Словник термінів

Бальцо (італ. balzo) – чоловічий і жіночий головні убори у вигляді рівного великого твердого валика. Бальцо завжди прикрашається вишивкою, золотими спіральками, виробляється з оксамитової тканини.

Гавардина (італ. gavardina) – коротка, попереду до талії верхня куртка. З боків і на спині невелика баска, закладена складками. У 15 ст. гавардина була верхнім одягом гондольєрів.

Гамурра (італ. gamurra) – жіноча сукня з коротким вузьким відрізним ліфом і довгою широкою спідницею, закладеною невеликими м'якими складками.

Джорне (італ. giornea) – верхній італійський чоловічий одяг: з'єднання накидки і претини.

Джуббоне (італ. giobbone) - верхній італійський чоловічий одяг. По призначенню він відповідав французькому пурпуену, англійському джеркіну, іспанському хубону, німецькому вамсу, але часто мав інший покрій і форму.

Догаліне (італ. dogaline) – верхній парадний чоловічий і жіночий одяг, в об'ємах якого видно наслідування парадному одягові венеціанського дожа. Догаліне молодих чоловіків була довгою трохи нижче колін. Її відмінною рисою були надзвичайно широкі рукави, викроєні у формі півкола. Догаліне робили з дорогих сортів парчі, прикрашали вишивкою, обробляли по краях смугами пухнатого хутра.

Жіноча догаліне відрізнялася від парадного загальноприйнятого плаття знатних жінок дуже широкими внизу рукавами, опушеними смугою дорогоцінного хутра. Під впливом італійського догаліне склалося парадне одіяння європейських королев.

Жюстокор (фран.) - довгий чоловічий каптан, що шиється по фігурі, без коміра з короткими рукавами і кишенями.

Каппучо (італ. cappuccio) – італійська назва шаперона.

Контуш (фран.) - у 18 ст. широке, довге, не відрізне по талії плаття, що спадає на спині широкими складками. Могло бути розстібним, рідше накладним.

Лукко (італ. lucco) – верхній чоловічий розстібний одяг без рукавів, але зі спускною проймою і з кокеткою на спині. Спинка широка, закладена складами, що спускаються з-під кокетки. В Франції лукко носили члени магістрату, лейтенанти, і великий герцог.

Претіна (італ. pretina) – верхній накладний одяг молодих людей. Бічні частини претіни не були зшиті, тільки на талії з'єднані зав'язками. Усі краї претіни, пройми і круглий виріз горловини були обшиті кольоровою тасьмою, або галуном, або вузькою смужкою хутра. Претіну вдягали поверх фарсето. Претіну і фарсетто завжди робили різних кольорів.

Сімара (італ. cimara) – широкий верхній одяг італійських жінок, що складається з трьох частин: спинки, закладеної складками і перехідної в шлейф, двох більш коротких поличок без застібки. Бічні сторони сімари зшивали не цілком, або з'єднували високо розташованим поясом.

Соправесте (італ. sopraveste) – різні види верхнього одягу для вулиці.

Соттана (італ. sottana) – домашній нижній одяг.

Соттовесте (італ. sottoveste) – вузька, відрізна по талії, з баскою не нижче середини стегна безрукавка або куртка, до якої пришивали тасьмами кальцони.

Фарсетто (італ. farsetto) – вузька коротка курточка-жилет, на проймах якої пришивали під обшиванням багато петельок, що давало можливість приєднувати до фарсетто будь-які рукави. Поверх фарсетто завжди носили іншу, більш вільну і більш довгу безрукавку, найчастіше накладний одяг.

Фаццуоло (італ. fazzuolo) – чорне прозоре покривало венеціанської нареченої, у якому вона перед весіллям відвідувала рідних свого нареченого.

Цокколи (італ. zoccoli) – венеціанські підставки з дерева для жіночого вуличного взуття

Чопа (італ. cioppa) – вільний довгий верхній жіночий одяг без рукавів.