2. Державно-правові погляди томаса пейна

Серед названих у попередньому підрозділі імен одним із найбільш радикальних прихильників демократичного крила англо-американських мислителів був Томас Пейн (1737-1809), який у період американської війни за незалежність був популярним публіцистом. Саме Т. Пейн запропонував назву майбутньої держави — "Сполучені Штати Америки". Найбільш відомим його політико-філософським твором, у якому Т. Пейн, обґрунтовуючи ідею народного суверенітету, захищав концепцію права народу на повстання, революцію та на створення власної держави, були "Права людини" (1789). У цій праці він захищає демократичні права і свободи, які проголошені у французькій Декларації прав людини і громадянина 1789 року. Мислитель піддав гострій, емоційній, але аргументованій критиці поширену на той час думку, що після відокремлення від метрополії північно-американські колонії будуть не в змозі забезпечити розвиток промисловості, культури, безпеку.

В основі державно-правових поглядів Т. Пейна лежало демократичне трактування доктрини природного права. Він розрізняв природні та громадянські права людини. Природні права властиві людині від природи: свобода слова, друку, совісті, рівність тощо; ними вона володіла вже в природному стані. Після утворення суспільства і держави люди передають їм частину своїх природних прав. Це такі права, які людина не може захистити своєю владою. До них Т. Пейн відносив право власності, яке він вважав як право набувне, а не природне.

Мислитель один із перших чітко розмежував поняття "суспільство" і "держава", за критерієм їх виникнення, роллю і призначенням. На його думку, суспільство — це результат людських потреб, а уряд — людських вад. Урядування здійснюється виключно за згодою народу.

Всі форми правління поділяються

• на виборно-представницькі

• спадкові.

Виборно-представницька форма правління — це республіка, а спадкова — це монархія і аристократія. Урядування вимагас таланту і здібностей. Оскільки ці чесноти не передаються у спадок то, на думку Пейна, найкращою формою правління може бути тільки республіка. Засадовим принципом і необхідним атрибутом республіканського правління є права людини.

Держава, за Т. Пейном, виникає внаслідок об'єднання людей у суспільство, оскільки люди, які об'єдналися, не здатні самі охороняти справедливість у відносинах між собою. Суспільство започатковується людьми за суспільним договором — єдино можливим способом створення держави. Тому верховна влада в державі повинна належати самому народу. Із цієї ідеї народного суверенітету Т. Пейн робить висновок про право народу встановлювати або знищувати будь-яку форму правління, а також обґрунтовує право народу на повстання і революцію.

Зазначеними ідеями народного суверенітету і права на революцію мислитель мотивував припустимість і необхідність відділення колоній від Англії і створення власної незалежної держави.

Т. Пейн обгрунтував ідеї миру, що спрямовані проти війн, які, на його думку, є результатом корисливої політики правителів, їхнім ремеслом, а грабежі і прибутки — їхніми цілями. Ті уряди, які не зберігають мир, повинні бути повалені. У той же час мислитель підтримує справедливі війни, до яких відносив війни за незалежність.

Таким чином, Т. Пейн вважав, що:

1) держава є результатом розвитку суспільства;

2) завданням уряду є забезпечення безпеки, прав і свобод громадян;

3) реалізація демократичного ідеалу полягає в запровадженні загального виборчого права, забезпеченні широкого народного представництва, збереженні обмеженої приватної власності;

4) лише просвічений народ дає підстави для демократичного управління ним, і тому одне з головних завдань уряду — зробити все для підвищення освітнього рівня нації.