312

Тема 11 облік розрахунків з оплати праці

1. Основи трудового законодавства

1) Візьміть у викладача й ознайомтеся з наступною нормативною базою:

- Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95 ВР.

- Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96 ВР.

- Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803/12.

- Постановою «Про перелік видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів з чоловіка і жінки, дітей, батьків, інших осіб» - постанова КМУ від 26.02.1993р. № 146.

Усі зазначені нормативні акти варто брати вже з урахуванням змін і доповнень.

2) Майте на увазі, що заробітна плата - це ціна, що виплачується за використання праці в одиницю часу.

3) У даний час українська система оплати праці заснована на формуванні фонду оплати праці. Фонд оплати праці включає фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

4) Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми робочого часу, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок.

5) Додаткова заробітна плата – оплата праці понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

6) Інші заохочувальні і компенсаційні виплати – виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.

7) У даний час відповідно до діючого законодавства застосовуються наступні системи оплати праці: погодинна, відрядна, індивідуальна відрядна, колективна відрядна (бригадна), непряма відрядна, відрядно-прогресивна, акордна, відрядно - преміальна.

8) Погодинна — заробітна плата нараховується в залежності від кількості відпрацьованого часу (години, дні) і встановленої тарифної ставки або посадового окладу. Посадовий оклад установлюється штатним розкладом.

9) Відрядна — заробітна плата залежить від кількості виготовленої продукції і витраченого часу на її виготовлення, а також відрядних розцінок, норм часу і норм виробітку. У залежності від організації праці відрядна оплата буває індивідуальна і колективна. Якщо можна визначити обсяг виконаної роботи кожного працівника, тоді застосовується індивідуальна оплата, а якщо роботу виконує бригада, то застосовують колективну оплату. При колективній відрядній оплаті зарплата окремого працівника бригади визначається пропорційно тарифній ставці працівника. Непряма відрядна — застосовується для оплати праці допоміжних робітників, зарплата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними. Відрядно-прогресивна — заробітна плата за виготовлену продукцію в межах норм нараховується за відрядними розцінками аналогічно прямій відрядній, а за продукцію понад норми — по прогресивно наростаючими розцінками. Акордна — заробітна плата виконавців установлюється за конкретну роботу. Фактично витрачений час виконавців не враховується, тому що встановлюється конкретний термін здачі роботи. Відрядно - преміальна — сполучає відрядну оплату праці з преміюванням працівників на підставі розроблених на підприємстві положень про преміювання.

10) Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умов винагороди й інших виплат установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством. Конкретні розміри тарифних ставок, окладів, розрядних розцінок, а також надбавок, доплат і премій установлюються власником або уповноваженим ним органом.

11) Для обліку операцій з оплати праці бухгалтеру необхідні наступні дані:

1) Чисельність працівників, що буває:

а) облікова;

б) необлікова;

в) средньооблікова.

2) Робочий час (робочі дні, години):

а) нормативний, виходячи з 40-годинного робочого тижня;

б) фактично відпрацьований, який позначений в Табелі використання робочого часу.

3) Обсяг виконаних робіт одного працівника, цеху, бригади, підприємства, що зафіксований в закритих нарядах, спеціальних відомостях;

4) Ставки, оклади, розцінки, умови преміювання, що встановлюються самостійно підприємством і які зазначені в колективному договорі або установчих документах;

5) Середня зарплата працівника:

а) за 12 місяців, що необхідна для нарахування відпускних;

б) за 6 місяців, що використовується в розрахунку лікарняних на основі листка про тимчасову непрацездатність.

