7. Міжнародна класифікація інфекційних і паразитарних хвороб та її практичне значення.

У світовому масштабі все більше впроваджується Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті (МКХ). Кожні 10 років її переглядають експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я, які вносять у класифікацію зміни з врахуванням нових досягнень медицини.

Міжнародна класифікація інфекційних і паразитарних захворювань, що є частиною МКХ, складається з трьохзначних рубрик хвороб та їх чотиризначних підрубрик. Нижче наведено декілька прикладів, що ілюструють структуру цієї класифікації.

А00 Холера

А00.0 Холера, викликана холерним вібріоном 01, біовар cholerae

A00.1 Холера, викликана холерним вібріоном 01, біовар eltor

А00.9 Холера неуточнена

А27 Лептоспіроз

А27.0 Лептоспіроз жовтянично-геморагічний

А27.8 Інші форми лептоспірозу

А27.9 Лептоспіроз неуточнений

В15 Гострий гепатит А

В15.0 Гепатит А з печінковою комою

Тема лекції № 1а

1. Значення профілактики. Основні розділи профілактичної роботи при інфекційних хворобах.

2. Ланки епідемічного процесу.

3. Три групи профі­лактичних (протиепідемічних) заходів.

4.Ізоляція інфекційного хворого (показання до госпіталізації хворого;передумови лікування інфекційного хворого в домашніх умовах.)

5.Профілактика внутрішньолікарняних заражень

6. Дезінфекція, її види та способи при різних інфекціях.

7.Заходи, спрямовані на підвищення несприйнятли­вості людського організму(специфічний і неспецифічний захист.

1.Значення профілактики. Основні розділи профілактичної роботи при інфекційних хворобах

Науково-технічний прогрес і економічне зростання дали змо­гу людству досягти значних успіхів у боротьбі з інфекційними хворобами. Видатною подією була ліквідація на планеті нату­ральної віспи, про що в 1980 році повідомила Всесвітня організа­ція охорони здоров'я (ВООЗ).

Окрилена перемогою над натуральною віспою, ВООЗ у кінці 70-х років приступила до реалізації розширеної програми імуні­зації всіх дітей проти кору, дифтерії, кашлюку, правця, поліомієлі­ту та туберкульозу. І сьогодні в розвинутих країнах ці хвороби, за винятком туберкульозу, стали рідкістю, вони на грані ліквідації.

Проте захворюваність на багато інфекційних хвороб зали­шається ще дуже високою, а їх розповсюдження - глобальним. Особливої шкоди людству завдають грип, вірусні гепатити, саль­монельоз, дизентерія, малярія, гельмінтози. Бувають роки, коли епідемія грипу вражає до 15 % населення і більше. Через зни­ження опірності людського організму, спричинене екологічними негараздами, масовим застосуванням антибіотиків та іншими фак­торами, все більшої ваги набирають хвороби, зумовлені умовно патогенними мікроорганізмами і навіть представниками нормаль­ної мікрофлори людського тіла. З'явились нові інфекційні хворо­би, про які раніше не було відомо, — легіонельоз, геморагічні га­рячки Ласса, Марбург і Ебола, ВІЛ-інфекція /СНІД, пріонові хво­роби тощо.

В Україні давно немає чуми, поворотного тифу, натуральної віспи, трахоми, до поодиноких випадків знижено захворюваність І на висипний тиф, поліомієліт, правець, бруцельоз. Але внаслідок і соціальних потрясінь і економічного спаду, зумовленого складно­щами перехідного періоду, протягом останнього десятиріччя спо­стерігались епідемії дифтерії та холери, стрімко виросла захворю­ваність на туберкульоз, венеричні хвороби, ВІЛ-інфекцію/СНІД. Таким чином, інфекційні хвороби не тільки зберігають акту­альність, але й спричинили появу нових проблем, розв'язання яких вимагає колосальних наукових зусиль і матеріальних затрат.

Профілактика інфекційних хвороб у цілому складається з таких розділів:

►здійснення оздоровчих заходів на державному рівні (підви­щення матеріального благополуччя народу та якості медичної допомоги, санітарний контроль за будівництвом, умовами праці, побуту та відпочинку);

• проведення медичних заходів, спрямованих на зниження інфекційної захворюваності та ліквідацію деяких з хвороб;

• пропаганда санітарних знань і підвищення культури населення;

►попередження занесення інфекційних хвороб у країну.