не притягався до кримінальної відповідальності.
Зобов'язання усиновителя у разі усиновлення дитини в місячний термін поставити її на консульський облік в консульській установі України в країні проживання та надавати цій установі періодичну інформацію (не менше одного разу на рік) про умови проживання і виховання дитини, можливість її представника спілкуватися з дитиною, а також про збереження усиновленій дитині громадянства України до досягнення нею 18-річного віку.
Зазначені документи мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено законодавством України або міжнародними договорами України. Термін дії цих документів - один рік.
Документи мають бути перекладені на українську мову. Переклад засвідчується в консульській установі України в країні проживання кандидатів в усиновителі або в органах державного нотаріату на території України".