12) Нарахування заробітної плати за окремими її видами, що формує витрати на оплату праці, здійснюється таким чином:

1) заробіток за розцінками визначається шляхом множення розміру розцінки за одиницю роботи на фактичний обсяг виконаних робіт;

2) зарплата за ставками визначається за фактично відпрацьований час. Якщо працівник виконав норму часу, то йому нараховується оклад. При невиконанні норми робочого часу оклад треба розділити на нормативний робочий час і помножити на фактично відпрацьований;

3) відпускні нараховуються виходячи із середнього заробітку за 12 місяців. Для нарахування відпускних необхідно заробіток за рік розділити на 365 (366) за мінусом святкових днів і офіційно неробочих помножити на кількість календарних днів відпустки;

4) робота у вихідні і святкові дні оплачується в подвійному розмірі або за бажанням працівника йому надається день відпочинку;

5) лікарняні оплачуються по середньому заробітку, обчисленому за 6 попередніх календарних місяців, з урахуванням розміру допомоги. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від загального трудового стажу. При стажі до 5 років допомога 60%, до 8 років – 80%, понад 8 років – 100%. Виплата лікарняних листків протягом 5 днів здійснюється за рахунок коштів підприємства і включається до складу його витрат, понад за рахунок Фонду соціального страхування;

6) за час виконання державних або громадських обов'язків гарантується збереження місця роботи і середній заробіток, обчислений за останні 2 місяці. Середньоденний заробіток визначається шляхом розподілу загальної суми заробітку за два місяця на кількість робочих днів цих місяців. Отриманий результат збільшується на кількість днів, зайнятих працівником при виконанні державних обов'язків;

7) премії нараховуються відповідно до умов преміювання, діючих на даному підприємстві.

13) Із зарплати здійснюються утримання. Вони можуть бути:

- обов'язковими, передбаченими законодавчими актами: податок з доходів фізичних осіб; збір у Пенсійний фонд; збір на страхування на випадок безробіття; збір на страхування на випадок непрацездатності; за виконавчими листах;

- необов'язкові, що здійснюються тільки на підставі письмової заяви працівника: профспілкові внески; страхові внески по особистому страхуванню; плата за комунальні послуги; погашення нестачі, нарахування; перерахування частини або всієї зарплати на рахунок Ощадбанку, тощо.

14) Основний вид утримань – податок з доходів фізичних осіб. Об'єктом оподатковування є сукупний доход громадян за календарний рік, що складається з місячних оподатковуваних доходів.

15) Вивчить зміст Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003. №889-1V, зі змінами і доповненнями.

16) При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій.

17) Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму обов'язкових утримань органам соціального страхування. Крім того, доход може зменшуватися на суму соціальної пільги, у тому випадку якщо розмір заробітної плати не перевищує суми, рівній сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи за станом на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 і округленої до 10 грн.

18) Базова ставка податку на доходи складає з 01.01.2007р. – 15%.

19) Майте на увазі, що в чинному законодавстві можливі часті зміни. Тому, при нарахуванні заробітної плати, ви повинні керуватися самими «свіжими» нормативними актами.

20) Ознайомтеся з:

• Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533;

• Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105-14;

• Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-1V;

• Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001. №2240-111.

21) Майте на увазі, що збори до Пенсійного фонду і фонду страхування на випадок безробіття здійснюються від нарахованої заробітної плати в основному в розмірі відповідно 3.6%.

22) Утримання за виконавчими листами здійснюються в розмірі і порядку, установленому законом або за рішенням суду. Аліменти утримуються з усіх видів заробітків після утримання податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 затверджений перелік видів (доходу), що враховуються при нарахуванні аліментів. Зокрема, передбачається, що утримання аліментів із працівників здійснюється з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як по основній роботі, так і роботі за сумісництвом.

23) Страхові внески за договорами особистого страхування утримуються по письмовим дорученням працівників. Відповідні суми з заробітної плати бухгалтерія перераховує на рахунок страхових компаній.

24) Утримання з заробітної плати для відшкодування збитку організації здійснюється у випадку порушень правил трудового розпорядку, договору про матеріальну відповідальність у межах третини тарифної ставки по письмовій заяві працівника.

25) Загальний розмір утримань не повинний перевищувати 20% належної працівникові суми. При стягненні аліментів і деяких інших сум, обговорених у Законі, розмір утримань може складати 50% заробітної плати.

26) За рахунок підприємства від суми нарахованої заробітної плати здійснюються обов'язкові відрахування:

- за ЄСВ – у розмірі від 36,76 до 49,7%; в залежності від рівня небезпеки умов роботи підприємства.

Розміри відрахувань можуть змінюватися у випадку зміни діючого законодавства.