- •Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти.
- •11 . Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату
- •29. Інформування населення про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації, правила поведінки та способів дій в цих умовах.
- •28. Дії вчителів та учнів у надзвичайних ситуаціях.
- •30. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної сиуації
- •26. Єдина система цивільного захисту, її організаційна структура та режим діяльності
- •22. З а к о н у к р а ї н и «Про правові засади цивільного захисту», мета та його зміст
- •15. Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •12. Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •13. Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •27. Особливості навчання дітей з питань особистості безпеки, основ цивільного захисту.
- •21. Понятя про надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу
- •20. Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
- •3. Документація навчального кабінету з охорони праці в закладах освіти.
- •5. Навчання з охорони праці учнів та співробітників в закладах освіти
- •6. Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті
- •7. Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •8. Організація ступеневого контролю з охорони праці в закладах освіти
- •4. Посадові обов’язки з охорони праці завідуючих кабінетом, вчителя, викладача.
- •9. Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, стуентами.
- •2. Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.
- •10. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.
- •16. Вимоги охорони праці до організації предметних та туристичних екскурсій з учнями шкіл.
- •17. Вимоги охорони праці при роботі на комютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •14. Охорона праці під час проведення навчальних занять (за фахом). Під час роботи: а) в кабінеті біології:
- •18. Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті Витяг з “Правил надання послуг пасажирським автотранспортом”
- •Правила перевезення організованих груп дітей.
- •19. Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти
- •23. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків
- •25. Принципи і заходи населення і територій у назвичайних ситуаціях
30. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної сиуації
Психологічна допомога у важких кризових станах називається екстреною психологічною допомогою. Це система короткочасних заходів, що надаються потерпілим безпосередньо у самій надзвичайній ситуації. Основна мета екстреної психологічної допомоги - профілактика патологічних змін, відновлення й збереження психосоматичного здоров’я.
Психодіагностика при кризовому втручанні неможлива, а тому загальноприйнятим методом є вислуховування переживань, підтримка психічного й психофізіологічного самопочуття людини, регуляція її стану.
Для надання екстреної психологічної допомоги психолог повинен: проаналізувати ситуацію (особливості впливів, що травмують, кількість людей, що потребують допомоги тощо); ознайомитися з інформацією щодо умов передбачуваної роботи (місцеперебування потерпілих та їх родичів, місце, де можна працювати з постраждалими, інформація про порядок таких організаційних дій, як розміщення потерпілих, порядок виплати компенсацій, розташування пунктів харчування, зосередження інформації про потерпілих тощо); визначити різні групи людей, що потребують екстреної психологічної допомоги.
До напрямків екстреної психологічної допомоги відносяться: екстрена допомога в стані шоку; екстрена допомога при істеричній реакції; екстрена допомога при агресивній реакції; екстрена допомога при неконтрольованому нервовому тремтінні.
Психологічна реабілітація після участі в екстремальних подіях в контексті авторської системи психологічного забезпечення визначається як система соціально-психологічних, психологічних, психофізіологічних, медико-психологічних, загальнооздоровчих заходів, спрямованих на відновлення, корекцію чи компенсацію порушених психосоматичних функцій, психофізіологічних станів, особистісних властивостей.
Завдання психологічної реабілітації: психодіагностика станів співробітників з метою профілактики розвитку синдрому ПТСР; забезпечення адаптації після участі в екстремальних подіях; здійснення психологічних корекційно-реабілітаційних заходів; проведення реабілітаційних тренінгів; психологічне консультування співробітників з питань відновлення психосоматичного здоров’я.
Аналіз теоретичних і практичних праць дозволяє визначити 5 основних етапів психологічної реабілітації: 1) діагностичний – оцінка психосоматичного статусу, функціонального, психофізіологічного стану потерпілих, їх індивідуально-психологічних та індивідуально-психофізіологічних адаптивних властивостей. Визначення ступеня відхилень від норми у їх станах і властивостях; 2) класифікаційний – виокремлення групи осіб з ознаками неадаптивних станів і адаптаційних розладів; 3) визначення методів впливу – конкретизація методичного інструментарію загальнооздоровчих, відновлювальних, соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів; 4) корекційний – застосування методів впливу на основі індивідуального підходу до потерпілих; 5) контрольно-оцінковий – контроль результативності методів, що застосовуються, та їх корекція (при потребі).