4.2. Побудова агрегованого балансу

Основні форми звітності українського бухгалтерського обліку (Баланс і Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних цілях. Їх доцільно перевести в більш наочний вигляд – Агрегований баланс і Вертикальний аналіз фінансових результатів.

Необхідність такого перетворення викликана:

частою зміною самих форм звітності й у силу цього неможливості без агрегування порівняння різних періодів діяльності підприємства;

незручною для прямого аналізу формою угруповання статей у стандартному балансі, у тому числі і в останній його формі;

необхідністю привести їх до виду більш близького до міжнародних стандартів;

аналітичними цілями дослідження.

Агреговані форми вигідно відрізняються від стандартних бухгалтерських форм. Упорядкування активів і пасивів дозволяє легко і просто його аналізувати. Знаючи принципи угрупування, можна зіставляти окремі статті і визначати їхнє попереднє співвідношення, навіть не прибігаючи до розрахунків.

4.3. Методи фінансового аналізу, які застосовуються при аналізі балансу

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

4.4. Оцінка балансу

Аналіз структури і динаміки статей балансу показує:

• яка величина поточних і постійних активів, як змінюється їхнє співвідношення, а також за рахунок чого вони фінансуються;

• які статті ростуть випереджальними темпами, і як це позначається на структурі балансу;

• яку частку активів складають товарно-матеріальні запаси і дебіторська заборгованість;

• наскільки велика частка власних засобів і в якому ступені компанія залежить від позикових ресурсів;

• яке розподіл позикових засобів по терміновості;

• яку частку в пасивах складає заборгованість перед бюджетом, банками і трудовим колективом.

При оцінці структури балансу важливо відслідковувати різкі зміни у величині окремих статей, а також звертати увагу на динаміку статей, що займають найбільшу частку в балансі.

Дуже важливо знаходити причини різких змін, щоб була можливість спрогнозувати подальший розвиток подій і вчасно чи запобігти послабити несприятливі тенденції.

5. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу підприємств, окремих галузей, сфер діяльності та форм власності. Інформаційна база фінансового аналізу і менеджменту

Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування і прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел інформації.

Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.

Показники, формовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються (за Бланком І.О.) на три основні групи:

5.1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи є основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту).

Формування системи показників цієї групи ґрунтується на опублікованих даних державної статистики.

Показники, що входять до складу першої групи, підрозділяються на два блоки.

У першому блоці — "Показники макроекономічного розвитку” - містяться наступні основні інформативні показники, використовувані у фінансовому аналізі:

а) обсяг доходів державного бюджету;

б) обсяг витрат державного бюджету;

в) розмір бюджетного дефіциту;

г) обсяг емісії грошей;

д) грошові доходи населення;

е) внески населення в банках;

ж) індекс інфляції;

з) дисконтна ставка Національного банку України.

В другому блоці - "Показники галузевого розвитку" — містяться наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:

а) обсяг зробленої (реалізованої) продукції;

б) загальна вартість активів, у тому числі оборотних;

в) загальна сума використовуваного капіталу, у тому числі власного;

г) сума балансового і чистого прибутку;

д) ставка оподаткування прибутку по основній діяльності:

е) індекс цін на продукцію.

5.2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень в області формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових вкладень і деяких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях комерційних видань, а при необхідності щоденного використання з метою ефективного керування фондовим портфелем - на відповідних електронних джерелах інформації.

Показники, що входять до складу другої групи, підрозділяються на два блоки.

У першому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру фондового ринку" містяться наступні основні показники:

а) види основних фондових інструментів, (акцій, облігацій і т.п.), що звертаються на біржовому і позабіржовому фондовому ринку;

б) ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;

в) ціни угод по основних видах фондових інструментів;

г) обсяги угод по основних видах фондових інструментів;

д) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку

В другому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру грошового ринку" - містяться наступні основні показники:

а) депозитна ставка окремих комерційних банків;

б) кредитна ставка окремих комерційних банків;

в) офіційний курс окремих валют (1 долара США, 1 німецької марки, 1 російського карбованця й інших), установлений Національним банком України;

г) курс покупки-продажу окремих валют на торгах Української міжбанківської валютної біржі;

д) курс покупки-продажу окремих валют, установлений комерційними банками.

5.3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: "Банки"; "Страхові компанії"; "Постачальники продукції"; "Покупці продукції"; "Конкуренти". Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (по окремих видах суб'єктів, що хазяюють, такі публікації є обов'язковими), що відповідають рейтинги (по банках, страховим компаніям), а також платні бізнеси-довідки, надані окремими інформаційними компаніями (на ринку інформаційних послуг в області фінансово-економічної інформації такі компанії одержують визначений розвиток).

Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій і тривалістю партнерських відносин. Одержання такої інформації повинне здійснюватися тільки легальними способами.

Використання всіх показників зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану інформаційну базу фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень, так і на ефективне поточне керування фінансовою діяльністю.