Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 7.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
105.47 Кб
Скачать

Р озділ 7. Сільськогосподарське страхування

Розділ 7

Сільськогосподарське страхування

7.1. Економічна необхідність і сучасний стан сільськогосподарського страхування

Сільське господарство є надзвичайно ризиковою сферою діяльності і тому страхування в цьому секторі економіки в більшості країн світу надзвичайно поширене.

Україна має велику площу сільськогосподарських земель з високоякісним складом. Тому сільське господарство традиційно відігравало важливу роль в економіці країни. Але галузь, починаючи з розбудови незалежності держави перебуває в стадії перманентної кризи. Тривалий час українським сільськогосподарським виробникам не вистачало грошей для забезпечення простого процесу відтворення, не кажучи вже про створення резервних страхових фондів.

В Україні відсутнє достатнє усвідомлення серед сільськогосподарських виробників щодо проведення страхового захисту своєї діяльності. І це є неправильним, зважаючи на стратегічне значення аграрного сектору для української економіки. Тому згідно із законодавством України передбачено обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами та врожаю зернових культур і цукрового буряку підприємствами усіх форм власності. Зараз вже видано відповідну постанову КМУ № 1000 від 11.07.2002 року. Страхове покриття за обов’язковими і добровільними видами страхування врожаю сільськогосподарських підприємств складає 70%. Великий обсяг франшизи пояснюється надзвичайно високим ризиком і збитковістю даного виду страхування, що обумовлене неможливістю точно прогнозувати погодні умови на рік. Згідно з Постановою про обов’язкове страхування врожаю тарифи на сільськогосподарське страхування коливаються по зерну від 7 до 8,5%, по цукровому буряку на рівні 9,5%. Такий рівень тарифів є надзвичайно високим і тому передбачається часткова компенсація страхових платежів з державного бюджету у розмірі не менш, ніж 50% страхового тарифу. Але сам механізм компенсації почав діяти лише в 2007 році. Саме відсутність механізму компенсації страхових платежів в попередніх періодах сприяла тому, що даний вид страхування не був поширеним. На сьогодні застрахованими є обмежена кількість сільськогосподарських підприємств. Окрім цього зберігається недовіра страхувальників - аграріїв до страхових компаній.

Обєкти страхування в сільському господарстві розбито на 4 групи, а саме:

  1. врожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку;

  2. дерева і плодово – ягідні кущі, що зростають у садах, виноградники;

  3. сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сімї бджіл у вуликах;

  4. будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, обєкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція [23].

7.2. Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

Найбільш поширеним об’єктом страхування сільськогосподарських підприємств є страхування врожаю. Страховими випадками при страхуванні врожаю і багаторічних насаджень є пошкодження або загибель з наступних причин: посуха; вимерзання; град; злива; сель; повінь; пожежа, землетрус, знищення шкідливими комахами, інші випадки за домовленістю сторін.

В обов’язковому страхуванні, яке зараз є більш поширеним, страхову суму обраховують множенням площі посіву на середню врожайність за останні п’ять років і на ціну центнеру основної продукції. Відповідальність страховика встановлюється на рівні 70% від обрахованої середньої вартості врожаю. Страховий тариф залежить від культури і області, в якій розташоване господарство.

В страхуванні врожаю застосовуються знижувальні (від 0,5 до 1) та підвищені (1-5) коефіцієнти щодо ступенів ризику, які залежать виключно від місцевих умов і встановлюються за згодою страховика і страхувальника. В добровільному страхуванні врожаю також передбачені пільги – страхувальники, які страхували протягом 2-х років безперервно тварин, будівлі, споруди і інше майно у повній вартості, а врожай – у повній розрахунковій страховій сумі, не одержуючи страхового відшкодування, мають право на знижку сум обчислених страхових платежів у розмірі до 20%, протягом 3-х років – 30%, протягом 4х та більше років – 40%.

Страхові платежі мають бути сплачені у повному обсязі або в розмірі не менше, як 25% річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш, як 50% зі страхування майна не пізніше, як через 30 днів з дня підписання договору [23].

Страхувати сільськогосподарські ризики можуть лише потужні страхові компанії, які мають значні страхові резерви та розгалужену систему філій в різних сільськогосподарських регіонах. При страхуванні врожаю застосовується гранична система відповідальності в комбінації з підвищеною франшизою. При укладенні договору страхування врожаю сільськогосподарських культур на продукцію встановлюються ціни за сортами. Також може страхуватися продукція на випадок зниження її якості через несприятливі події.

І в добровільному, і в обов’язковому страхуванні основну складність викликає проведення страхової експертизи. Наприклад, підприємство може не дотримуватися технологічного процесу вирощування (невчасно провести посівну або збиральну компанії, не забезпечити належну кількість добрив, поливу), а вимагати відшкодування на підставі того, що неврожай виник через несприятливі погодні умови.

В добровільному страхуванні врожаю умови страхування є більш гнучкими. Страховики за домовленістю зі страхувальниками можуть обмежувати кількість страхових ризиків в покритті, що значно здешевлює дані послуги.

Сьогодні в Україні діють дві основні програми страхування врожаю на добровільній основі:

страхування врожаю;

страхування витрат на нові посадочні роботи.

Головна відмінність в цих програмах – термін дії договору. Так, при страхуванні врожаю термін договору закінчується після збирання застрахованої культури і обрахування збитків. При страховані витрат договір діє до настання страхового випадку (вимерзання, випрівання і т.і). Після проведення відповідних експертиз страхова компанія фінансує проведення нових посівних робіт. Спільним у обох договорів є високі тарифи (7-10% страхування врожаю, 5-7% страхування витрат на нові посівні роботи). Відмінним є перелік ризиків, що покриваються страхуванням. Так, при страхування врожаю перелік страхових випадків є набагато ширшим (посуха; вимерзання; град; злива; сель; повінь; пожежа, землетрус, знищення шкідливими комахами). При страхуванні витрат на нові посівні роботи перелік ризиків включає: вимерзання; град; підтоплення; пожежа.

При страхуванні багаторічних насаджень необхідно враховувати, що за діючим фінансовим законодавством ці об’єкти належать до основних засобів підприємств. Тому при прийнятті їх на страхування їх вартість дорівнює залишковій вартості за обліковими документами підприємства або може бути визначена за домовленістю між страховиком і страхувальником.

Страхування врожаю вважається надзвичайно ризиковим. Тому виникає потреба в проведенні операцій перестрахування, яке має знаходитися на високому рівні. Достатнє перестрахове покриття можуть забезпечити лише іноземні перестрахові компанії, але вони встановлюють високі ліміти мінімального перестрахового платежу. Подолати ліміти українським страховикам можна лише за допомогою створення пулів співстрахування. Так, швейцарська фірма GE Frankona Re виставила умови – мінімальний перестраховий платіж – 600 тис. Євро. Інші компанії висувають ліміти в межах 1 млн. Євро. Для того щоб провести операції перестрахування за таких умов українськими страховиками, які займаються страхуванням агро ризиків були створені два пули.

До першого аграрного пулу входять компанії: СК «Веско»; СК «Кредо-Классик»; АСО «Вексель»; СК «Укрсоцстрах»; АТ «Українська пожежно-страхова компанія». Ініціатором створення пулу виступає ЗАТ СК «Веско».

До другого страхового пулу увійшли компанії: УАСК «АСКА»; СГ «ТАС»; «Будполіс»; «ДАСК» «ІНПРО»; «Інвестсервіс”»; «Енергополіс»; «Веста»; «УОСК»; «Алькона»; «Укрексімстрах»; «Фенікс»; ЗАТ «Європейський страховий альянс».