2.3.Рекреаційні туристичні ресурси
В числі курортних та оздоровчих ресурсів Львівщини -ліси, мальовничі гірські і передгірські ландшафти, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит. Прикарпатський курорт Шкло, який існує з 1576 p., є найстарішим в Україні.
Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець — санаторно-курортні комплекси всесоюзного значення. При організації мережі заповідних територій слід мати на увазі охорону ландшафтів, що є важливим природним компонентом цих комплексів(див. додаток 4).
З XVI ст. відомі цілющі джерела і лікувальні грязі в селищі Великий Любінь. Уже в кінці XVIII ст. це - популярний курорт, реконструйований у середині XIX ст. До цього періоду відноситься спорудження водолікарні, допоміжних приміщень, будинків для відпочиваючих. Селище перетворюється на європейський курорт, куди приїздили на лікування європейські вельможі, і навіть сам цісар Франц-Іосиф. Великий Любінь уперше згадується на початку XIII ст. В XVII ст. тут було споруджено замок, пізніше перебудований на палац[3 c.25].
Селище Моршин відоме з 1482 р. В XVI ст. тут були дві соляні шахти. Про лікувальні властивості місцевої соляної ропи стало відомо набагато пізніше. В 1875 р. до Мор-шина було прокладено залізницю, а в 1877 р. німецький купець Б. Штіллер відкрив тут курорт. Пізніше поблизу від Моршина були виявлені мінеральні джерела. У 1880 р. видали перші брошури - проспекти, які розповідали про новий курорт. Напередодні першої світової війни його називали в числі найкращих європейських курортів. Моршин - бальнеологічний курорт, який базується на мінеральних джерелах, лікувальних грязях, запасах озокериту. Тут лікуються переважно захворювання органів травлення.
Унікальним курортом є Трускавець, розташований у гірській долині на висоті 350-400 м над рівнем моря. Оточений лісами, курорт відзначається м'яким кліматом з відсутністю різких температурних коливань, характерних для гірських місцевостей. Чисте повітря, цілющі мінеральні джерела створюють винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення. Трускавець входив до польських володінь. Після першого поділу Польщі він відійшов до Австрії. В 1772 р. його населення складало 990 чоловік. З XI ст. Трускавець був відомий як центр видобутку солі. В 1784 р. австрійським урядом встановлено державну монополію на виробництво солі, і трускавецька солеварня була закрита. В 1814 р. розпочато видобуток нафти[16 c.214].
В ході геологорозвідувальних робіт у цій місцевості були виявлені джерела мінеральних вод. У 1827 р. споруджено приміщення для прийняття ванн і 4 пансіонати для поселення приїжджих. Після 1882 р. Трускавець переходить у віданні спілки, очолюваної шляхтичами Сапєгою і Жолтовським. На її кошти споруджено нову водолікарню, приміщення для інгаляцій, готелі, впорядковано територію навколо мінеральних джерел. За рівнем благоустрою Трускавець став в один ряд з відомими європейськими курортами.
У 1947 р. Трускавцю надано статус міста. В 1952 p., вийшовши з районного підпорядкування, він був перетворений на курорт всесоюзного значення. Так, у період з 1985 по 1990 р. сюди щорічно прибувало понад 350 тис. відпочиваючих.
У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готелі загальною місткістю понад 14 тис. місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту - захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин[13 c.6].
Висновки
Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Львівщини. Область має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природні, історико-культурні, рекреаційні туристичні ресурси. Тобто, Львівщина має великий потенціал для розвитку всіх видів сучасного туризму:
рекреаційного (наявність на території області джерел мінеральних вод, системи повноводних рік, груп пралісів, чисельних баз відпочинку, санаторіїв та ін.);
пізнавально-екскурсійного (область багата на соціокультурні ресурси, зокрема пам’ятки містобудування, архітектури, історії, монументального мистецтва та археології, музеї, історико- культурні та історико-архітектурні заповідники);
активного (через Львівську область пролягають гори Карпати, що дає змогу для розвитку всіх видів активного туризму, наявність системи річок, зокрема через область протікає одна з найбільших річок України – Південний Буг, крім того – Західни Буг, Стир, Збура та ін.);
подієвого (в області часто проводяться всілякі концерти, етнофестивалі(“Підкамінь”, “Белзька земля ”, “Буг”), джазові фестивалі(“Джаз баc” та ”Флюгери Львова”), спортивні змагання, міжнародні туристичні виставки, зокрема “Україна: відпочино, індустрія гостинності”, “Україна, подорожі, туризм” та ін.);
релігійного (Львівщина є Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні. Крім того, Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні);
зеленого (в Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств);
екологічного(у Львівській області нараховують 1 природний заповідник ”Розточчя” ;2 національних природних парки – “Яворівський” та “Сколівські Бескиди”; 3 регіональних ландшафтних парки – “Верхньодністровські Бескиди” , “Надсянський” та “Знесіння”.
Надійною базою для розвитку всіх цих видів туризму є сучасна індустрія туризму у Львівській області – одна із галузей, яка швидко прогресує. Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу.
Отже, туристичний потенціал Львівської області включає в себе різноманітні туристичні ресурси, які забезпечують популярність області серед вітчизняних та іноземних туристів. Слід зазначити, що найбільшу кількість складають історико-культурні туристичні ресурси. Вони забезпечують постійні потоки туристів для огляду памяток історії та культури . Адже, Львівська область має славетну та давню історію.
Перелік використаних джерел та літератури
Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методи аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.:Видавничо поліграфічний центр “Київський унівеситет”, 2001. – 395 с.
Квасниця І.Ю., Глічов І.О., Федик І.І. Історико-природничі нариси з краєзнавства: Львівська область. – Львів: Укрсервіс – ТОВ, 1994. - с. 85.
Кравців В.С. Рекреаційна політика в Корпатському регіоні: принципи формування, шляхів реалізації / В.С. Кравців, В.К. Євдокименко. – Чернівці: Прут, 1995 – 70с.
Ладскір В.М. “Туристьичні об’єкти України” / В.М. Лабскір, А.Г. Любієв, О.В. Юшко та ін.. – Х.:НТУ “ХПТ”, 2002. – 175с.
Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). - К.: "Альтерпрес", 2002.
Панкова Є.В.Туристичне краєзнавство Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 171 с
. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів, 1998. – 215с.
Мельник Б.В. «Вулицями старовинного Львова» — Львів, «Світ», 2002. – 218c.
Тімець О.В “Краєзнавство і туризм” – К.: Знання, 1999. – 120с.
Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн.– Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 444 с.
Дані Головного управління статистики у Львівській області за 2000-2007 роки
Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні //Бізнес. – 2006. – № 5.
Економіка Львівщини у 2002 році: аналіз і тенденції. - Львів, 2003.
Конспект лекцій з дисципліни “Туристські ресурси України” / Уклад. В.К. Федорченко, В.Г. Жученко. – К.:КУТЕП, 2003. – 71с.
Курортні ресурси України. – К.:ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”:Тамед, 1999. – 314с.
Статистичний щорічник України за 2008 рік. Державний комітет статистики України. – К.: Техніка, 2008
Туристичні ресурси України. – К.:1996. – 352с.
http://uk.wikipedia.org/wiki
oblrada.lviv.ua
tourism.gov.ua
http://www.ukrstat.gov.ua/
stat.lviv/ukr/themes/21/ZB212007Y07_02.pdf
loda.gov.ua
http://ukraina.turmir.com/ua_obl_484.html
http://tourlib.net/books_ukr/pankova611.htm
http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4336