7.4. Закордонний досвід страхування сільськогосподарських підприємств
В більшості європейських країн страхування сільськогосподарських підприємств є добровільним. Обов’язкове страхування застосовується в окремих країнах Східної і Центральної Європи. При цьому штраф за несплату страхової премії дорівнює або перевищує її розмір, що робить економічно невигідним відмову від придбання страхового захисту. Але поступово країни переходять до добровільного сільськогосподарського страхування і не в останню чергу тому, що сільськогосподарське страхування в добровільній формі відповідає вимогам СОТ і Директивам ЄС з регулювання страхового ринку.
Велика частка ринку сільськогосподарського страхування належить товариствам взаємного страхування. Головними відмінностями взаємного страхування є: безприбутковість, відсутність інверсії страхового циклу і створення резервних фондів. Ці відмінності забезпечують менші витрати на страхування у порівнянні зі страхуванням на комерційній основі.
У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створюють товариства взаємного страхування, які тісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншими суб’єктами бізнесу. В Україні поки що така практика не отримала поширення, що пов’язано здебільшого з проблемами власності.
Достатньо поширеним закордоном є проведення страхування кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств. Страхується неповернення кредитів отриманих на поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, в тому числі і придбання основних засобів на умовах лізингу.
Основною складністю при страхуванні сільськогосподарських ризиків є проведення експертиз, які потребують коштів і часу. У зв’язку з цим останніми роками поширюється індексне страхування врожаю. Сутність даної страхової послуги полягає у встановленні нормативних індексів на рівень опадів, вологість повітря, середню температуру, інші кліматичні компоненти. Обраховується середнє значення індексу врожайності. Договір, який укладається між страховиком і страхувальником передбачає, що покриваються збитки завдані відхиленнями погодних умов від встановленого середнього індексу. За даною страховою послугою не покриваються інші ризики (шкода завдана нашестям шкідливих комах, протиправними діями третіх осіб, пожежами і т.і.). Страхове відшкодування виплачується за кожен пункт відхилення індексу від встановленого в договорі нормативу. Обрахунок фактичного індексу здійснюється за офіційними даними метеослужб, що виключає суб’єктивні підходи до оцінки збитків як з боку страховика, так і з боку страхувальника. Тариф на таку страхову послугу є нижчим, ніж на інші види послуг зі страхування врожаю, оскільки:
з покриття виключені усі ризики, які не пов’язані з погодними умовами;
страхування на основі індексів не потребує проведення складних і дорогих експертиз.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ
СЛОВНИК
Загальний збиток – втрата застрахованого врожаю сільськогосподарськи культур і багаторічних насаджень, що виникла внаслідок настання страхового випадку.
Страхові випадки при страхуванні врожаю і багаторічних насаджень - пошкодження або загибель з наступних причин: засуха; вимерзання; град; злива; сель; повінь; пожежа, землетрус, знищення шкідливими комахами, інші випадки за домовленістю сторін.
Страхова подія при страхуванні сільськогосподарських тварин – знищення або вимушений забій внаслідок стихійного лиха, дії електричного струму, інфекційної хвороби, вибуху, нещасний випадок, попадання під рухомий транспорт; викрадення або неправомірних дій третіх осіб.
Страховики – страхові компанії, які мають ліцензію на проведення даного виду страхування, достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре знаючих особливості аграрного виробництва.
Страхувальники – юридичні та фізичні особи, що займаються сільським господарством та використовують земельні угіддя.
? Запитання для РОЗДУМУ, самоперевірки
З якою метою проводиться обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності?
Як визначається розмір загального збитку?
Які корективи вносяться до обрахунку прямого збитку у випадку, коли страхові платежі сплачені не в повному обсязі?
В яких випадках страховик має право відмовити страхувальнику у здійсненні страхового відшкодування?
Яким чином установи банку можуть проявляти зацікавленість у впровадженні обов’язкового страхування врожаю?
ТЕСТИ