Планування продуктивності праці

Продуктивність праці— важливий планово-економічний показник, який характеризує ступінь раціонального використання трудового потенціалу підприємства і рівень ефективності системи господарювання.

В економічній теорії і практиці продуктивність праці розглядається як основний науковий оціночний показник, критерій економічної ефективності виробництва, розвитку техніки, технології та організації управління.

Продуктивність праці в загальному вигляді характеризується співвідношенням обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) і витратами трудового персоналу.

Планування продуктивності праці на підприємствах передбачає систему показників, які характеризують співвідношення «випуск - трудові витрати».

Система показників продуктивності праці на підприємстві включає натуральні, трудові та вартісні; часткові, загальні, багатофакторні вимірники.

Натуральні показники продуктивності праці (виробітку) найбільш точно характеризують динаміку, однак не є порівняльними навіть в межах одного підприємства. Саме цим зумовлена їх обмеженість в застосуванні на практиці.

Трудові показники широко використовуються в зарубіжній і вітчизняній науці і практиці для оцінки результатів праці персоналу. Вони характеризують співвідношення між результатами і витратами праці. Визначення рівня продуктивності праці за трудовитратами вимагає доброї організації з технічного нормування та обліку праці. Трудові показники використовуються переважно на робочих місцях, у дільницях, цехах.

Планування фонду оплати праці

При плануванні фонду оплати праці (ФОЛ) необхідно врахувати засоби державного регулювання рівня оплати праці, які виражаються у встановленні певного мінімуму платні, її індексації, тарифних коефіцієнтів і т. д. Крім державного регулювання та обмежень існу­ють внутрішнє регулювання і контроль, які здійснюють професійні спілки, ради трудових колективів тощо.

Планування фонду оплати праці мас вирішальне значення для забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у збільшенні обсягів виробншщва, підвищення конкурентоспроможності продукції, поліпшення фінансового стану підприємства.

При плануванні ФОЛ визначається сума грошових коштів, необхідна і достатня для оплати праці працівників у плановому періоді; забезпечується оптимальне співвідношення в рівні заробітної плати окремих категорій працівників; розраховується середня заробітна плата працюючих відповідно до їх кваліфікації; створюються передумови для управління заробітною платою.

* Заробітна плата це винагорода, визначена, як правило, у вартісному виразі, яка

виплачується праіп'вникові власником або уповноваженим ним органом за виконану роботу відповідно до трудового договору (контракту).

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівників, результатів їх праці і господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати фонд оплати праці має таку структуру:

1. фонд основної заробітної плати;

2. фонд додаткової заробітної плати;

3. інші заохочувальні та компенсаційні виплати; 4. доходи, дивіденди, проценти.

При формуванні планового ФОП на підприємствах зі стабільною структурою продукції, незначними коливаннями обсягів виробництва, незмінним складом кадрів і при стабільному трудовому законодавстві можуть використовуватися різні методи.

Кожний вид трудової діяльності вимагає особливого, адекватного ситуації підходу до організації оплати праці. В сучасних умовах набули широкого застосування гнучкі системи оплати праці: комісійні виплати, участь у прибутках, участь у досягненні мети, оплата продуктивності, оплата кваліфікації, різноманітні пільги тощо.

Спостерігається великий розрив у середній заробітній платі окремих категорій працівників; працівників державних і недержавних підприємницьких структур. Значні суми доходів працівників не декларуються.

Це свідчить про те, що необхідно вдосконалювати систему соціально-економічного регулювання заробітної плати і доходів всіх категорій персонажу, яка б забезпечувала справедливу винагороду за пращо і компенсувала особисті трудові витрати.