2.Ринок інтелектуальних продуктів та його особливості

Об”єкти промислової та інтелектуальної власності виступають на ринку в якості специфічних товарів. Стараючись отримати прибутки, підприємці використовують науково-технічний прогрес, застосовуючи нові різноманітні методи та засоби. Тобто об”єкти ліцензій відрізняються специфічними характеристикамивід звичайних товарів, вони не можуть використовуватись в процесі обміну нарівні зі звичайними товарами.

Іншими словами, об”єкти ліцензій не можуть втягуватись в сферу обміну нарівні зі звичайними товарами. Аналіз споживчої вартості науково-технічних досягнень дозволяє розкрити дві його сторони. В сфері обміну, з однієї сторони проявляються конкретні індивідуальні властивості, по яким багаточисельні винаходи кардинально відрізняються і поділені на ринку. Це зовнішня форма, склад, призначення, техніко-економічні характеристики. І здругої сторони, в цій же сфері проявляються загальні, найбільш суттєві властивості винаходів, які характеризуються новизною. Загальні властивості науково-технічних досягнень створюють економічну основу для їх об”єднання в самостійний сектор світового і національного ринків.

Що стосується специфіки вартості об”єктів ліцензій, то вона заключається в тому, що:

-ці об”єкти свторюються в одиничному варіанті;

-в той же час їх вартість повинна порівнюватись з вартістю аналогів.

В сфері обміну порівняння іде з відомими технічними розробками, які використовуються в тих же областях, що і новий винахід. Торгові операції з науково-технічними досягненнями мають ряд особливостей:

-поряд з матеріальними предметами (машини, інструменти, речі і т.д.) в угодах беруть участь елементи інтелектуального продукту (“ноу-хау”, технічні знання, досвід), які стимулюють науково-технічний прогрес при покупці у виробника ліцензії;

-передача товарів від продавця до покупця проводиться не в натуральній, речовій а в опосередкованій формі (техдокументація, техдопомога);

-товари-лицензії мають індивідуальний характер;

- для ліцензійних угод суттєвим являється правова охорона винаходу. Юридично ця угода оформляється як згода на передачу прав на користування винаходом.

Специфіка торгівлі ліцензіями заключається в тому, що являючись новим елементом економічного ланцюга та виконуючи економічну функцію, вона втягує в товарообмін особливий товар – науково-технічні досягнення, тим самим виконуючи одночасно іншу важливу функцію – активно приймаючи участь в технологічному обміні.

Сучасні науково-технічні зв”язки, за допомогою яких відбувається технологічний обмін, поділяються на дві великі групи: некомерційні та комерційні.

До некомерційних форм технологічного обміну відносяться: наково-технічні публікації, проведення виставок, ярмарок, симпозіумів, обмін делегаціями та зустрічі вчених, діяльність організацій по співробітництву в галузі науки і техніки.

Комерційні форми технологічного обміну передбачають: передачу на умовах ліцензійних угод право користування винаходом (патент, “ноу-хау”, зареєстровані товарні знаки, промислові взірці), технічною документацією, доставку машин та обладнання, надання технічної допомоги, послуг типу “інжирінгу”, доставки комплектуючих і т.д.

Ринку ліцензій притаманні ті ж риси, що і товарному ринку: однорідність товарів – об”єкт ліцензій, галузева та географічна структура, має свої правила та звичаї (притаманні продавцю та покупцю в сфері обігу). Існують свої форми реклами, методика розрахунку цін, правові норми, базові різновидності ліцензій.

Характерною особливістю товарного ринку є його універсальність, обмежений зв”язок зі всіма галузями виробництва. Товарною масою ринку ліцензій служить велике число науково-технічних досягнень, зосереджених між багатьма власниками винаходів. Зокрема, в сфері обслуговування виникла розвітлена сітка посередницьких організацій, агентських фірм та брокерів.

В даний час складаються такі умови, при яких реалізація об”єктів ліцензій перетворюється в високоефективну форму досягнень науки та техніки як для продавців так і для покупців ліцензій.