Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ ризик 1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
732.67 Кб
Скачать

Тема 10. Основні підходи до процесу управління ризиком

Основні питання:

1. Основні підходи до процесу управління ризиком.

2. Принципи управління ризиком.

3. Сутність та сфери застосування зовнішніх способів зниження ризику.

4. Внутрішні способи оптимізації ризику.

5. Суперпозиція способів зниження ризику.

Мета теми: визначитися з послідовністю здійснення процесу управління ризиком та вибором інваріантних способів його розв’язання.

Основні терміни і поняття теми: аналіз ризику, оцінка ризику, моделювання ризику, контроль ризику, розподіл ризику, лімітування, диверсифікація ризику, додаткова інформація.

Зміст теми.

Процес управління ризиком здійснюється на основі наступних підходів:

- використання всіх можливих (допустимих з моральної та правової точок зору) засобів для того, щоб уникнути чи знизити ступінь ризику, що пов’язаний зі значними збитками;

- контроль ризику, коли немає можливості уникнути його цілком (якщо це суттєвий ризик), оптимізація ступеня ризику чи максимально можливе зниження обсягів та ймовірності можливих збитків;

- свідоме прийняття (збереження) чи навіть збільшення ступеня ризику у випадку, коли це має сенс.

Основні принципи управління ризиком:

    • недоцільно ризикувати більшим заради меншого;

    • недоцільно ризикувати більше, ніж це дозволяють власні засоби;

    • недоцільно заздалегідь піклуватися відносно можливих наслідків ризику.

Основними етапами процесу управління ризиком є:

  • ідентифікація ризику;

  • якісний та кількісний аналіз ризику;

  • абсолютна та відносна оцінка ризику;

  • обрання способів оптимізації ризику.

Способи оптимізації (зниження) ризику поділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх способів оптимізації ризику відносять наступні:

- розподіл ризику, тобто покладення певної частки відповідальності за ризик на того співучасника проекту, який краще за інших здатний його контролювати;

- зовнішнє страхування, тобто готовність інвестора відмовитися від частини доходів заради зниження ризику.

До внутрішніх способів оптимізації ризику відносять наступні:

- лімітування, тобто встановлення верхньої межі витрачання засобів;

- диверсифікація, тобто розподіл інвестованих коштів між різними об’єктами вкладання, що безпосередньо не пов’язані між собою;

- створення резервів, запасів на покриття ймовірних витрат;

- здобуття додаткової інформації.

Вибір певного способу оптимізації ризику залежить від рівня можливих збитків та ймовірності їх отримання (табл. 2).

Таблиця 2

Суперпозиція способів зниження ризику

Рівень збитків,

гр. од.

Ймовірність отримання збитків

близька до нуля

низька

невелика

середня

велика

близька до одиниці

Незначні

Прийняття ризику

Прийняття ризику чи створення резервів

Малі

Створення резервів, запасів

Помірні

Створення резервів, запасів

Зовнішнє страхування чи (і)

розподіл ризику

Уникнення ризику

Середні

Зовнішнє страхування чи (і)

розподіл ризику

Уникнення ризику

Великі

Зовнішнє страхування чи (і)

розподіл ризику

Уникнення ризику

Катастрофічні

Зовнішнє страхування чи (і)

розподіл ризику

Уникнення ризику

У виробничому підприємництві величина втрат від ризику розраховується таким чином:

а) від можливого зниження обсягу виробництва і реалізації продукції:

Врр = , (59)

де Врр – втрати від ризику, викликаного можливим зниженням обсягу виробництва і реалізації продукції;

ВПбі – імовірне зменшення обсягу виробництва і реалізації і-ї продукції у натуральному виразі;

Ці – ціна за одиницю і-ї продукції;

ЗЗі – величина змінних витрат на одиницю і-ого виду продукції;

n – кількість і-тих видів продукції;

б) від імовірного зниження цін:

Врц = , (60)

де Врц – втрати від ризику, пов’язаного з можливим зниженням цін;

Ці – імовірне зниження ціни одиниці і-го виду продукції;

ВПі – запланований обсяг випуску і реалізації і-го виду продукції;

в) від імовірної перевитрати матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів:

Врм = Мф - Мп , (61)

де Врм – втрати від ризику, який може призвести до перевитрати матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів;

Мф – імовірні очікувані затрати матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі;

Мп – планові зміни матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на заданий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі.

Література: 1, с. 62-73; 5, с. 150-174, с. 186-216; 13, с. 19-24, с. 151-183

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Заняття 1. Сутність, причини виникнення та класифікація ризику

Мета заняття: усвідомлення студентами об’єктивно - суб’єктивної природи ризику та необхідності його врахування у виробничо-господарській діяльності підприємства

Основні питання.

  1. Економічний зміст, об’єкт та суб’єкт ризику.

