Тема 12. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (кримінальна реєстрація) план
1. Поняття, завдання і значення кримінальної реєстрації.
2. Система криміналістичних обліків.
3. Допоміжні інформаційні системи.
1. Поняття, завдання і значення кримінальної реєстрації
Успішному розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів сприяє діюча система кримінальної реєстрації в Україні. Кримінальна реєстрація – це цілеспрямований систематичний облік певних об’єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, для розшуку злочинців і речових доказів, з'ясування обставин, які супроводжують злочин.
У вузькому розумінні реєстрація являє собою процес фіксації в установленому порядку ознак об’єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав.
Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку.
Криміналістичний облік – це система реєстрації, систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їхніми ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю.
Кожний вид криміналістичного обліку – це фактично інформаційно-пошукова система, тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачає широке застосування інформаційних технологій та можливостей ЕОМ.
Найбільш розповсюдженими є наступні форми обліків (тобто способи нагромадження реєструємої інформації): картотеки, колекції, альбоми, аудіо- і відеозаписи, комп’ютерні бази даних, а також змішані, наприклад комп’ютерна база даних, оформлена у вигляді автоматизованої картотеки, або колекція, пояснення для якої складені у вигляді картотеки тощо.
Для ведення системи кримінальної реєстрації використовуються різні способи, які фіксують інформацію:
- описовий – алфавітний, за ознаками зовнішності, за способами вчинення злочину тощо;
- зображуючий (зображення речей і предметів) – зліпки, дактилоскопічні карти, фотознімки, мікрокарти тощо;
- колекційний (збір натурних колекцій об’єктів-оригіналів і порівняльних зразків) – речовини, матеріали, вироби, знаряддя і сліди злочинів тощо;
- графічний – схеми, креслення, спектрограми, рентгенограми тощо.
На практиці нерідко застосовують змішані форми і способи обліків: рекомендації доповнюються альбомами, картотеками; описовий спосіб сполучується з виготовленням фотознімків, дактилоскопічних карт і т.д.
Юридичними підставами для реєстрації осіб є:
- постанова судді про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, а також постанова прокурора, слідчого або особи, яка проводить дізнання, про притягнення в якості обвинуваченого;
- вирок або ухвала суду;
- постанова про оголошення особи в розшук;
- протокол затримання підозрюваного.
Для реєстрації інших об’єктів, що мають причинно-наслідковий зв’язок з подією злочину, юридичною підставою служать протоколи слідчих дій.
Завданням кримінальної реєстрації є створення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведення про них відповідних довідок. За допомогою реєстраційних даних здійснюється розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місць позбавлення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.
Наукову основу кримінальної реєстрації складають положення про індивідуальність кожного об'єкта, відносну стійкість його ознак та можливість ідентифікації. Формування криміналістичної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XIX ст. французьким криміналістом А. Бертильоном, який розробив і впровадив в практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації. Більш прогресивним методом, який прийшов через декілька років на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.
Криміналістичні обліки здійснюються органами МВС України відповідно до настанови „Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України”, затвердженої наказом МВС України від 30.08.1999 р.