
- •1. Особливості різних способів транспортування нафти, нафтопродуктів і газу 6
- •2 Економіка різних видів транспортування нафти і нафтопродуктів 11
- •9. Гідравлічні розрахунки магістральних газопроводів
- •1.1 Особливості трубопровідного транспорту
- •1.2 Особливості залізничного транспорту
- •1.3 Особливості морського транспорту
- •1.4 Особливості річкового транспорту
- •1.5 Особливості автомобільного транспорту
- •2 Економіка різних видів транспортування нафти і нафтопродуктів
- •2.2 Методика розрахунку характеристик за способами транспортування
- •Капіталовкладення в перекачувальні станції
- •2.2.4 Приклад розрахунку економічних показників
- •Об'єм резервуарного парку буде дорівнювати
- •4. Основне обладнання нафтоперекачувальних станцій
- •7. Гідравлічні розрахунки і режими роботи нафтопроводу
- •8. Вимоги норм технологічного проектування до магістральних газопроводів
- •8.1 Вимоги до лінійних споруд
- •8.2 Вимоги до вузлів редукування газу
- •8.3 Вимоги до вузлів очистки газопроводів
- •8.4 Вимоги до запірної арматури
- •8.5 Вимоги до електропостачання лінійних споживачів
- •8.6 Вимоги до телемеханізації лінійної частини
- •8.7 Вимоги до електрохімзахисту
- •8.8 Вимоги до компресорних станцій
- •8.9 Вимоги до газорозподільних станцій
- •9 Гідравлічні розрахунки магістральних газопроводів
- •9.1 Визначення пропускної здатності
- •9.2 Гідравлічний розрахунок ділянки газопроводу
- •9.3 Розрахунок робочих параметрів нагнітачів
- •9.4 Розрахунок робочих параметрів поршневих газоперекачувальних агрегатів
- •Технологічний розрахунок магістральних нафтопроводів
8.9 Вимоги до газорозподільних станцій
Газорозподільні станції (ГРС) призначені для подачі газу в заданій кількості з заданим тиском, необхідним ступенем очистки та одоризації населеним пунктам, промисловим підприємствам та іншим об'єктам.
До складу ГРС входять: а) вузли:
53
вимкнення станції;
очищення газу;
редукування газу;
блок підігрівання газу (при необхідності);
вимірювання витрати газу;
одоризації газу (при необхідності); б) системи:
контролю і автоматизації;
- збирання твердих та рідких домішок на установках очистки (при необхідності).
Для різних кліматичних районів, в залежності від середньої температури найбільш холодної п'ятиденки і продуктивності, обладнання ГРС розміщують у відповідності до таблиці 8.1
Таблиця 8.1-Способи розміщення устаткування ГРС
Середня температура найбільш холодної п'ятиденки, ° С |
Продуктивність, тис.м3/год |
Розміщення устаткування |
до мінус 40 (включно) |
від 1 до 20 |
в шафах |
до мінус 40 (включно) |
від 20 до 150 |
вузли редукування, системи контролю і автоматики, операторна - в будівлі, що опалюється (блок-боксі); |
до мінус 40 (включно) |
від 150 до 300 |
вузли відключення, очистки, вимірювання витрати па-лива, одоризації і збирання твердих і рідких домішок, блок підігрівання газу - на відкритому майданчику; |
нижче мінус 40 |
від 1 до 300 і більше |
все обладнання в будівлі , що опалюється |
На ГРС, які стоять окремо, будівлі передбачаються з системами опалення, вентиляції, електрохімічними пристроями, зв'язком з диспетчером системою телемеханіки (при наявності її на газопроводі); ГРС має лінію електропостачання і пристрій електрохімічного захисту.
Технологічне обладнання ГРС до крану, що відключає, на виході з неї проектується на максимальний робочий тиск підвідного газопроводу.
