6.2.4. Визначення збитку і страхового відшкодування при страхуванні майна юридичних осіб

Даний елемент є дуже важливим, оскільки від нього залежить імідж страхової компанії, її рейтинг серед інших страховиків.

Розмір збитку і сплату відшкодування визначають у послідовності:

встановлюють факт страхового випадку;

визначають розмір збитку і страхове відшкодування, складають акт про страховий випадок (протягом 5-ти днів після заяви);

здійснюють страхову виплату.

Підґрунтям для встановлення факту страхового випадку є заява страхувальника про страховий випадок, яка має бути подана не пізніше трьох днів після настання випадку. В заяві повинне бути вказано де, коли, за яких обставин і яке майно зазнало пошкодження, чи знищено або вкрадено. При цьому страхова компанія перевіряє відповідність цих фактів. В окремих випадках страховик вимагає довідку відповідних органів з обставин страхового випадку: при пожежі (акт органу пожежного нагляду); стихійного лиха (органів гідрометеослужби); слідчих органів ( при крадіжках). В деяких випадках самостійно проводить з’ясування причин настання страхового випадку.

Якщо встановлено факт страхового випадку і наявно існують усі документи, які підтверджують це, то протягом 15 днів від складання акту сплачується страхове відшкодування. Страхове відшкодування розраховується за системою першого ризику, пропорційної або граничної відповідальності (яка передбачалася при укладенні договору).

Не підлягають відшкодуванню збитки:

• які відбулися, внаслідок процесів, яких не можна уникнути в роботі (корозія, природне спрацювання);

• через те, що страхувальник не вжив належних заходів щодо рятування майна;

• якщо факт крадіжки не підтверджено правоохоронними органами.

Окремим напрямком страхування підприємницьких ризиків від вогню та інших небезпек є офісне страхування. Офісне страхування поширюється серед підприємців за двома причинами. По-перше, офісне обладнання і меблі з розвитком бізнесу стають дедалі дорожчими. По-друге, багато підприємців розташовують офіси у будинках, які належать державі і використовуються ними на правах оренди. А страхування державного майна при отриманні його в оренду є обов’язковим, оскільки це передбачено Законом України «Про оренду державного майна». Ставки по офісному страхуванню коливаються в межах 0,3-1% на рік. В страхове покриття входить здебільшого захист від пожежі і від стихійних лих. Як правило, не покриваються ризики протиправних дій третіх осіб, оскільки офіси здебільшого знаходяться під охороною.

6.3. Страхування підприємств від втрати прибутку

6.3.1. Зміст страхування підприємств від втрати прибутку та страхове покриття

Страхування підприємств від втрати прибутку є відносно новим і дуже складним видом страхування. Як правило, це страхування виступає додатковим видом страхування до страхування майна підприємств від вогню та інших ризиків. Але втрата прибутку може статися не тільки у випадку втрати підприємством майна, а і за багатьма іншими причинами. Наприклад, підприємство може втратити прибуток через настання страхового випадку або інших обставин у свого постачальника, через припинення подачі електроенергії в регіоні, зміни у валютних курсах, політичних причин тощо. Даний вид страхування є достатньо поширеним серед західних корпорацій, але в Україні поки що поширення не набув.

Згідно з Правилами добро­вільного страхування ризику втрати прибутку, запропонованих на стра­ховому ринку НАСК «Оранта», об'єктом страхування є втрата прибут­ку страхувальником внаслідок [20]:

спаду обсягів виробництва (товарообігу), зумовлений ризиками, зазначеними в основному договорі;

додаткових витрат, спрямованих на уникнення чи зменшення спаду ви­робництва (товарообігу) та його відновлення.

Втрата прибутку в основному договорі визначається наступними ризиками:

пожежами та іншими випадками, які приводять до втрати майна;

аваріями та технічними неполадками;

стихійними лихами;

несприятливими змінами на ринках збуту продукції;

зривом поставок матеріалів, комплектуючих і енергоносіїв.

Відшкодуванню підлягають наступні втрати:

• втрати прибутку;

• втрати як здійснені постійні витрати;

• втрати як здійснені додаткові витрати, необхідні для виконання виробничої програми на момент закінчення перерви.

Отже, в основу розрахунку відшкодування покладено брутто-прибуток (нетто-прибуток і здійсненні витрати на протязі дії несприятливих обставин).

Найпоширеніша на страховому рин­ку формула розрахунку прибутку-брутто зводиться до визначення його обсягу методом різниці двох величин. При цьому визначення прибу­тку-брутто, яке є елементом багатьох загальних умов страхування, дефінюється так: «Прибуток-брутто - це різниця між сумою вартості обороту, станом запасів і незавершеного виробництва на кінець господарського періоду та сумою вартості стану запасів на початок гос­подарського періоду, незавершеного виробництва та здійснених витрат».

Пб₁ = (О + Нвк + Зк) – (Нвп + Зп + Вп), (6.1)

де О – оборот;

Нвк – незавершене виробництво на кінець періоду;

Зк – запаси продукції на кінець періоду;

Нвп – незавершене виробництво на початок періоду;

Зп – запаси на початок періоду;

Вп – витрати на виробництво продукції звітного періоду.

За умовами страхування, запропонованими НАСК «Оранта», теж рекомендується розраховувати обсяг втрати прибутку-брутто (ВПб) на основі різниці двох величин, однак, згідно зі спеціальним алгоритмом: як добуток різни­ці між сумою стандартного обсягу виробництва (товарообігу) і су­мою обсягу виробництва (товарообігу), отриманого за період відшко­дування, та показника прибутковості господарського обороту. При цьому за стандартний обсяг виробництва (обороту) береться той його обсяг, який був би досягнутий страхувальником за період відшкоду­вання, але за умови відсутності страхового випадку. Показник при­бутковості рекомендується розраховувати як співвідношення прибу­тку, отриманого за попередній рік до вартості виготовленої продук­ції і наданих послуг.

ВПб = (Оборот плановий – Оборот фактичний) * Рентабельність