18. Аналіз стану трудових ресурсів і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

К трудовым ресурсам относится та часть населения, которая обладает необходимыми физическими данными, знаниями и навыками труда в соответствующей отрасли. Достаточная обеспеченность предприятий нужными трудовыми ресурсами, их рациональное использование, высокий уровень производительности труда имеют большое значение для увеличения объемов продукции и повышения эффективности производства. В частности, от обеспеченности предприятия трудовыми ресурсами и эффективности их использования зависят объем и своевременность выполнения всех работ, эффективность использования оборудования, машин, механизмов и как результат объем производства продукции, ее себестоимость, прибыль и ряд других экономических показателей.

Основными задачами анализа являются:

изучение и оценка обеспеченности предприятия и его структурных подразделений трудовыми ресурсами в целом, а также по категориям и профессиям;

определение и изучение показателей текучести кадров, численности, структуры, уровня квалификации, исп-ия раб. времени;

выявление резервов трудовых ресурсов, более полного и эффективного их использования.

определение влияния структуры кадров и их исп-ия на выпуск продукции

Обеспеченность предприятия трудовыми ресурсами определяется сравнением фактического количества работников по категориям и профессиям с плановой потребностью. Особое внимание уделяется анализу обеспеченности предприятия кадрами наиболее важных профессий. Необходимо анализировать и качественный состав трудовых ресурсов по квалификации.

Для оценки соответствия квалификации рабочих сложности выполняемых работ сравнивают средние тарифные разряды работ и рабочих, рассчитанные по средневзвешенной арифметической:

где Тр - тарифный разряд; ЧР - численность рабочих; Vpi -объем работ каждого вида.

Если фактический средний тарифный разряд рабочих ниже планового и ниже среднего тарифного разряда работ, то это может привести к выпуску менее качественной продукции. Если средний разряд рабочих выше среднего тарифного разряда работ, то рабочим нужно производить доплату за использование их на менее квалифицированных работах.

Квалификационный уровень работников во многом зависит от их возраста, стажа работы, образования и т.д. Поэтому в процессе анализа изучают изменения в составе рабочих по возрасту, стажу работы, образованию. Поскольку они происходят в результате движения рабочей силы, то этому вопросу при анализе уделяется большое внимание.

Для характеристики движения рабочей силы рассчитывают и анализируют динамику следующих показателей:

коэффициент оборота по приему рабочих (Кпр):

коэффициент оборота по выбытию (Кв):

коэффициент текучести кадров (Km):

коэф. постоянства состава персонала(Кп.с):

Для определения насколько состав кадров соответствует по уровню квалификации, выполняемым работам, рассчитывается ср. тарифный коэф., который сопоставляется со ср. сложностью работ.

Полноту использования трудовых ресурсов можно оценить по количеству отработанных дней и часов одним работником за анализируемый период времени, а также по степени использования фонда рабочего времени. Такой анализ проводится по каждой категории работников, по каждому производственному подразделению и в целом по предприятию. Наиболее обобщающим показателем производительности труда является среднегодовая выработка продукции одним работающим. Величина его зависит не только от выработки рабочих, но и от удельного веса последних в общей численности промышленно-производственного персонала, а также от количества отработанных ими дней и продолжительности рабочего дня.

Независимо от выбранного варианта стратегической политики резервы увеличения среднечасовой выработки определяются следующим образом:

где Р ЧВ— резерв увеличения среднечасовой выработки; ЧВв, ЧВф - соответственно возможный и фактический уровень среднечасовой выработки; Р ВП резерв увеличения валовой продукции за счет внедрения мероприятий HTП; Тф — фактические затраты рабочего времени на выпуск фактического объема продукции; Р Т - резерв сокращения рабочего времени за счет механизации и автоматизации производственных процессов, улучшения организации труда, повышения уровня квалификации работников и др.; Тд - дополнительные затраты труда, связанные с увеличением выпуска продукции, которые определяются по каждому источнику резервов увеличения производства продукции с учетом дополнительного объема работ, необходимого для освоения этого резерва, и норм выработки.

Большое значение для оценки эффективности использования трудовых ресурсов на предприятии в условиях рыночной экономики имеет показатель рентабельности персонала (отношение прибыли к среднегодовой численности промышленно-производственного персонала). Поскольку прибыль зависит от рентабельности продаж, коэффициента оборачиваемости капитала и суммы функционирующего капитала, факторную модель данного показателя можно представить следующим образом:

где П - прибыль от реализации продукции; ЧР — среднесписочная численность работников; В - выручка от реализации продукции; KL - среднегодовая сумма капитала; ТП - стоимость выпуска товарной продукции в действующих ценах; П/ЧР — рентабельность персонала; П/ В - рентабельность продаж; KL/ЧP - капиталовооруженность труда; В/ТП - доля выручки в стоимости выпущенной продукции; ТП/ЧР - среднегодовая выработка продукции одним работником в действующих ценах.

