Словник термінів

Пеплос (грец. peplos) - один з найдавніших видів давньогрецького жіночого одягу, зробленого з прямокутного шматка тканини довжиною близько 2,5 м. Звичайно пеплос був виконаний з вовняної тканини, не зшитої, а заколотої на плечах, з поясом, або без пояса. Верхня частина пеплоса називалася діплідій, нижня - напуск поверх поясу – колпос. За допомогою складки-колпосу регулювали довжину пеплоса.

Хітон (грец. chiton) -давньогрецький чоловічий і жіночий одяг з льону або вовни, що нагадує сорочку. Хітон був широким, довжиною до колін і нижче. По бічних сторонах його іноді зшивали, або залишали з однієї сторони відкритим. На плечах скріплювали пряжками-фібулами або зав'язками. По талії зав'язували пояс, утворивши напуск. Довгі хітони носили знатні чоловіки, люди похилого віку і жреці. Молоді люди, ремісники і воїни носили короткі хітони Жіночий хітон був довгим з безліччю складок і драпірувань, прикрашався облямівкою або вишивкою.

Хламида (грец. chlamida) – давньогрецький чоловічий верхній одяг, плащ із щільної білої вовняної або лляної тканини, що накидається поверх хітона. Хламида являє собою прямокутний шматок тканини, що спадає вниз м'якими складками, закріпленими вузлом або застібкою-фібулою на правому плечі, або на грудях. Краї хламиди прикрашали тесьмою з орнаментальних смуг.

Екзоміс (грец. exomis) – одяг грецького раба: шматок грубої тканини, закладений складками на лівому плечі і скріплений поясом. Праве плече і рука для зручності під час роботи залишалися відкритими. Довжина екзоміса була вище колін.

Гіматій (грец. himation) - основний верхній одяг древніх греків. Це прямокутний шматок вовняної або лляної тканини, що різним образом драпірувався на фігурі.

Петас (грец. petas) - крислатий капелюх для подорожей. Петас мав загнуті поля, низьку тулію з гострим шишаком.

Пілос (грец. pilos) – гострий повстяний ковпак. Головний убір простолюдинів у Древній Греції.

Кіне (грец. kyne) – шкіряний або хутряний ковпак пастухів у Древній Греції.

Фолія (грец. pholia) – солом'яний жіночий головний убір подібний до капелюха з полями. У Древній Греції жінки носили його як захист від сонця і надягали поверх гіматія. Тулія фолії мала в середині гостре узвишшя і була укріплена на голові особливою арматурою.

Фарос (грец. pharos) - давньогрецька плісирована або драпірована жіноча накидка, що складається з двох прямокутних незшитих шматків тканини, закладених вільними складками. Складки кожного з них пришивалися до вузької тасьми, щоб створити з двох деталей накидку. Середню частину фароса залишали для горловини, а краї тасьм закріплювалися невеликими ґудзиками або пряжками. Коли грекиня надягала фарос, то з пліч і уздовж рук до ліктів спускалися складки, красивими і ритмічними зиґзаґами. Нижній край фароса звичайно обробляли орнаментованою облямівкою або кольоровою смугою.

Зміст роботи

1. Дати коротку хронологічну характеристику суспільного ладу і творів декоративно-прикладного мистецтва розглянутого періоду.

2. Скласти словник термінів костюма і назв тканин.

3. Розробити крок тканини, з огляду на особливості орнаментації і колористичного оформлення творів декоративно-прикладного мистецтва давньогрецької культури.

4. Виконати робочий ескіз чоловічого і жіночого костюма.