  2. Функції ризику в підприємницькій діяльності.

  3. Класифікація причин виникнення ризику.

  4. Видова та типова класифікація ризику.

Теми доповідей:

1. Особливості функціонування економічних систем за ринкових умов господарювання.

2. Причини виникнення та наслідки різних видів підприємницького ризику.

Проблемні ситуації для обговорення.

Ситуація 1. Згідно з реформою банківської системи поряд з ощадними банками створено комерційні. У комерційних банках нараховується більший відсоток на вкладені суми порівняно з ощадними, але сам внесок не гарантується. Перед кожним вкладником постає дилема: мати меншу, але гарантовану суму, або більшу, проте з ризиком втратити сам внесок. На перший погляд ризику підпорядкована лише частина внеску, розміщена в комерційному банку. Який ризик у цьому випадку є наявним? Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуація 2. Фірма виробляє товар, попит на який наперед невідомий. Подібна ситуація часто трапляється при визначенні обсягу виробництва нової техніки, тиражу видань.

Який ризик є очевидним при відомих цінах та витратах на виробництво? Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуацiя 3. Розглянемо агропромисловий комплекс iз закiнченим циклом виробництва, наприклад цукровий, який складається з двох пiдкомплексiв: вирощування цукрових бурякiв та переробної промисловостi (виробництво цукру). Необхiдно визначити рацiональну структуру використання ресурсiв, спiльних для обох пiдкомплексiв. З яким ризиком пов’язаний розподiл ресурсiв за умов, коли врожайнiсть сільськогосподарської продукції, як правило, випадкова? Обґрунтуйте свою вiдповiдь.

Ситуацiя 4. У дiяльностi наукової госпдоговiрної лабораторiї є iстотний ризик розформування творчого колективу внаслiдок тимчасової несприятливої кон’юнктури (звичайно, не маються на увазі застарiлi та роздутi структури, якi повинні зникнути). Необхiдно створити механiзми пом’якшення негативних наслiдкiв ризику. Якими можуть бути цi механізми? У чому полягають особливостi їх реалiзації в дiяльностi лабораторії?

Ситуацiя 6. Може статися так, що в розробку новацiй вкладаються великi кошти, якi не вiдшкодовуються внаслiдок несприятливої кон’юнктури ринку. Або, навпаки, зразки нової технiки користуються пiдвищеним попитом, який повнiстю не задовольняється, внаслiдок чого втрачається частина прибутку. З якими функціями ризику пов’язана ця ситуацiя? Наскiльки неминуча реалiзацiя цiєї функції ризику?

Ситуацiя 7. Оскiльки державний розподiл випускникiв вищих навчальних закладiв скасовується, то вже не йтиметься про гарантований “збут” державі молодих фахiвцiв. З iншого боку, вузам надаються широкi права у плануваннi своєї дiяльностi. Отже, виникає необхiднiсть переорієнтувати роботу вузів згідно з потребами замовникiв. Практично це означає повну перебудову економiчних засад дiяльностi вузiв, створення нового економiчного механiзму вищої освiти. Якому виду (або видам) ризику буде надано прiоритетне значения при визначеннi величини набору на окрему спецiальнiсть? Хто повинен взяти на себе цей ризик, у яких розмірах — питання, що постає перед вищою школою та її замовниками.

Заняття 2. Визначення ступеню ризику на основі його якісного та кількісного аналізу

Мета заняття: засвоєння студентами концепції якісного та кількісного аналізу ризику для диференціації взаємозв’язку між критеріями ефективності ризиконасичених управлінських рішень та факторами, що їх формують.

Основні питання.

1. Мета здійснення системного аналізу ризику.

2. Послідовність здійснення аналізу ризику.

3. Характеристика аспектів якісного аналізу ризику.

4. Методологія кількісного аналізу ризику.

5. Організація робіт для аналізу ризику.

Теми доповідей.

  1. Інновації та ризик.

  2. Якісний аналіз та класифікація банківських ризиків

Проблемні ситуації для обговорення.

1. Проаналiзуйте чинники та визначiть структуру ризику на прикладi певного iнвестицiйного проекту.

2. На конкретному прикладi здiйснiть аналiз ризику, класифiкуйте його джерела щодо певнного виду комерцiйної дiяльностi.

З. На конкретному прикладi iмпорту певного виду товарiв визначiть ризик, яким обтяжена ця дiяльнiсть. Класифiкуйте джерела.

4. Проаналiзуйте i дайте класифiкацiю ризикiв для експортера певних товарiв та послуг.

5. На конкретному прикладi здiйснiтъ якісний аналіз та класифiкацiю ризику ринкової лiквiдностi.

6. Наведіть схему розмежування ризиків за їх походженням (ризики макросередовища, проміжного середовища та ризики мікросередовища). Які з них є керованими?