- •1.Поняття про бюджетні установи та організації та правові засади їх діяльності.
- •2.Особливості організації обліку в бюджетних установах та організаціях.
- •3.План рахунків бухгалтерського обліку операцій з виконання кошторисів видатків.
- •4. Склад і класифікація доходів бюджетних установ
- •5.Меморіальні ордери – накопичувальні відомості, їх призначення.
- •6. Склад і класифікація видатків бюджетних установ
- •7.Облік касових видатків.
- •8.Облік фактичних видатків.
- •10.Порядок складання та затвердження кошторису доходів та видатків.
- •9.Контроль за формуванням видатків.
- •11.Порядок складання, розгляду та виконання розпису Державного бюджету.
- •12.Фінансування з бюджету – основне джерело покриття видатків бюджетних установ.
- •13.Принципи фінансування.
- •15.Облік фінансування установ через органи Державного казначейства.
- •16.Каса як окремий структурний підрозділ бюджетних організацій та установ.
- •17.Документальне оформлення надходження грошових коштів.
- •18.Документальне оформлення використання грошових коштів.
- •19.Порядок ведення касової книги.
- •20.Організація обліку касових операцій в бухгалтерії бюджетних установ.
- •22.Суть розрахунків, причини виникнення, завдання обліку розрахунків.
- •23.Форми безготівкових розрахунків.
- •24.Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •25. Розрахунки за відшкодування завданих збитків
- •26. Відрядження як одна з форм обліку розрахунків з підзвітними особами
- •27.Облік розрахунків з різними дебіторами .
- •28.Облік розрахунків з різними кредиторами
- •29.Характеристика та оцінка необоротних активів, завдання їх обліку в бюджетних установах.
- •31.Облік зносу та ремонту основних засобів.
- •32.Облік вибуття основних засобів.
- •34.Облік нематеріальних активів.
- •36.Суть запасів, їх склад та класифікація.
- •38.Оцінка запасів.
- •39.Облік запасів в місцях їх зберігання та використання.
- •40.Облік руху запасів.
- •41.Синтетичний та аналітичний облік запасів.
- •45.Поняття праці, суть та види заробітної плати.
- •46.Форми оплати праці в бюджетних установах.
- •48.Порядок нарахування заробітної плати.
- •49.Порядок утримань із заробітної плати працівників.
- •50.Нарахування заробітної плати за середнім заробітком.
- •51.Облік розрахунків по заробітній платі.
- •52.Особливості обліку розрахунків зі стипендіатами та аспірантами.
- •53.Порядок використаня та обліку позабюджетних коштів.
- •55.Облік сум за дорученнями.
- •57.Облік інших позабюджетних коштів.
- •58.Поняття про звітність бюджетних установ.
- •59.Види звітності бюджетних установ.
- •60.Склад та зміст окремих видів звітності.
24.Облік розрахунків з підзвітними особами.
Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника.
Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі:
на господарські видатки;
на службові відрядження;
на наукові експедиції.Строки, протягом яких підзвітні особи зобов’язані здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт:
протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження, якщо гроші були видані на витрати на відрядження;
протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки в підзвіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;
наступного робочого дня після видачі на всі інші виробничі (господарські) потреби.
Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Вибуття у службове відрядження – обов’язок працівника. Відмову без поважних причин визнають дисциплінарним проступком. Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років, можна направити у відрядження тільки з їх згоди (ст. 177 КзПП), а вагітних жінок або жінок, які мають дітей до 3-х років, – направляти у відрядження заборонено.
Посвідчення на відрядження – це документ, який видається працівнику на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.
Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку.
Установа, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію посвідчень у спеціальному журналі.
Строк відрядження не може перевищувати:
в межах України – 30-ти календарних днів;
за кордон – 60-ти календарних днів.
За кожний день (включаючи день від’їзду і приїзду) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові, неробочі дні та час перебування у дорозі, йому виплачуються добові в межах норм.
Добові витрати – це витрати на хурчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи.
Добові витрати не потребують документального підтвердження, але Кабінет Міністрів України встановлює граничні норми добових витрат за кожний повний день відрядження, включаючи день від’їзду і приїзду:
Бухгалтер повинен ознайомити працівника з довідкою-розрахунком на виданий аванс і з діючими положеннями про надання звіту за отриманий аванс.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний протягом трьох робочихднів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у
Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали гроші під звіт.
Сальдо на субрахунку 362 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим.
Дебетове сальдо показує залишки отриманих під звіт авансів, за якими не надані авансові звіти.
Кредитове сальдо відображає величину перевитрачання по авансовому звіту порівняно з сумою, отриманою під звіт.