У вузлі відключення ГРС передбачається:
крани з пневмоприводом на газопроводах входу і виходу;
обвід, який з'єднує газопроводи входу і виходу, обладнаний двома ручними кранами - перший за ходом газу - підключаючий, другий - для ручного регулювання, який забезпечує короткочасну подачу газу споживачам обминаючи газорозподільну станцію;
запобіжні клапани з триходовими кранами на кожному вихідному газопроводі і свічкою для скидання газу;
ізолюючі фланці на газопроводах на вході і виході для зняття потенціалу катодного захисту.
Вузол відключення розміщується на відстані не менше 10 м від споруди газорозподільної станції.
54
Очистка газу від твердих і рідких домішок проводиться, як правило, в циклонних пороховловлювачах. Кількість і тип апаратів визначається за паспортними даними і технічними умовами заводу - виробника. В пороховловлювачах передбачається автоматичне зливання рідини в підземний резервуар. Ємність резервуара визначається з умови зливання рідини протягом 10 діб, але не менше 10м3.
Необхідність в складі ГРС блоку підігрівання газу і його типорозмір визначається з умови забезпечення допустимої температури газу на виході із ГРС з врахуванням температури газу на вході і зниження температури газу при його ре дуку ванні.
У залежності від продуктивності газорозподільної станції кількість редуційних ниток приймається за розрахунком, але не менше двох ( одна з них резервна). При продуктивності газорозподільної станції більше 100 тис. м3/год може передбачатись додатково лінія постійної витрати, яка містить замість автоматичного регулюючого пристрою ручний кран або інший дроселюючий пристрій. Величина витрати газу лінією постійної витрати рекомендується в межах від ЗО до 40 % максимальної пропускної здатності газорозподільної станції.
Автоматичний захист редуційних ниток здійснюється кранами з пневмоприводам або з допомогою контрольних регуляторів.
Редуційні нитки виконуються за наступними схемами (в напрямі руху газу):
кран з пневмоприводом, регулятор тиску і кран ручний (захист на крані з пневмоприводом);
кран ручний, два послідовно встановлених регулятори тиску, перший - котрольний, другий - робочий (захист контрольним регулятором);
кран з пневмоприводом, кран ручний для дроселювання і кран з пневмоприводом (захист кранами з пневмоприводами).
Вузол вимірювання витрати газу, що відпускається споживачам, встановлюється після вузла очистки до вузла редукування.
На період пуску на газорозподільних станціях передбачаються додаткові прилади для вимірювання витрати газу в межах від 10 до 20 % проектної.
Відбір газу на власні потреби передбачається від вихідного газопроводу газорозподільної станції (після одоризації) з редукуванням до 200 мм.в.ст. і вимірюванням його витрати.
Наземні трубопроводи - лінії редукування і витратомірні нитки (при вимірюванні витрати газу після редукування) проектуються з віброшумопоглинаючою ізоляцією.
Швидкість газу в трубопроводах газорозподільної станції не повинна перевищувати 25 м/с.
Газ, що подається в населені пункти, необхідно одоризувати. Подача одоранта допускається як з автоматичним, так і з ручним регулюванням. Автоматична одоризація встановлюється, як правило, на виході станції. Газ, що подається промисловим підприємствам і електростанціям, за згодою із споживачем і органами Державного нагляду, не одоризується. Для одоризації газу застосовується етилмеркаптан. Витрата одоранту - не менше 16 г на 1000 м3 газу (при 20 °С і 101325 Па).
Автоматичний захист з допомогою кранів з пневмоприводом забезпечує: - вмикання в роботу резервної нитки при недопустимому відхиленні тиску газу на виході робочої нитки;
55
- вмикання електричної аварійної сигналізації в операторній газорозподільної станції або в будиночку оператора (при домашньому обслуговуванні) при недопустимому відхиленні вихідного тиску газу.
При наявності телемеханіки передбачаються контрольні пункти (КП) системи телемеханіки, які забезпечують:
телевимірювання тиску, температури газу на вході і виході газорозподільної станції і витрати газу по споживачах;
телесигналізацію аварії на газорозподільній станції диспетчеру лінійно-виробничого управління магістрального газопроводу і оператору (при домашньому обслуговуванні);
телесигналізацію контролю роботи станції катодного захисту.
56