- •1.Поняття про бюджетні установи та організації та правові засади їх діяльності.
- •2.Особливості організації обліку в бюджетних установах та організаціях.
- •3.План рахунків бухгалтерського обліку операцій з виконання кошторисів видатків.
- •4. Склад і класифікація доходів бюджетних установ
- •5.Меморіальні ордери – накопичувальні відомості, їх призначення.
- •6. Склад і класифікація видатків бюджетних установ
- •7.Облік касових видатків.
- •8.Облік фактичних видатків.
- •9.Контроль за формуванням видатків.
- •10.Порядок складання та затвердження кошторису доходів та видатків.
- •11.Порядок складання, розгляду та виконання розпису Державного бюджету.
- •12.Фінансування з бюджету – основне джерело покриття видатків бюджетних установ.
- •13.Принципи фінансування.
- •15.Облік фінансування установ через органи Державного казначейства.
- •16.Каса як окремий структурний підрозділ бюджетних організацій та установ.
- •17.Документальне оформлення надходження грошових коштів.
- •18.Документальне оформлення використання грошових коштів.
- •19.Порядок ведення касової книги.
- •20.Організація обліку касових операцій в бухгалтерії бюджетних установ.
- •22.Суть розрахунків, причини виникнення, завдання обліку розрахунків.
- •23.Форми безготівкових розрахунків.
- •24.Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •25. Розрахунки за відшкодування завданих збитків
- •26. Відрядження як одна з форм обліку розрахунків з підзвітними особами
- •27.Облік розрахунків з різними дебіторами .
- •28.Облік розрахунків з різними кредиторами
- •29.Характеристика та оцінка необоротних активів, завдання їх обліку в бюджетних установах.
- •31.Облік зносу та ремонту основних засобів.
- •32.Облік вибуття основних засобів.
- •34.Облік нематеріальних активів.
- •36.Суть запасів, їх склад та класифікація.
- •38.Оцінка запасів.
- •39.Облік запасів в місцях їх зберігання та використання.
- •40.Облік руху запасів.
- •41.Синтетичний та аналітичний облік запасів.
- •45.Поняття праці, суть та види заробітної плати.
- •46.Форми оплати праці в бюджетних установах.
- •48.Порядок нарахування заробітної плати.
- •49.Порядок утримань із заробітної плати працівників.
- •50.Нарахування заробітної плати за середнім заробітком.
- •51.Облік розрахунків по заробітній платі.
- •52.Особливості обліку розрахунків зі стипендіатами та аспірантами.
- •53.Порядок використаня та обліку позабюджетних коштів.
- •55.Облік сум за дорученнями.
- •57.Облік інших позабюджетних коштів.
- •58.Поняття про звітність бюджетних установ.
- •59.Види звітності бюджетних установ.
- •60.Склад та зміст окремих видів звітності.
34.Облік нематеріальних активів.
Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам
Формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за їхніми группами.
Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12
За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцін ки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.
Для обліку нематеріальних активів передбачені такі субрахунки:
121,122,123,124,125,126,127.
Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:
ціни (вартості) придбання;
мита;
непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
35.Облік інших необоротних матеріальних активів. Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби".
За дебетом рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.
Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:
111 112 113 114 115 116 117
Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта цих активів.
36.Суть запасів, їх склад та класифікація.
Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.У складі запасів обліковуються:Крім класифікації за функціональною ознакою, з метою відображення усіх видів запасів використовується більш деталізоване їх групування в розрізі підгруп, субпідгруп, найменувань, сортів і т.п. Кожному найменуванню, сорту, розміру матеріалів привласнюють відповідний номенклатурний номер – постійно діюче скорочене умовне позначення.Номенклатурний номер – це умовний числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни/Номенклатурний номер має сім знаків: перші три знаки означають субрахунок, четвертий – підгрупу, три останні – порядковий номер предмета у підгрупі.Номенклатурний номер фіксується у спеціальному реєстрі – номенклатурі-ціннику, тобто систематизованому переліку матеріалів установи, що застосовується як довідник всіх служб і підрозділів установи. Крім номенклатурного номера, в ціннику відображаються:
облікова ціна;
одиниця виміру;
сорт;
розмір;
найменування матеріалу.
Важливим моментом обліку запасів є їх оцінка.
Розрізняють методи оцінки для:
оприбуткування надходження запасів;
відпуску матеріалів у використання.
Це особливо актуально в сучасних умовах господарювання, тобто в ринкових умовах, коли на один і той же вид запасів можуть бути різні ціни у різних постачальників та різні ціни в різні періоди придбання від одного і того постачальника.
Оцінка запасів для оприбуткування. У бухгалтерському обліку установ запаси, у т.ч. одержані та передані безоплатно у встановленому чинним законодавстом порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:
первісну вартість;
справедливу вартість;
відновлювальну вартість.
Балансова вартість – це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.
Первісна вартість – це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.
Справедлива вартість – це первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.
Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.
Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.
Оцінка запасів для відпуску. Відпуск запасів у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за:
балансовою вартістю (тобто первісною, справедливою або відновлювальною);
середньозваженою собівартістю, яка застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.
Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів.
Метод середньозваженої собівартості обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.
При оцінці запасів слід пам’ятати, що:
транспортні витрати з перевезення запасів не збільшують вартість запасів, а відносяться на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, що передбачені в кошторисі;
суми ПДВ, що сплачені на придбання запасів, не збільшують вартість запасів, а відносяться на фактичні видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків за кошторисом (відображаються як податковий кредит, якщо установа зареєстрована як платник ПДВ);
суми, одержані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи (якщо інше не передбачене чинним законодавством України).
Переоцінка запасів. Переоцінка запасів
37.Основні завдання та організація обліку запасів.Головними завданнями обліку запасів є:
правильне і своєчасне документальне оформлення операцій по надходженню, руху та вибуттю запасів;
контроль за зберіганням та рухом запасів на складі;
контроль за раціональним використанням запасів та додержанням норм їх використання.