Зміст роботи

1. Дати коротку хронологічну характеристику суспільного ладу і творів декоративно-прикладного мистецтва розглянутого періоду.

2. Скласти словник термінів костюма і тканин.

3. Розробити крок тканини, з огляду на особливості орнаментації і колористичного оформлення творів декоративно-прикладного мистецтва романівського (або готичного) стилю в одязі.

4. Виконати робочий ескіз чоловічого і жіночого костюма.

Контрольні питання

1. Наведіть приклади романівського або готичного стилю, що є присутніми у сучасному одязі?

2. Які особливості орнаментального і колірного рішення відрізняють костюм і тканини епохи середньовіччя від костюма древніх епох?

3. Назвіть тканини, які використовують в одязі європейських народів епохи середньовіччя?

4. Наведіть приклади чоловічих і жіночих костюмів їх назви, які використовують у сучасному костюмі.

Лабораторна робота № 8 тема: історічний костюм епохи відродження

Мета роботи: на прикладі італійського костюма вивчити костюм, тканини і їх дизайн в епоху Відродження.

Короткі теоретичні відомості

Італійський ренесанс 14 –16 ст. Мода епохи Відродження виступила проти неприродності готичної моди і зародилася в 14 ст. в Італії, де були живі традиції античної культури. Італія зуміла створити такий тип одягу, що з'явився зразком для всіх шарів суспільства в період небаченого розквіту мистецтва.

В епоху ренесансу основними лініями в одязі в противагу вертикальним, готичним лініям стали горизонтальні лінії. Жінки носили два плаття: нижнє з довгими рукавами, а поверх розстібне з короткими рукавами, яке називається гамура. Плаття стали відрізними по талії, довжиною до підлоги, зі шлейфом. Шилися вони з дорогих тканин типу тафти, оксамиту, шовку. Тому що це були важкі тканини, спідниця робилася широкою і закладалася м'якими складками. Особлива увага приділялася рукавам. Вузькі рукави звичайно розрізалися уздовж і скріплювалися ґудзиками або шнурівкою.

У чоловічому одязі з'являється плащ, в основі якого лежить антична тога. Це широкий, довгий, спадаючий красивими складками плащ з довгими рукавами і широким коміром. Плащ-мантія, створений у «інтелектуальній» Італії, став символом вчених і інтелігенції. Цей класичний одяг дожив до наших днів і став, наприклад, офіційним одягом університетських церемоній і сьогоднішнім одягом суддів.

Північну область Європи епоха Відродження охоплює в різний час: Францію - наприкінці 15 ст., Іспанію й Англію – у 16 ст., Німеччину – наприкінці 16 ст.

Французьке барокко 17 в. У перекладі з французького слово «барокко» означає «дивний, вигадливий». Мода в стилі барокко в одязі досягла розквіту у Франції в період правління короля-сонця Людовика XIV. У цей час Франція була вже законодавицею і творила моду в Європі. Тому, починаючи з 17 ст. знайомлячись з історією костюма Франції, ми знайомимося з історією костюма всієї Європи.

У період епохи барокко через прагнення до величі і пишності в одязі шовк і мереживо відтіснили оксамит і метал. Костюм стає дуже складним і декоративним: мереживо, шнури, вишивка, стрічки й інші види обробки нашиваються на плаття, що зшите з візерункової парчі. Крізь розрізи верхнього одягу можна бачити розкішну нижню білизна.

У жіночому костюмі з'являється корсет, що підкреслює і штучно створює талію, декольте збільшується, верхня спідниця поступово перетворюється в шлейф. У чоловічій моді затверджується жюстокор, довжиною до колін, прикрашений всілякими обробками.

Великою популярністю в жіночій моді користувалися мушки. Необхідною приналежністю кожної дами були рукавички, віяло, ювелірні прикраси, парасолька і муфта, яку носили на шнурі. До нововведень цього часу відноситься жіноче взуття на високому каблуці. З появою каблука взуття стали робити на праву і ліву ногу, а не на одну, як це було раніше.

Рококо. Перша половина 18 в. Рококо в перекладі з французького означає «прикраса у формі раковини». Стиль рококо - це останній етап розвитку аристократичної культури, як би захід стилю барокко, трохи манірний, почуттєвий і тендітний, як раковина.

У цей період вважається модною витончена фігура з вузькими плечами, тонкою талією, округлою лінією стегон. У жіночій моді з'являються сукні на обручах, круглі, як купол. Декольте в суконь збільшується, вузькі до ліктів рукава закінчуються каскадом чудових мережив. Модним типом жіночого плаття стає контуш, або, як його називають, плаття «зі складками ватто». Плаття прикрашається бантами, букетами квітів, вишивками, мереживами.

Чоловічий силует костюма в цей період стає жіночним. Чоловіки рум'янять обличчя, носять мережива, персні, блискають золотом і коштовностями. Костюми шиють з дорогих тканин парчі і оксамиту, розшивають їх золотом і сріблом.