19. =(11+12) Аналіз показників складу, структури і технічного рівня основних фондів та ефективності використання основних фондів. Класифікація показників використання основних фондів.

В усіх випадках, а особливо в умовах ринку найголовнішою задачею є ефективне використання ОФ. Для зручності використовують показники, які можна розділити на 4 групи:

1. Вартість – для баланса ОФ

2. Рух – зміни ОФ в часі з урахування вводу-виводу окремих позицій ОФ

3. Ефективність використання – оцінка ефективності ОФ

4. Оновлення – оцінка інноваційної структури ОФ

Показники оцінки вартості: початкова вартість; відновна вартість; залишкова; ліквідаційна; балансова на початок періоду; середньорічна.

Рух: оновлення; коеф.вибуття; коеф.приросту; питома вага активної частини ОФ; амортизаційні відрахування;

Ефективне використання: фондовіддача; фондоємність; фондоозброєність; коефіцієнт екстенсивного використання; коеф. інтенсивного використання; коеф. змінності; коеф.завантаження; виробнича потужність; рентабельність.

Оновлення: коефіцієнт оновлення.

Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується низкою показників, які поділяються на загальні та часткові. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять фондовіддачу, фондомісткість та рентабельність.

Фондовіддача (Фв) - це відношення товарної (валової) продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства:

Ф в = ТП / СВОВ

де ТП- обсяг товарної (валової) продукції підприємства за звітний період;

СВОВФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів за цей же період.

Цей показник показує, скільки вироблено продукції в розрахунку на 1 гривню вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість (Фм) - показник, обернений до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції (валової, товарної):

Ф м = СВОВФ / ТП

Рентабельність основних виробничих фондів (Росн.ф.) - це відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних фондів:

Росн.ф. = П / СВОВФ ,

де П- балансовий прибуток за звітний період.

Цей показник показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на 1 гривню основних виробничих фондів.

Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів проводиться методом порівняння фактичного їх рівня за звітний період з аналогічними показниками минулих періодів (плановими показниками), вивчається динаміка за кілька років, рівень виконання плану, виявляється вплив факторів на відхилення з фондовіддачі, резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і вплив зміни вартості фондів та ефективності їх використання на відхилення за обсягом продукції.

Між показниками ефективності використання виробничих фондів та їх активної частини існує зв'язок:

ФВ = Пва * ФВа,

ФВ - фондовіддача основних виробничих фондів;

ПВа - питома вага активної частини виробничих фондів;

ФВа - фондовіддача активної частини виробничих фондів.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів (СВОВФ) обчислюється за формулою:

СВОВФ=ВОВФпоч. +(ВОВФувед*Чувед. )/12-(ВОВФвив*Чвив)/12

де ВОВФпоч. - вартість основних виробничих фондів на початок року;

ВОВФувед. - вартість уведених протягом року основних виробничих фондів;

Чувед. - кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть уведені основні фонди;

ВОВФвив. - вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року;

Чвив. - кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

Аналіз передбачає вивчення впливу зміни фондовіддачі і вартості основних виробничих фондів на відхилення за обсягом товарної продукції. Вплив зміни цих факторів можна обчислити методом абсолютних різниць.

Для більш детальної характеристики ефективності використання основних фондів та виявлення резервів доцільно проаналізувати використання виробничого устаткування, оскільки це важливий чинник зміни фондовіддачі.

Підвищення ефективності використання устаткування забезпе­чується двома шляхами: інтенсивним (за потужністю) та екстенсивним (за кількістю устаткування і часом роботи).

При проведенні аналізу інтенсивного використання устаткування обчислюють коефіцієнт інтенсивного його завантаження. Під інтенсивним завантаженням устаткування розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (машино-годин), тобто його продуктивність.

Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування обчислюють як відношення фактичного випуску продукції за одну машино-годину (СВф) до планового (СВп):

К інт = СВ ф / СВ п

Оцінка екстенсивного використання устаткування передбачає аналіз повноти його використання за часом (тривалості роботи). Розглядають баланс часу роботи устаткування, який включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.

У ході аналізу використання устаткування за часом його роботи обчислюють коефіцієнт екстенсивного використання устаткування як відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин (Чф) до планової (Чп): Кекст = Ч ф / Ч п

Екстенсивне використання устаткування характеризується також і коефіцієнтом змінності (Кзм), який визначається як відношення відпрацьованих машино-змін за добу, тобто кількості одиниць устаткування, яке працювало в першу, другу та третю зміни (Мзм), до загальної кількості встановленого устаткування (Увст.), включаючи резервне устаткування та устаткування, яке в плановому ремонті:

К зм = М зм / У вст

Кожен з цих показників не дає комплексної характеристики рівня використання устаткування. Щоб виявити можливості збільшення випуску продукції, розглянуті показники використання устаткування за кількістю, часом та інтенсивністю необхідно звести до єдиного показника, яким є коефіцієнт інтегрального навантаження. Його визначають шляхом множення коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання устаткування.